Банкам можуть заборонити передачу проблемних боргів іншим фінустановам.

Діяльність фінансових установ, які приймають від банків борги населення за договорами факторингу, опинилася під загрозою заборони - у Нацкомфінпослуг вважають, що передача такого прострочення порушує законодавство. Банкіри і колектори вважають таку позицію неправомірною і навіть готові судитися, оскільки це вже не перший випадок спірного тлумачення держорганами норм, що регулюють ринок купівлі-продажу проблемних боргів. Регулятор фінансового ринку вважає, що передача банком боргу фізичної особи фінансовій установі за договором факторингу є неправомірною. Це випливає з його листа № 3772/16-12 до фізособи Ребрикова А.П.

 

У документі Нацкомфінпослуг пояснила, що укладення небанківською фінансовою установою (фактором) договору факторингу, яким передбачено придбання відступленого права вимоги до боржника-фізичній особі, є порушенням вимог пп. 2 п. 1 розпорядження Держфінпослуг № 231/2009. Комісія стверджує, що до фінансової послуги факторингу відносяться фінансування клієнтів, покупка перевідступленого права грошової вимоги і отримання плати за користування грошима, які здійснюються виключно з «суб‘єктами господарювання».

 

Така позиція регулятора здивувала учасників ринку купівлі-продажу проблемних боргів, оскільки вона суперечить закону «Про фінансові послуги та держрегулювання ринків фінансових послуг». Цей документ відносить факторинг до фінансових послуг. При цьому ст. 1 закону визначає, що «фінансова послуга є операцією з фінансовими активами, що здійснюється в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, — за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів». Ці операції, за законом, здійснюються «з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів».

 

«Поступка права вимоги по проблемному кредиту не підпадає під жодну з ознак, визначених законодавцем, і, відповідно, не є факторингом. Факторинг, як фінансова послуга, повинен відповідати двом обов’язковим ознаками: проводитися на користь третіх осіб і приносити фінансовій установі дохід або зберігати реальну вартість фінансового активу, — пояснює начальник управління примусового стягнення заборгованості банку «Фінанси та Кредит» Олег Андрієвський. — У нашому випадку поступка права вимоги по проблемному активу не відповідає даним вимогам, так як немає інтересу третіх осіб, в тому числі позичальника, а також немає доходу банку або ж збереження реальної вартості фінансового активу».

 

Колектори негативно оцінюють позицію комісії. «Це розпорядження Нацкомфінпослуг. Вони чомусь вирішили, що тільки вони правильно читають закон. Ми спираємося на Цивільний кодекс, де чітко прописано, що таке факторинг, і вирішуємо це питання в судовому порядку. Податківці вважають незаконною передачу боргів за договорами цесії, Нацкомфінпослуг — за договорами факторингу. Незрозуміло, як працювати з проблемними боргами фізосіб», — обурюється генеральний директор Європейського агентства з повернення боргів Олександр Ільчук.

 

Учасники ринку відзначають, що розпорядження Держфінпослуг є підзаконним нормативним актом і лише роз‘яснює, як застосовувати закон.

 

«Основне ж регулювання факторингових послуг закладено в главі 73 Цивільного кодексу, де під факторингом розуміється купівля фінустановою права грошової вимоги боргу фізосіб і юросіб під фінансування продавця. Таким чином, факторинг від цесії відрізняється такими характерними умовами: здійснюється фінансовою установою, предметом угоди є право саме грошової вимоги, продавець фінансує покупця. Ніяких інших умов, включаючи вимоги до статусу боржника, закон не встановлює», — пояснює фінансовий директор «ВостокФінанс Груп» Андрій Нижник.

 

Банки готові домагатися визнання законності своїх дій. «Листи і розпорядження установ не є підставою для таких тверджень. Факт має встановити суд. Безумовно, ми будемо відстоювати свою позицію в суді. Судова практика з даних питань досить двояка, проте зараз в переважній більшості суди касаційних інстанцій схиляються до тієї позиції, що відступлення права вимоги не є факторингової операцією», — каже Олег Андрієвський.

 

Юристи пояснюють, що конфлікт виник через особливості договорів з передачі прав вимоги на заборгованість клієнтів.

 

«Одні банки передавали борги клієнтів за договорами факторингу, а інші — за договорами цесії. При факторингу передаються права вимоги по боргу на поточний момент і в майбутньому, а по цесії — тільки існуюча заборгованість (припиняється нарахування відсотків на борг). Ця ситуація загрожує банкам величезними штрафами і необхідністю сплати додаткових податків, так як вони незаконно передавали борги і незаконно створили збитки (на думку регулятора)», — пояснює старший партнер адвокатської компанії «Кравець і партнери» Ростислав Кравець.

 

Передача прав вимоги за факторинговими договорами — найпоширеніша схема, яка вимагає лише наявності свідоцтва про реєстрацію фінансової установи, яка є у більшості колекторів.

 

Втім, заборгованість фізосіб можна передавати й інакше. «Є договір факторингу, а є звичайний договір купівлі-продажу боргу. Але Нацкомфінпослуг прирівнює будь-який продаж до факторингу. Ситуація неправильна: необхідно змінювати законодавство і вводити чітке поняття факторингу», — відзначає партнер юрфірми Integrites Всеволод Волков.

 

Наслідки визнання позиції Нацкомфінпослуг правомірною можуть бути вкрай негативними, вважають учасники ринку. «Це зроблено для того, щоб зайвий раз нагнути банки і колекторські компанії. Якщо Нацкомфінпослуг доб’ється свого, то відбудеться колапс фінансової системи, так як у небанківські установи вже передані договори заборгованості фізосіб на мільярди гривень. Все має буде повернутися в початкову ситуацію: колектори повинні будуть повернути гроші людям, а банки - колекторам. Але ми сподіваємося, що цього не відбудеться, і всі договори будуть визнані законними», - говорить Олександр Ільчук.
 

Інф.: vkurse.ua