Володимир Зеленський застеріг, що Росія вкотре може втягнути у війну Білорусь. Редакція RFI Українською з'ясовувала, що зараз відбувається на українсько-білоруському кордоні та яких загроз можна чекати з боку режиму Лукашенка, вірного союзника Путіна.
Після того як Білорусь стала плацдармом для вторгнення росіян на північ України 2022 року, загроза з цього напрямку не зникає. Під час повномасштабного вторгнення Мінськ дозволив розгорнути на території країни російську тактичну ядерну зброю та гіперзвукові балістичні ракети «Орєшнік».
Про нові ризики з боку Білорусі заговорили активніше після слів президента Володимира Зеленського 17 квітня. У заяві щодо доповіді головкома Олександра Сирського президент зазначив, що Росія намагається «провести перегрупування сил – найвірогідніше з метою компенсувати дефіцит особового складу».
«У звʼязку із цим стає більш очевидним, для чого на території Білорусі підвищили активність збройних сил», – зауважив Зеленський.
    Вважаємо, що Росія вкотре пробуватиме втягнути у свою війну Білорусь. Доручив відповідними каналами застерегти фактичне керівництво Білорусі щодо готовності України захищати свою землю та незалежність. Характер та наслідки нещодавніх подій у Венесуелі повинні стримувати керівництво Білорусі від помилок,
Доручення Москви для Білорусі могло надійти перед російською весняно-літньою спробою штурмових дій на Сході та Півдні. Таку думку висловив керівник Центру протидії дезінформації Ради Нацбезпеки Андрій Коваленко.

«Так, РФ готує Білорусь до можливої ескалації, але в наших сил все під контролем. Тут і зараз вторгнення з Білорусі не буде, провокації в прикордонні теоретично можливі, але це стане помилкою Лукашенка», – зазначив він у повідомленні 19 квітня.
На інформацію про загрозу відреагував також засновник підрозділу KRAKEN Констянтин Немічев. У дописі в соцмережах він наголосив, що Білорусь «наразі не готова до ведення повноцінних бойових дій і залишається слабкою структурою».
Але він не відкидає «варіант гібридного застосування російських військ з території Білорусі у поєднанні з білоруськими підрозділами».
«Йдеться не про масштабний наступ, а про прикордонні провокації, створення напруги на півночі України та спробу відтягнути частину сил ЗСУ з ключових напрямків на сході та півдні. Жодних наступів на Київ, Луцьк, Житомир чи Рівне не прогнозується. Такі сценарії наразі нереалістичні», – вважає Немічев.

Що робить і каже Лукашенко?
На початку цього місяця Олександр Лукашенко заявив, що «жодного мирного часу бути не може», Білорусь «готується до війни», хоча й «не хоче цього». Про це ішлося в офіційному повідомленні його пресслужби 1 квітня, присвяченому підбиттю підсумків комплексної перевірки білоруських Збройних Сил.
Ця перевірка тривала з 16 січня. Як каже Мінськ, рейди мали раптовий характер і були покликані оцінити реальний стан військ.
17 квітня Лукашенко підписав указ про «призов офіцерів запасу на військову службу». Під увагою – білоруські чоловіки віком до 27 років з-поміж офіцерів запасу, які не проходили строкової військової служби, служби в резерві ЗС і не мають права на відстрочку від призову. Мінськ наголошує, що заходи проводять щорічно на плановій основі.

Що відбувається на кордоні України з Білоруссю?
Українські прикордонники уважно стежать за ситуацією та нині не фіксують підтягування нових військ. Про це заявив 20 квітня речник Держприкордонслужби України Андрій Демченко, передає Укрінформ.
Він зазначив, що ще з 2022 року Білорусь зберігає на окремих напрямках свої підрозділи, обмірковуючи це міркуваннями безпеки. За його словами, підрозділи, які Мінськ і до цього тримав у напрямку українського кордону, ротуються, міняються та переміщуються.
«Але нарощування навіть цих підрозділів не відбувається», – запевнив Демченко.
Крім того, у ДПСУ не фіксують переміщення техніки у безпосередній близькості до кордону. Проте Демченко зазначив, що Білорусь раніше заявила про створення Південного оперативного командування якраз у напрямку кордону з Україною. І у межах цього, припускає речник, білоруси можуть облаштовувати позиції, полігони та під'їзні шляхи.
У ДПСУ наголосили, що нині «Росія не тримає на території Білорусі великих сил, зокрема піхотних підрозділів, які б могли здійснити повторне вторгнення з території Білорусі». Але Демченко не відкидає провокативних дій, наприклад, з метою відтягування українських сил з більш важливих напрямків.
Українські прикордонники у співпраці з підрозділами розвідки та Міністерства оборони обіцяють реагувати на всі виклики щодо Білорусі та продовжують укріплювати цей напрямок.

