Анатолій Ковальчук, політолог: У можновладців бізнес навіть у кризу й війну процвітає
Можливо, варто задуматися, чому будь-яка влада в країні (кучмівська, ющенківська, януковичівська чи порошенківська, чужа чи наша - без різниці) на початку своєї дії перш за все починає трусити і грабувати дрібний та середній бізнес. Хоч на цьому заробляє лише зайвий біль на свою голову? Чому різні яреськи з уряду виступають з такими пропозиціями і різні яреськи з парламенту їх підтримують?
Чи не тому, що у них бізнес навіть у кризу й війну процвітає, до нього підступитися зась? Там варяться мільйони. Ось туди, до них і треба направляти правників та фіскалів. Там буде що взяти. І їм, і державі.
ЯК ЯРЕСЬКО "ЯРЕСЬКНУЛА"
Анатолій Ковальчук, журналіст, політолог
Цей матеріал я написав кілька місяців тому. Але не публікував, оскільки один із авторитетних політиків переконував, що роль Яресько в суспільстві не підніметься вище простого статиста і виконавця. Тепер же не витримав, бо вважаю за необхідне попередити суспільство: вона нічим не краща від Яценюка і сподіватися на позитивні зрушення при ній марно. Вона – допоміжний гнобитель середнього класу, який переростає в головного.
Схоже на те, що тривала боротьба дрібних підприємців проти впровадження касових апаратів (реєстраторів розрахункових операцій – РРО) накрилася мокрим рядном. Хоча народні депутати їх підтримали, заборонивши впроваджувати такі апарати в дрібній торгівлі, яка не перевищує рівня доходів 1 мільйона карбованців за рік. Але тоді, наприкінці парламентської полеміки з цього питання, міністр фінансів Яресько кинула репліку, що, мовляв, треба хоч би практикувати ревізії дрібного бізнесу. Мета - виявити, чи не переходить він цей грошовий рубіж. Порядок перевірки застосування РРО уряд мав подати до 1 вересня.
Народний депутат Кужель спробувала заперечити цю пропозицію, але їй не дали слова. І пройшов закон з яреськівською добавкою А жаль... Це поверне кучмівське і ющенківське здирництво, проти якого роками бореться нещасний дрібний бізнес. І під тягарем його поступово зникає. Власне, і боротьба із загрозою впровадження касових апаратів велася не лише проти пов’язаних з ними додаткових фінансових затрат, а саме проти засилля фіскалів і правників, які на можливостях влазити в чужі комори завжди гріли руки. "Яреськова поправка" відкриє їм дорогу до цього не гірше від тих же апаратів.
Що дасть це самій Яресько й державі? Хіба що підвищення невдоволення і обурення в народі, яке й так уже тримається ледь не на останньому градусі. В казну ж не потрапить нічого, бо у розорених інфляцією й поборами і так нічого немає. Дай Боже, щоб хоч чимось розжилися самі фіскали, за що власне й поведеться боротьба. І що тоді робити? Знову Яценюку кричати в мікрофони, щоб підприємці гнали перевіряючих в шию, як це він робив після прийняття облудливого закону про "покращення” дрібного та середнього бізнесу?
Можливо, варто вчиняти більш розважливо й кардинально. Задуматися, чому будь-яка влада в країні (кучмівська, ющенківська, януковичівська чи порошенківська, чужа чи наша - без різниці) на початку своєї дії перш за все починає трусити і грабувати дрібний та середній бізнес. Хоч на цьому заробляє лише зайвий біль на свою голову? Чому різні яреськи з уряду виступають з такими пропозиціями і різні яреськи з парламенту їх підтримують? Чи не тому, що у них бізнес навіть у кризу й війну процвітає, до нього підступитися зась? Там варяться мільйони. Ось туди, до них і треба направляти правників та фіскалів. Там буде що взяти. І їм, і державі.
Сподіваємося, що саме так скоригує цей закон президент. Адже те, що зараз роблять вони, спрямоване не лише проти бідних підприємців, а й проти його популярності та авторитету.
Яресько – мазунчик бандитської бюрократично-олігархічної системи, що слідом за новою дружиною Ющенка Катериною Чумаченко помчала з Америки в Україну багатіти і влаштовувати заможне життя. За сприяння обох це їй вдалося без труднощів, яких зазнає кожна ініціативна українська людина. Тому Яресько ні біса не бачить зловісної завіси, під якою за основну державницьку ідею чиновництво визначило побудову власного ситого виживання. Оскільки олігархи залишаються за рамками урядового контролю, то реалізується ця мета за рахунок нещадного пограбування дрібного і середнього бізнесу. Природно, що у осатанілого від дармівщини владного люду досягнутих результатів щораз меншає. І гніт росте.
Якщо для американців втручання у бізнес фіскалів і правників, можливо, є нормальним, то для українців - навпаки. Яресько хоче організовувати господарювання за американським взірцем? То спершу хай підтягне до нього різні контролюючі органи. Інакше останню надію нашої економіки чекає крах.
А її приватний бізнес варто перемістити з тепличних умов у середні українські. Я б із задоволенням побачив його в якомусь ТРЦ або на ринку. Де оренди будуть дорожчі за її обороти, або ж нагряне кличківська команда та знесе усе начисто. І хай тоді далі робить мільйони. Збитків чи прибутків – все рівно. Та щоб ще й податківці із захисниками прав споживачів "шмон" учинили. І тоді Яресько нарешті відчує, що таке бізнесувати простій людині в Україні.
Може й подумає не тільки про те, щоб створювати умови для неоковирної обдиралівки, а й як робити, щоб багатіли не злодії, хабарники й олігархи, а ті ж прості люди. Може, для всіх тоді встановиться середня норма прибутку, а не так, як сьогодні, коли простий підприємець "пахає", як раб, і лише бідніє, а той же олігарх чи чиновник легко збагачується, володіє палацами, машинами, тішиться розвагами. Варто зробити так, щоб зажили заможно і держава, і люди. Тільки вдасться зробити це все ж, мабуть, не Яресько.
Анатолій Ковальчук, журналіст, політолог,
для порталу "Воля народу"
Коментарі
