Клюєв вирішить, що робити з Льовочкіним
Євромайдан показав, що газове лобі "регіоналів" - найслабша ланка в президентській обоймі, і найближчим часом Віктор Янукович може позбутися його представників у владі. Керівнику президентської адміністрації Сергію Льовочкіну, який очолює в таборі "регіоналів" газове лобі, готують заміну. Про це свідчить призначення чиновнику в заступники колишнього губернатора Сумської області Юрія Чмиря. Піти на такий крок главу держави змусила відверта диверсія Льовочкіна проти рідної політичної сили.
Надавши потужну інформаційну підтримку Євромайдану і запустивши кампанію з дискредитації секретаря РНБО Андрія Клюєва, "газовики" серйозно похитнули діючу систему влади.

Зупинити паніку в "синьо-білому" таборі вдалося лише за рахунок залучення фінансової допомоги Росії. Настало затишшя президентське оточення може використовувати для кадрової зачистки влади від неблагонадійних соратників.

Тіснота на олімпі

Триваюче в Україні суспільно-політичний рух Євромайдана вже досягло чимало. Це і тотальна мобілізація протестного електорату, і хороший досвід самоорганізації пересічних громадян, і демонстрація народної сили, з якою так чи інакше владі доведеться рахуватися на прийдешніх президентських виборах.

Проте слід визнати, що інформаційний резонанс і ефект від масових виступів був би не таким серйозним, якби паралельно не спалахнула міжусобна війна в Партії регіонів. У жорсткій сутичці зійшлися давні вороги - секретар РНБО Андрій Клюєв і керівник АП Сергій Льовочкін. Протистояння двох впливових фігур в оточенні глави держави має довгу історію, але лише тепер взаємна ненависть вилилася у відкритий конфлікт.

Першопричина ворожнечі двох груп впливу "регіоналів " полягає в прагненні Клюєва і Льовочкіна грати першу скрипку в розробці та реалізації внутрішньополітичного курсаВіктора Януковича. Але по ходу протистояння регулярно виникають і інші приводи - кадрові питання, перерозподіл бюджетних коштів, а з недавніх пір і зовнішньополітичний курс України.

Вперше конкуренція Андрія Петровича і Сергія Володимировича спалахнула ще в 2008 р., коли між Партією регіонів і "Батьківщиною" велися переговори про створення великої коаліції в парламенті. Планувалося, що після об'єднання двох партій будуть внесені зміни до Конституції, які передбачають обрання президента в Раді. Першим главою держави, обраним за такою процедурою, повинен був стати Віктор Янукович, а прем'єром Юлія Тимошенко.

Подейкують, що такий сценарій Юлія Володимирівна написала в співавторстві з Андрієм Клюєвим. У той час як Сергій Льовочкін переконував Януковича відмовитися від запропонованої затії і добувати президентські повноваження на виборах.

У підсумку переміг саме Льовочкін, оскільки Віктор Федорович буквально за день до підписання з "біло-сердечними" вже надрукованого угоди поставив хрест на союзі з ідеологічними опонентами.

Відігратися Клюєву вдалося лише під час президентських, а потім місцевих і парламентських виборів. Саме він керував виборчим штабом "регіоналів" і зумів домогтися успіху, ніж знову заслужив довіру і прихильність Віктора Януковича. Але конкуренція двох груп впливу весь цей час не припинялася, про що можна було судити по всіх проведеним Президентом кадрових ротацій в уряді.

Наприклад, саме заслугах Сергія Льовочкіна приписують посилання Клюєва з Кабінету Міністрів, де він обіймав посаду першого віце-прем'єра, в РНБО в лютому 2012 р.

Ось тільки тоді Льовочкіну не вдалося посадити в звільнене крісло свого протеже - Сергія Тігіпка. Дорогу йому перейшла набирає в той час силу інша група - президентська "сім'я" , просунувшись на посаду першого зама прем'єра Сергія Арбузова. Також Арбузов потіснив Клюєва в парламенті, де він раніше займав негласний пост президентського намісника.

Силовик-витівник

Після цього Андрій Петрович пішов у тінь до травня поточного року, коли, як подейкують, йому було доручено зайнятися нейтралізацією акції протесту опозиції "Вставай, Україно!" У Києві. І Клюєв виконав це завдання на тверду п'ятірку, організувавши, як стверджували лідери опозиції, численний антимітинг за участю працівників бюджетної сфери, а також провокації з бронетранспортером в центрі столиці і бійкою "свободівців" з групою хлопців спортивної зовнішності.

Тоді підконтрольний Сергію Льовочкіну телеканал "Інтер" підіграв соратнику по партії, показавши вигідну влади картинку , що дискредитує "помаранчевих". Але, судячи з усього, глава президентської адміністрації зробив правильні висновки на майбутнє.