Чого можна очікувати від Білорусі?
Білорусь у війні Росії проти України бере участь із 2022 року, але гібридну, бо не спрямовує на лінію зіткнення військовослужбовців своїх Збройних сил, – зазначає в коментарі RFI Українською кандидат історичних наук, директор програми російських і білоруських студій ГО «Рада зовнішньої політики "Українська призма"» Ярослав Чорногор.
Він зауважує, що Білорусь стала загрозою для національної безпеки України з 2020 року, а події початку російського вторгнення довели повну залежність Лукашенка від Кремля.
Проте експерт не став би розглядати зараз заяви Лукашенка як якусь нову загрозу, адже вона зберігається весь час, доки той «діє повністю у фарватері російської політики».
Чорногор нагадує, що в Білорусі з 2022-го постійно укріплюють військову інфраструктуру, створюють нові військові частини, розширюють функції прикордонних підрозділів, здійснюють різні мобілізаційні заходи. Крім того, Білорусь забезпечує російські війська багатьма технічними засобами, які посилюють російські збройні сили.
Експерт не відкидає, що зрештою російські військові будуть посилені білоруськими військовими. Але важко прогнозувати, чи можливе повторення нападу з білоруської території, як це було чотири роки тому.
Чорногор припускає, що можуть бути неочікувані операції з боку Білорусі та Росії, але не став би заявляти, що, мовляв, зараз «Україна на порозі широкоформатної війни з Білоруссю». Головне, наголошує він, пам’ятати, що війна триває, і на чолі з Лукашенком ця країна-сусідка України лишається співагресором.
    Білоруський режим на чолі з Лукашенком – це союзник Путіна, і в будь-який момент може статися напад. Чи це буде пряме введення військ на українську територію, чи це будуть якісь гібридні заходи, чи диверсійно-розвідувальні дії, чи заліт ракет чи дронів – тут важко прогнозувати, не маючи конкретної інформації з того боку,

Чому Білорусь є загрозою не лише для України?
На думку Чорногора, Лукашенко зацікавлений в тому, щоб загроза була перманентною. Причому йдеться також про країни східного флангу НАТО: Польщу та країни Балтії. Різні сценарії описують міжнародні медіа, публікуючи мапи з напрямками можливих ударів Росії по країнах Північноатлантичного блоку.
Експерт нагадує, що торік ескалації очікували під час російсько-білоруських навчань «Запад-2025». Напередодні початку тренувань, 10 вересня, 19 дронів атакували територію Польщі. І це, на думку Чорногора, був сигнал і натяк, що, мовляв, «розслаблятися не варто».
Вже під час навчань у Калінінградській області було розгорнуто ракетні комплекси «Іскандер» просто посеред траси.
«Це все показує, що певні моменти відпрацьовуються російською армією, і одночасно в Білорусі теж постійно йдуть військові навчання», – зауважує Чорногор.
Небезпеку з боку Білорусі для країн східного флангу НАТО Чорногор вважає обґрунтованою, зважаючи на те, що «білоруські збройні сили перекривають сукупну кількість військових сил країн Балтії», а ще й «за спиною Білорусі стоїть російська армія». Лукашенко заявив 1 квітня, що Білорусь у разі війни здатна збільшити чисельність військ до півмільйона.
Крім того, експерт знову звертає увагу на калінінградський анклав, який, на його думку, є троянським конем у регіоні.

Яку роль відіграють відносини США й Білорусі?
Обговорення небезпеки з боку Білорусі триває на тлі пожвавлення співпраці Мінська зі Сполученими Штатами. Представники Білого дому працюють над звільненням політв'язнів. Наприклад, у березні Лукашенко помилував 250 осіб.
А зараз ідеться про «велику угоду». Принаймні в інтерв’ю російським пропагандистським медіа Лукашенко казав, що він готовий зустрітися з Дональдом Трампом для підписання документів. Про те, що така зустріч може відбутися, раніше казав і сам американський лідер. А згодом це підтверджував його спеціальний посланник Джон Коул.
Однак потепління у відносинах США й Білорусі, на думку Чорногора, не означатиме змін у комунікаціях Мінська й Києва.
    І розміщення ретрансляторів уздовж кордону України, і розміщення елементів «Орєшніка» в Білорусі показує, що Мінськ на словах здійснює нібито такі реверанси у бік домовленостей, але у військовому плані – абсолютний сателіт Кремля. І далі ця залежність посилюватиметься,


Інф.: RFI

Коментарі