В Україні 9 листопада офіційний курс долара становить 45,32 грн за долар. До кінця року він може коливатися в обидва боки; на курс впливатимуть міжнародна фінансова допомога, співвідношення імпорту й експорту, ситуація в енергетиці та інфляція.
Про це розповіла Ганна Золотько, членкиня правління та директорка департаменту казначейських операцій Unex Bank. Наприкінці жовтня офіційний курс долара сягнув 45,6008 грн, оновивши історичний максимум на той момент. За словами Золотько, коливання курсу в обидва боки можливі навіть за тиску на гривню.
"Поки що Національний банк має інструменти для стримування різкого подорожчання долара. Водночас рекордні обсяги продажу валюти в жовтні показують, що підтримання курсової стабільності потребує значних ресурсів. Водночас грудень традиційно має певну сезонну специфіку: наприкінці року зростають бюджетні видатки, активізуються розрахунки бізнесу, збільшується потреба в імпорті. Це може створювати додатковий попит на валюту", – пояснює експертка.
За словами Золотько, важливим чинником буде міжнародна фінансова допомога: її регулярні надходження дають змогу фінансувати бюджетні потреби без додаткового випуску гривні та підтримують міжнародні резерви НБУ. З них регулятор може продавати валюту для покриття її дефіциту на внутрішньому ринку. Важливими будуть не лише обсяги допомоги, а й своєчасність її надходження.
Ще одним важливим чинником є потреби бізнесу в імпорті та обсяги експортної виручки.
Золотько зазначила, що бізнесу потрібна валюта для закупівлі пального, енергоресурсів, обладнання та інших імпортних товарів, тоді як її пропозиція залежить від експортних надходжень, зокрема аграрного сектору та металургії. Якщо імпорт зростатиме швидше за експортну виручку, дефіцит валюти збільшуватиметься, а НБУ доведеться активніше компенсувати його продажем валюти. На цей баланс також впливатимуть робота портів, логістика та виробничі можливості підприємств.
За її словами, на валютний ринок також впливатимуть облікова ставка та ситуація в енергетиці.
За словами Золотько, через посилення інфляційного тиску та погіршення інфляційних очікувань регулятор наприкінці жовтня підвищив облікову ставку до 16,5% річних. Вона може залишатися на цьому рівні до другого кварталу 2027 року. Високі ставки за гривневими депозитами та державними облігаціями підтримують привабливість заощаджень у національній валюті й допомагають контролювати інфляцію.
Золотько пояснила, що взимку потреба в імпорті електроенергії, газу, пального та обладнання для відновлення енергетичної інфраструктури може збільшити попит на валюту. Проблеми з енергопостачанням впливають також на виробництво та експорт, тож одночасно позначаються і на попиті, і на пропозиції валюти. Багато залежатиме від того, наскільки швидко українська енергетика адаптується до зимових умов і чи вдасться уникнути масштабних перебоїв у роботі підприємств.
Інфляція та очікування щодо зростання цін можуть впливати на попит населення на іноземну валюту. За прогнозом НБУ, інфляція наприкінці 2026 року становитиме 12,5%.
Золотько пояснила, що за швидкого зростання цін люди можуть намагатися захистити заощадження від знецінення, купуючи іноземну валюту, що створює додатковий попит на долар.
Золотько додала, що Національний банк має інструменти для стримування різкого подорожчання долара, однак підтримання курсової стабільності потребує значних ресурсів. На курс євро в Україні, за її словами, може впливати зміна співвідношення євро/долар на міжнародних ринках.
За словами Золотько, у грудні традиційно зростають бюджетні видатки, активізуються розрахунки бізнесу та збільшується потреба в імпорті, що може створювати додатковий попит на валюту.
Як повідомляв OBOZ.UA, водночас станом на 1 жовтня загальна сума вкладів фізичних осіб (зокрема фізичних осіб-підприємців, ФОПів) в українських банках становила 1,779 трлн грн. Це на 19,4 млрд грн більше, ніж було у вересні. Лідером серед валют є гривня – сума вкладів у ній оцінюється в 1,172 трлн грн.
Інф.:
OBOZКоментарі