Це і пояснює, чому на наступний же день після розгону Евромайдана 30 листопада Сергій Володимирович пустив слух про свою відставку, а підконтрольне йому ЗМІ початок критикувати владу за невиправдане застосування сили до мирних демонстрантів. Цей маневр породив справжню паніку в таборі "регіоналів" і завдав серйозного удару по Андрію Клюєву як відповідальному за зачистку Майдану.

Пізніше виявилося, що Льовочкін залишається на своєму посту на прохання Президента, який хай і занадто пізно і стримано, але засудив дії "Беркуту". Відразу ж знайшовся і винуватець, нібито віддавав наказ до атаки, - керівник столичного главку МВС Валерій Коряк. Саме він разом із заступником секретаря РНБО Валерієм Сівковичем і головою КМДА Олександром Поповим згодом був призначений відповідальним за розгін Евромайдана.

Але якщо наявність у цьому списку головного столичного міліціонера та представника РНБО ще якось можна пояснити, то поява в ньому Попова була несподіваною. Однак незабаром пояснилося і це: саме екс-керівник КМДА дав свідчення, в яких заявив, що пряму команду "Беркуту" зачищати Майдан давав Андрій Клюєв. Якщо врахувати, що Попова пов'язують із Сергієм Льовочкіним, нескладно здогадатися, що весь цей спектакль був заздалегідь підготовлений.

Безпрограшна ставка

Таким чином, зусиллям конкурента Андрій Клюєв із сірого кардинала Президента відразу перетворився на політичного монстра, яким лякають учасників Євромайдану.

Але Андрій Петрович досить швидко оговтався і оперативно навів порядок із засмученою нервовою системою Партії регіонів. Саме його заслугам приписують і провал голосування в Раді щодо відставки уряду Миколи Азарова та оперативну організацію антиМайдану.

Ще більш важливими для Клюєва стали підсумки візиту Віктора Януковича до Москви, де він домовився з Володимиром Путіним про зниження ціни на газ, а також про викуп Кремлем державних облігацій України на загальну суму $ 15 млрд. За даними "ДС", тут не обійшлося без участі давнього друга секретаря РНБО - Віктора Медведчука, який припадає кумом російському президентові.

Власне, це зовнішньополітичне досягнення знову забезпечило Андрію Клюєву добре ставлення Віктора Януковича, вже публічно виправдав секретаря РНБО за розгін Євромайдану.

Крім того, глава держави за порадою Андрія Клюєва завдав його опонентові Льовочкіну серйозний кадровий удар, призначивши йому в заступники колишнього керівника Сумської області Юрія Чмиря. Юрій Павлович є близьким другом ще одного заступника глави АП Сергія Ларіна, підтримуючого, в свою чергу, тісні стосунки з Андрієм Петровичем.

Це означає, що з фаворита Президента Льовочкін ризикує незабаром перетворитися на вигнанця, який з тріском програв внутрішньопартійну конкуренцію секретарю РНБО.

Згідно неписаним правилам "регіоналів" Сергій Володимирович цілком заслуговує такої долі, після того як подав у відставку на ранок після силового розгону Євромайдану. Адже цей крок для "синьо-білих" рівнозначний зрадництву.

І не можна виключати, що незабаром Льовочкіна відправлять у почесне заслання на менш значиму посаду, продемонструвавши тим самим, що буває з тими, хто насмілюється виступати проти рідної політичної сили.

Хоча в цьому випадку Банкова ризикує отримати в особі відставного чиновника впливового опозиціонера, контролюючого провідний телеканал країни. Що, ймовірно, і стримає Президента найближчим часом від різких кадрових рішень.

Можливо, Сергія Льовочкіна лише усунуть від справ, хоча і в цьому випадку невідомо, що гірше. Оскільки демарш глави АП після силового розгону Євромайдана - це не тільки спроба розправитися з давнім опонентом всередині "синьо-білого" ​​табору, а й сигнал для опозиції. Мовляв, ми готові до співпраці на перспективу президентських виборів 2015.

Втім, Сергію Володимировичу вже зараз приписують таємне співробітництво з лідером "УДАРу" Віталієм Кличком, хоча підтверджень цьому поки немає. Крім того, поведінка глави президентської канцелярії було сигналом для інших (які сумніваються) "регіоналів" про те, до кого їм слід звертатися, якщо набридне виконувати вказівки центрального штабу партії.

Таким чином, залишаючись на своїй посаді, Льовочкін може створити ще більше проблем команді Віктора Януковича, ніж у відставці. Судячи з усього, вирішувати настільки складну дилему доручать все тому ж Андрію Клюєву, а це означає, що найближчим часом міжусобна війна компроматів і взаємних звинувачень у "синьо-білому" таборі набиратиме обертів.

Ярема Городчук

Інф.: politica-ua.com

Коментарі