"Європа і США намагаються сісти на два стільці - і вашим і нашим: Україні і Московії", - Віктор Шишкін, екс-суддя Конституційного суду України
Байден - морально-емоційний друг України і це не піддається сумніву; і виступ чудовий, навіть нагадує, запальні речі комісарів червоної армії. Більш за все мене здивувало продовження нав'язування нам мінського доворняка, який навіть за формальними ознаками (вже не кажу про змістовні), не може бути названий міжнародним договором, який покладає на когось якісь зобов'язання. Я про це уже писав. То чого заморський гість нам так уперто пропихає цей папірець?

Нариси щодо виступу Байдена у контексті слухання справи у Апеляційному суді м. Києва стосовно обвинуваченого генерала МВС Пукача і потерпілих Подольського і Єльяшкевича
Віктор Шишкін

Я, Шишкін В. процесуально приєднався до представників Олексія Подольського у цій справі не тому, що у Подольського не вистачає професійних адвокатів (вони є підготовленими професіоналами), а тому, щоб мати можливість безпосередньо ознайомитись з матеріалами справи і все бачити ізсередини.
Запитаєте до чого тут виступ Байдена у парламенті? Якраз "до чого", не так сам виступ, як дія, а його зміст.

1) Байден - морально-емоційний друг України і це не піддається сумніву; і виступ чудовий, навіть нагадує запальні речі комісарів червоної армії.

2) Однак мене цікавлять справи - не словом, а ділом, особливо коли у нас війна за незалежність країни. Палких слів у своєму житі я вже наслухався. Ну, якісь крихти, які можна вважати справами, мабуть є. Але для кого? І чи дійшли вони до фронту, чи осіли у кишенях любих друзів?

3) Більш за все мене здивувало продовження нав'язування нам мінського доворняка, який навіть за формальними ознаками (вже не кажу про змістовні), не може бути названий міжнародним договором, який покладає на когось якісь зобов'язання. Я про це уже постив. То чого заморський гість нам його так вперто пропихає: цей папірець?

4) Хто підписував цього папірця - Л. Кучма, який діяв на громадських засадах (про це також я писав, посилаючись на Указ Порошенка). А хто це такий Л. Кучма - він може бути підозрюваним у справі вбивства журналіста Г. Гонгадзе, викрадення, побиття і замаху на життя громадського діяча Подольського, напад і замах на життя народного депутата Єльяшкевича ...... і т. п. як ЗАМОВНИК або ПІДБУРЮВАЧ.
Надати такі покази публічно збирається Пукач під час слухання справи у названому апеляційному суді. Пукач цього раніш не міг зробити, а може і зробив, але це не зафіксовано, тому що суддя знаменитого Печерського суду Мельник провів слухання у закритому судовому засіданні, і суспільству не відома реальна картина. Тому суд намагається під будь-яким приводом швидко завершити цю справу і відмовляє у задоволенні подібних клопотань, і тим самим робить недоторканим Кучму як підписанта мінського договорняка.
Якщо Кучма постане перед судом і проти нього будуть покази про причетність до вказаних злочинів, то мінський договорняк уже виглядає в аморальному світлі для тих, хто його проштовхує.

5) Себе люблячі Європа і США, намагаючись сісти на два стільці (і вашим і нашим: Україні і Московії) та зберегти добру "міну" у поганій грі, погодились на гру Порошенка з мінським договорняком за рахунок Українського народу, переводячи війну Московії проти України у внутрішній конфлікт лише України. І це є думкою і політикою багатьох представників політичного бомонду Заходу (діючих і тих, хто у відставці, але впливають на молодняк).
Цей бомонд постійно через різні форуми і інші світові заходи, зокрема давоські ланчі підкормлює сім'я Кучми-Пінчука на вкрадені в Українського народу гроші. Таким політикам якось не зручно потім вважати себе пов'язаними з такими заходами.

6) Кучма подарував США і Заходу іграшку - мінський договорняк, за який вони можу ховати свою совість, як що вона в них була. Ця совість - це Будапештський меморандум, який роззброїв Україну, а гаранти зовнішньої безпеки нашої країни - США і Велика Британія - умивають руки в умовах неприхованої агресії Московії проти України. Тому Байдену зручніше, клянучись Україні в любові, говорити про Мюнхен-2 (Мінськ), ніж про Будапешт-1.

7) Із цього виступу Байдена виніс лише одне - справа того, хто потопає - це лише його справа. А інші - лише порадники, яким стилем краще випливати. Український народ має покладатись не на всяких закордонних обіцяльників, а взяти управління державою і оборону країни до своїх рук, як це зробили, поки ще не численні добровольці і волонтери.

Віктор Шишкін, екс-суддя КСУ
Інф. із сторінки Віктора Шишкіна у Facebook

Коментарі