Після зречення Бенедиктом XVI престолу у Ватикані житимуть два папи.
Фахівці переконують: така ситуація є вигідною з багатьох точок зору.
Зокрема, проживання Бенедикта XVI у ватиканському монастирі не потребуватиме додаткових витрат на охорону, як би це було в іншій країні. До того ж Бенедикт XVI зможе спілкуватися з новим Папою Римським. Детальніше+ВІДЕО

Зречення Папи Римського Бенедикта XVI з уряду Наступника Святого Петра, без сумніву, збурило увесь католицький світ.
Не властивий для Римо-Католицької Церкви вчинок Святішого Отця коментують не тільки церковні, а й державні і політичні діячі світу, що говорить про значний вплив постаті Бенедикта XVI на процеси, які у ньому відбуваються.
Очевидно, що зміни на папському престолі не можуть не мати впливу на ситуацію у церковно-релігійному житті України, де майже п’ять мільйонів українських греко-католиків вже не одне століття зберігають вірність Апостольській Столиці.

14 серпня за новим стилем святкують день семи мучеників Маккавеїв, чи, як зазвичай кажуть у народі, Маковія, або Спас на воді (мокрий Спас).
Спасів узагалі три - 14, 19 і 29 серпня. Це слово – скорочена народна назва “Спасителя” (Рятівника), яким церква вважає Ісуса Христа. Перший Спас збігався з початком сівби озимини.
Селяни освячували в цей день насіння (щоб краще родило), воду, квіти, мед і мак. Здавна мак в Україні був символом плодючості, оберегом від ворожих сил.

Російські ЗМІ розповіли, як патріарх Кирило став мільярдером
У 1990-і роки нинішній глава РПЦ, а тоді голова Відділу зовнішніх церковних зв'язків Московського Патріархату (ВЗЦЗ МП) митрополит Смоленський і Калінінградський Кирило «завоював становище і сколотив статки», що дозволили йому «в кінці кінців зайняти патріарший престол». До вступу на цей престол особистий статок Кирила оцінювалося деякими експертами в 4 млрд доларів.
Одним із джерел отримання доходів став «сигаретний бізнес». У 1993 році за участю Московської патріархії виникла фінансово-торгова група «Ніка», віце-президентом якої став протоієрей Володимир Верига - комерційний директор ВЗЦЗ МП, яким керував митрополит Кирило.

Брати Борис та Гліб, молодші сини князя Володимира Святославича, котрі трагічно загинули 1015 року під час міжусобної боротьби за великокнязівський престол, — перші святі, канонізовані давньоруською церквою.
Вони є визнані як чудотворці й молільники перед Богом «за землю Руську», «за нові люде християнські».
Це є істотним, що невдовзі по їхній загибелі, ще до офіційної канонізації, вшанування Бориса та Гліба поширилось серед усіх верств народу. До їхньої могили в містечку Вишгороді, неподалік Києва, йшли на поклоніння ті, хто бажав зцілення та чуда.

У 860-му році, тобто 1152 роки тому, відбулося хрещення Київського князя Аскольда і частини русичів, а також створення для Руси окремої митрополії.  

За літописними свідченнями та згідно з візантійськими джерелами після завершення походу на Царгород війська русів під проводом Київського князя Аскольда (860 р.) відбулося хрещення щонайменше частини русичів і самого князя, а також створення для Руси окремої митрополії.

До заснування Москви Київським князем Юрієм Довгоруким (1147 р.) залишалося 287 років!

Микола КОХАНІВСЬКИЙ, громадський діяч, для Волі народу

"Комітет визволення політв'язнів" разом зі Свободою та небайдужими громадянами 29 березня організував виїзд до Яготина. У цьому місті московскій патріархат, вже вкотре, незаконно намагається привласнити, церкву Київського патріархату. Яготинська громада запросила нас допомогти у відстоюванні храму. КВП взяв на себе організацію автобуса для доставки патріотів у Яготин. На жаль, на збори людей у нас було всього декілька годин, тому автобус був не повний. Але і цих активістів вистачило, щоби влаштувати в Яготині "гаряче засідання" сесії місцевої ради.

Синод УПЦ КП, який відбувся 13 грудня під головуванням Патріарха Філарета, обговорив, зокрема, питання про відзначення заснування Київської Митрополії та Хрещення Руси за часів князя Аскольда. Синод прийняв рішення провести у травні 2012 р. на базі Київської православної богословської академії Всеукраїнську наукову богословсько-історичну конференцію, присвячену 1150-літтю утворення Київської Митрополії. Синод також рекомендував ректорам духовних навчальних закладів УПЦ Київського Патріархату заохочувати наукову працю викладачів та студентів з питання про Аскольдове хрещення Руси та утворення Київської Митрополії. Журнали Синоду УПЦ КП оприлюднив офіційний сайт УПЦ КП.

Святитель Михаїл, перший митрополит Київський, по Іоакимівському літопису. У 989 році він прибув з Корсуні разом з іншими священнослужителями до святого рівноапостольного князя Володимира (пам'ять 28 липня), який незадовго до цього (у 988 р.) прийняв Хрещення. На долю першого митрополита Української Церкви випало нелегке, але благодатне служіння. Він ревно опікувався новопросвітленими жителями Київської Русі, проповідуючи Святе Євангеліє, хрестячи і повчаючи новонавернених людей, засновуючи перші храми і духовні навчальні заклади. У Ростові він заснував дерев'яну церкву на честь Успіння Пресвятої Богородиці і поставив там єпископом Феодора Грека. Святитель Михаїл був мудрим і тихим, хоча й суворим ієрархом. Українська Церква зберегла пам'ять про заслуги першосвятителя.
Упокоївся святитель Михаїл у 992 році. Похований у Десятинній церкві Пресвятої Богородиці в Києві. Близько 1103 р. його мощі були перенесені в Антонієву печеру, а 1 жовтня 1730 - у Велику Печерську церкву (Успенський храм). У зв'язку з цим пам'ять святителя Михаїла згадується 13 жовтня (за новим стилем), а також 28 червня (за нов. ст.) - в день смерті.

   Інф. УНІАН

Філарет нагадує, що коли Десятинна церква будувалася, Москви ще не було 
Святіший Патріарх Київський і всієї Руси-України ФІЛАРЕТ наголосив, що Українська православна церква Київського патріархату виступає за відновлення Десятинної церкви. Про це він сказав в інтерв’ю газеті “День” (№130 від 27 липня 2011 року).
Він нагадав, що раніше церква виступала за відновлення Михайлівського монастиря. “Тоді теж розгорнулася дискусія між різними експертами: одні виступали за, інші - проти. Врешті, коли монастир постав, критика припинилася. Усі побачили, що краще відроджена святиня, ніж порожнє місце, де вигулюють собак”, - наголосив він. За його словами, Десятинна церква має не менш важливе значення. ФІЛАРЕТ підкреслив: “Для нас вона, як і Софійський собор - символи Київської Руси-України”.