Агресор може виступати лише в якості звинуваченого в Міжнародному суді! - Володимир Пилипчук, політик, науковець
Нинішнє військово-політичне "керівництво України", має бути гідним мужності, відваги і патріотизму, менталітету народу, який воно нині незаслужено, зрадливо і боягузливо очолює!
Нинішня "стамбульська" позиція "слуг невідомо кого" є не лише  не вірною, але й украй шкідливою з точки зору не лише інтересів України, але і як деструктивний, шкідливий і вкрай негативний прецедент в позиції міжнародного права! Виступає з позиції явної і однозначної зради - на догоду примхам, забаганкам і диктату Путіна!

Якою ж вона має бути, на чому базуватися, щоб нейтралізувати вищесказане, щоб не допустити посміховиська і зради?
1. Ворог-агресор не має а ні морального, а ні юридичного права бути гарантом безпеки для країни, яка стала  жертвою його віроломного нападу! Він може виступати лише в якості звинуваченого в Міжнародному суді!
2. Демілітаризації і нейтральному статусу слід примусово (судом) піддати РФ - агресора, а не його жертву - Україну. Україна не має права добровільно переймати на себе де-юре його статус, ні статус переможеної сторони - тому що цього не сталося де-факто!
3. В іншому випадку, керівництво країни, яке декларує і пропонує ворогу зворотнє, слід вважати не лише не компетентним, але й не легітимним і усунутим від переговорного процесу і саме через свідому фальсифікацію і підміну базових понять і визначень, тобто - модифіковану позицію майже переможеної росії... в той час, коли остання не досягла жодних поставлених цілей і яка виступала і виступає з позицій завойовника.... В умовах, коли Україна не є ні де-факто, ні де-юре переможеною стороною.
4. На нинішній стадії конфлікту можуть вестися перемовини лише про час і тривалість періоду ПЕРЕМИР'Я - на період повного припинення вогню і виведення всіх військових та політичних формувань агресора зі всієї території України. І лише після того може укладатися мирна угода з вказанням обсягів репарацій і контрибуцій на користь України, джерел їх походження і зобов'язуючий графік їх здійснення. Якщо не буде досягнуто згоди агресора, тоді ці питання має вирішити міжнародний суд,  замість укладання мирного договору.
І я вкотре наголошую на нонсенсі - як і доки президент РФ може являтися членом найвищого міжнародного органу (РадБезу ООН), творити елементи міжнародного права з вирішальним голосом, з правом вето, коли ....РФ  (з подачі того ж президента) прийняла у своїй конституції імператив про верховенство законів росії над нормами міжнародного права???
5. Основою мирного договору мають бути лише положення Гельсінських угод, Статуту ООН та його резолюція «Про відповідальність держав» за міжнародно-протиправні діяння. При цьому ніяких країн-гарантів не знадобиться. Як показала практика, гарантії - це красива фікція.
Якщо ж хочеться мирну Угоду ще й прикрасити країнами-гарантами, то туди можна вписати лише ті країни (за їх згодою), які під час агресії зайняли чітку позицію України і надали їй найбільшу допомогу (і ніяких країн-еквілібристів типу Ізраїлю). Але якщо гаранти, то з обров'язковою до виконання нормою, аналогічною і рівнозначною статті 5 засновницької Угоди НАТО (принцип про колективну оборону) - про колективну безпеку!!! "Гарантія" без неї - та ж фікція!
6. У мирній Угоді має бути зобов'язання росії не чинити жодних перепон (ні словом, ні ділом) у вільній реалізації Україною в її діяльності своїх міжнародних та внутрішніх прав та свобод!
Ще раз стверджую, що Україна не має шукати миру на будь-яких об'явлених та необ'явлених умовах агресора! Тоді вона буде суб'єктом, а не об'єктом міжнародного права, а її керівництво вправі носити статус її органів влади.

Ми переможемо! І переможемо всупереч намаганням як зовнішніх так і внутрішніх ворогів!
Слава Україні і її героїчному народу!

Володимир Пилипчук, політик, науковець, громадський діяч
Інф. із сторінки автора у Facebook

Коментарі