Національний банк України, який рік тому зобов'язав переводити в гривні половину валютної виручки експортерів, збільшив вимогу обов'язкового продажу на всі валютні надходження з-за кордону на користь бізнесу.

НБУ не коментує своє рішення. Банкіри вважають, що центральний банк прагне збільшити пропозицію валюти на ринку, щоб захистити гривню, курс якої почав знижуватися восени через зростання попиту імпортерів, і не допустити подальшої втрати валютних резервів, обсяг яких через виплати за зовнішніми боргами скоротився до 2,5 місяця імпорту.

У парламенті вже зареєстровано кілька цікавих законопроектів, які можуть суттєво вдарити по кишенях громадян. Ще кілька проходять обговорення у профільних міністерствах і відомствах.
І хоча вони не потрапили на розгляд у парламент, ми знаємо, з якою швидкістю депутати приймають урядові пропозиції.
Тому сьогодні поговоримо про всі ініціативи, які можуть бути прийняті на цій сесії парламенту, а також оцінимо ймовірність їх прийняття.

Щоб стимулювати вкладників більш відповідально підходити до вибору банку для розміщення депозиту і усунути умови для залучення вкладів під завищені відсотки окремими учасниками ринку, банкіри вважають, що доцільно обмежити частку депозиту, на яку поширюється "страховка" Фонду гарантування вкладів.

"Можливо, не варто гарантувати повну суму вкладу, а, умовно кажучи, 75% суми", - зазначив член наглядової ради Українського кредитно-банківського союзу УКБС Ярослав Колесник.

Чиновники Нацбанку знайшли способи, як уникнути девальвації гривні та можливого дефолту за зовнішніми зобов'язаннями. Для цього вони відпрацьовують відразу кілька варіантів можливих заходів щодо вилучення валюти в населення.

Податок на валютообмінні операції - готівкові та безготівкові, імовірно, за ставкою 10%.

Введення вимоги 100-відсоткового продажу валютної виручки всіма експортерами.

Повернення валютних депозитів населення в гривні за курсом НБУ, при достроковому знятті, або за комерційним курсом - при завершенні депозиту.

Підготовка українських технічних регламентів до стандартів Євросоюзу коштуватиме Україні впродовж 10 років 165 мільярдів євро. Про це заявив Прем'єр-міністр України Микола Азаров.
"Угода про асоціацію є всеосяжною і досить складною для України. Наприклад, на адаптацію технічних регламентів для України протягом 10 років потрібно приблизно 165 мільярдів євро. Це величезна робота. Нам потрібно буде переналаштувати всю нашу економіку на нові для нас стандарти", - заявив Азаров.