І за це четвертий рік розплачується Україна.
Говорячи про свої спроби домовитися з кремлівським диктатором Володимиром Путіним влітку 2021 року, ексканцлерка Німеччини Ангела Меркель нагадала, що разом із президентом Франції Еммануелем Макроном вони наполягали на створенні "нового формату", в якому говорили б безпосередньо з Кремлем від імені Європейського союзу.
Однак ця ініціатива нібито провалилася через опір "насамперед країн Балтії, а також Польщі", вважає вона. У підсумку, замість того щоб звернутися до Кремля єдиним європейським голосом, європейським лідерам довелося поодинці намагатися переконати Путіна "відступити від краю прірви", пише The Telegraph. І Меркель, судячи з усього, має на увазі, що саме ця фатальна відсутність єдності в Європі спонукала російського лідера почати війну, формально звинувативши Польщу і країни Балтії в тому, що сталося 24 лютого 2022 року.
Як сама Меркель сказала в недавньому інтерв'ю: "Ми сьогодні вже не зможемо з'ясувати, що б сталося, якби, наприклад, Європа тоді говорила єдиним голосом". Але в ширшому історичному контексті зрозуміло одне: країни Балтії, які голосно попереджали про російську агресію, що насувається, виявилися праві, а Меркель - помилялася, пише ЗМІ.

Чому вся ця стара історія знову викликає суперечки сьогодні

Журналісти пишуть, тому що основні протиріччя Заходу часів, що передували війні, нікуди не поділися. І тепер вони безпосередньо впливають на її результат. Напередодні вторгнення, коли Джо Байден був президентом США, Білий дім з обережністю ставився до постачання Україні наступального озброєння, побоюючись ескалації.

Зараз адміністрація Трампа відмовилася від фінансування українських військових зусиль, переклавши це завдання на Європу. Але Європа залишається настільки ж роз'єднаною, як і до війни. І саме в цьому вона мала рацію: лідери Європи занадто роз'єднані, щоб протистояти Путіну.

"Наступник Меркель, Фрідріх Мерц, не приєднався до "коаліції охочих", очолюваної Макроном і Кіром Стармером, яка пропонує ввести в Україну європейські миротворчі сили. Країни Балтії, як і раніше, рішуче антиросійськи налаштовані, але новий президент Польщі Кароль Навроцький виступає проти вступу України до ЄС і НАТО і скасував пільги для українських біженців", - йдеться в матеріалі.
Реклама

Угорщина і Словаччина, зі свого боку, виступають проти військової допомоги Києву і продовжують купувати російську нафту і газ. У новообраному парламенті Чехії більшість у партії, скептично налаштованої щодо України.

Історики ще довго сперечатимуться, спровокувала Європа Путіна своєю політикою чи, навпаки, недооцінила загрозу і не зробила достатньо, щоб запобігти війні. Але одне зрозуміло після трьох із половиною років боїв: Європа досі не виробила єдиної стратегії протистояння Путіну, і ціну за це продовжує платити Україна, заявляють журналісти.
Інші новини про роль Заходу у війні Росії проти України

Раніше УНІАН повідомляв, що крах ситуації у французькому уряді послаблює Європу та Україну.

Європейські чиновники і дипломати висловили побоювання, що лідерство президента Еммануеля Макрона в таких міжнародних питаннях, як Україна і сектор Газа, буде фатально ослаблене після того, як прем'єр-міністр Франції Себастьян Лекорню пішов у відставку, не пробувши на посаді навіть місяця.

Крім того, ми розповідали, що в Європі знижується підтримка витрат на оборону, незважаючи на провокації РФ.

Інф.: УНІАН

Коментарі