Курт Волкер: Зворотний відлік розпочався. Захід має діяти зараз, а не чекати, доки стане пізно
Як завжди у випадку з Росією, питання, яке слід поставити, полягає не в тому, що вона говорить, а в тому, чому вона це говорить.
Коли у 21 столітті Росія вдається до політики вимагань, щоб затвердити своє панування над сусідніми країнами, це звучить приголомшливо. Протягом кількох місяців Москва суттєво наростила військові сили на території України та навколо неї. У Криму, на Донбасі, у південних та західних військових округах РФ та в Білорусі Росія зібрала понад 100 000 військовослужбовців, а також обладнання, матеріально-технічні засоби та навіть мобільні медичні об'єкти, що дає президенту Володимиру Путіну можливість у будь-який момент вторгнутися в Україну.

17 грудня Росія публічно оприлюднила список вимог — ціну за те, щоб Путін не нападав на Україну і не розпочинав війну в Європі. Росія заздалегідь знала, що кілька пунктів із цього списку будуть рішуче відкинуті США та НАТО. Не тільки вимоги про майбутнє, такі як заборона приєднання до НАТО більшої кількості країн Центральної та Східної Європи (ЦСЄ), зобов’язання не брати участь у військових тренуваннях і навчаннях з колишніми радянськими державами та зобов’язання не вводити сили НАТО на території чи води Центральної чи Східної Європи, над якими Росія прагне домінувати. Там було чітке послання про те, що НАТО має вивести свої війська з країн Балтії, відкликати своє зобов’язання прийняти в члени альянсу Україну та Грузію, і, можливо, навіть прибрати ядерну зброю США з континенту.

Як завжди у випадку з Росією, питання, яке слід поставити, полягає не в тому, що вона говорить, а в тому, чому вона це говорить

Одне з пояснень полягає в тому, що Путін вважає, що США та їхнім союзникам по НАТО бракує волі для того, щоб зупинити Росію. Тож чому б не продовжити? Після катастрофічного виведення військ з Афганістану, оголошеного американського наміру піти з Іраку, напруженої внутрішньої політики всіх великих західних країн, від США до Німеччини та від Великобританії до Франції, Італії та Польщі, Путін має вірити, що Заходу просто не вистачає мужності чи внутрішньої політичної підтримки для застосування сили для захисту свободи на Сході Європи.

Захід має діяти зараз, а не чекати, доки стане надто пізно

Друге пояснення: Путін бачить, що Україна розділена. Незважаючи на те, що російські сили підійшли впритул до кордонів, президент Володимир Зеленський бореться з двома найпотужнішими прозахідними силами в Україні — колишнім президентом Петром Порошенком і найбагатшим українським бізнесменом — у той час як інші, більш одіозні олігархи залишаються в тіні. Офіційне звинувачення Порошенка може з’явитися вже цього тижня. Ліквідація олігархічної політико-економічної системи України життєво важлива та давно назріла. Метою має бути зрівняння правил гри, підкріплене верховенством закону. Але нинішній підхід до деолігархізації, а також вибір часу в період посилення російських загроз лише вигідні Росії. Настав час для всіх прозахідних сил в Україні забути про свої розбіжності та разом працювати над захистом країни.

Третє пояснення викликає найбільше занепокоєння. Путін наповнив свої договірні вимоги такими пропозиціями, які, як він знав, будуть неприйнятними для України, Європи та Сполучених Штатів. І все одно запропонував це. Схоже, він свідомо вимагав відмови Заходу від його пропозицій. Навіщо? Є побоювання, що він хоче застосувати військову силу. Можливо, він вважає, що відповідь Заходу може бути використана як привід для виправдання нової військової акції Росії проти України або будь-якого іншого кроку, такого як анексія Донбасу, у найбільш вдалий момент.

Саме до цього найнеприємнішого пояснення політики вимагання з боку Росії Сполученим Штатам та їхнім союзникам по НАТО треба поставитися найсерйознішим чином. Захід має не тільки рішуче відкинути вимоги Росії, але й дати їй зрозуміти, що він не вступатиме в будь-які переговори доти, доки російські збройні сили готові завдати удару. Цивілізована нація не може так поводитися, і будь-яке використання агресії для нав’язування волі однієї країни іншій суверенній країні має зустрічатися з абсолютним опором. Путін розцінить внутрішні консультації НАТО, затримки та пропозиції щодо переговорів як доказ слабкості. НАТО не має давати Путіну такого заохочення.

Щоб запобігти російській військовій кампанії, Захід має діяти зараз, а не чекати, поки стане надто пізно. Так, наслідки нового вторгнення в Україну для Росії мають бути руйнівними. Але навіть до самого вторгнення мають бути наслідки для його здирницьких вимог, які можуть бути скасовані, якщо Росія погодиться піти.

Негайні кроки повинні включати:

- Західні європейці мають активніше виступати проти агресії Росії. Якщо Сполучені Штати помітно відверто заявляють про агресивну поведінку Росії, а Європа відносно спокійна, це подає сигнал про те, що Захід розділений і не діятиме. Америка має лідирувати, але Європа при цьому має бути співлідером: єдність має вирішальне значення, і все, що менше, заохочує Росію.

- Негайно запровадити санкції проти Росії. Поточна політика Заходу полягає в тому, що якщо Росія вчинить ще гірше, тоді (і лише тоді) Захід запровадить нові санкції. Цю динаміку треба змінити — Захід має застосувати нові санкції проти Росії негайно і погодитись на зняття цих санкцій лише в тому випадку, якщо Росія відмовиться від військової ескалації.

- Збільшити військову допомогу Україні зараз. Сенатори США Шахін і Портман вже представили резолюцію на підтримку збільшення допомоги Україні у сфері безпеки. Адміністрація Байдена має публічно схвалити це та швидко опрацювати конкретні запити щодо військової допомоги, подані міністром оборони Резніковим під час його нещодавнього візиту до Вашингтону, незалежно від будь-яких законодавчих дій. Час має важливе значення.

Повна версія

Курт Волкер, американський дипломат, колишній спецпредставник США у справах України
Інф.: nv.ua

Коментарі