У листопаді 1917 р. при Центральній Раді було створено геральдично–прапорну комісію на чолі з Дмитром Антоновичем. 25 лютого 1918 року затверджено Герб УНР - Тризуб, за проектом Василя Кричевського на основі Герба Володимира Великого. 22 березня того ж року Центральна Рада ухвалила відповідний закон. Цим засвідчений не лише високо-фаховий підхід до питань геральдики, а й величезна повага до наших пращурів і неперервність нашої тисячолітньої державницької традиції.
Голова Центральної Ради Михайло Грушевський завжди наголошував на відновленні української державності у 1918 році, а не її започаткуванні. Обговорюючи питання національного герба, Грушевський писав:
"Українська Народна Республіка, ставши наново державою самостійною, незалежною, мусила вибрати собі й державний герб. А що вона була вже давніше самостійною державою і тільки відновила тепер своє державне буття, якого позбавило її було московське насильство й лукавство, то найбільш натуральна річ для неї звернутися до тих старих державних знаків та гербів, які вживалися нею за старих часів. Найстаріший такий Знак уживався на київських грошах часів Володимира Великого; його й бере собі за герб відновлена Українська Держава (виділення тричі жирним шрифтом – Ред.). Це зовсім правильно. Київська Держава Володимира Великого була найбільшою Українською Державою, яку пам'ятає наша історія".

Найдавніші археологічні знахідки знака, схожого на тризуб, належать до періоду трипільської культури (5—3 тис. до н.е.). Подібні зображення є на давніх солярних знаках в Індії, Месопотамії, інших регіонах Євразійського континенту. Ймовірно, що цей знак символізує триєдиність та тривимірність світу, що пізніше трактовано християнством як єдність Бога–Отця, Бога–Сина і Бога–Духа Святого.

Тризуб став спадкоємним геральдичним знаком для нащадків князя Володимира Великого. Його зображення археологи знаходять на монетах, посуді, печатках, якими скріплювалися  міжнародні договори, укладені Київською Руссю.

 До речі, більшість сучасних гербів європейських держав (Польща, Австрія, Німеччина, Бельгія, Іспанія та ін.) виконано на основі родових знаків давніх правлячих династій.


“Великий герб” - для імперій

Чи є потреба створювати “великий герб” України, якщо свій герб вона успадкувала від Княжої держави Володимира Великого? Адже слово “герб”, яке походить з німецької, означає “спадок”, а давній родовід є ознакою престижу держави.
Андрій Гречило, доктор історичних наук, голова Українського геральдичного товариства:

- Затвердження «великого герба» властиво для періоду існування великих імперій На великих гербах традиційно відображалися всі земельні надбання, що фігурували у титулі володаря. Великі герби мала Російська імперія, Австро–Угорщина. Після Першої світової війни цю архаїчну традицію стали переймати республіки, що утворилися на руїнах цих імперій. У теперішньому світі великі «королівські» герби мають лише конституційні монархії. Одним гербом сьогодні обходяться Росія, Польща, Німеччина, Швейцарія, США. Для України потреби у такому гербі немає.

За інф.: zakarpattya.net.ua

Також по темі: Михайло Роль "Козак полює на Лева"

Коментарі