Президент, маючи пропозицію безпечного укриття в котрійсь із західних столиць, поклався на власну систему безпеки і створив свою ставку у київському секретному бункері.
Цей секретний об'єкт залишився в Україні ще з часів СРСР і розрахований на виживання в умовах тотальної ядерної війни. Про такі місця люди, які там бували, при здоровому глузді не розповідають.
Зеленський та його команда користуються приміщеннями Офісу для зустрічей, інтерв'ю, брифінгів, деяких нарад. Однак, за даними УП, основна робота відбувається саме у захищених приміщеннях бункера.

Головною проблемою України часів незалежності завжди був пошук балансу влади і бажання котроїсь із її гілок захопити більше повноважень.

Окрім бажання керувати всім одразу, здобуття більшої влади автоматично давало більші корупційні можливості. Тому так вабили владну верхівку перекроювання Конституції, переписування законів і створення сили силенної непотрібних структур.

Час президента Володимира Зеленського став новим викликом для системи влади в Україні.

Ті, хто отримали формальну владу, мало чим керували насправді. Водночас ті, хто тримав у руках якісь реальні активи – чи то завод, чи область, – не знали, на кого "вгорі" орієнтуватись і чи взагалі озирання на Київ ще є необхідною умовою політичного виживання.

Втрата керованості держави, сповзання в удільне князювання на тлі олігархічних усобиць були чи не головним викликом для президента Зеленського на початку 2022-го року.

Неможливість центру керувати регіонами була очевидно однією зі ставок Росії, коли вона складала свої плани бліцкригу в Україні.

Але коли російські "освободительные" ракети почали падати на наші мирні міста, Україна замість того, щоб розпастись, зробила щось взагалі протилежне – вона відбулась.

Владний механізм, звиклий за останні 30 років єдино до фінансової мотивації у своїй роботі, після 24-го лютого нарешті осягнув свій екзистенційний сенс – бути опорою для людей, бути захистом для загрожених і допомогою у біді.

Не останню роль у цьому зіграв приклад президента Зеленського, який у критичний момент спромігся на справжнє лідерство.

"Українська правда" вирішила розібратись, як працює президент Зеленський і як виглядає система влади у ці перші 40 днів війни.

Глибока оборона: весь світ у бункері Зеленського

Рішення президента не залишати Київ, яким так гордяться у його команді, цікаве у двох аспектах.

По-перше, маючи на руках без перебільшення апокаліптичні дані західних розвідок, Зеленський вирішив довіритись розрахункам власних спецслужб і армії, які казали, що Росія не зможе взяти столицю.

По-друге, маючи пропозицію безпечного укриття в котрійсь із західних столиць, президент поклався на власну систему безпеки і створив свою ставку у київському секретному бункері.

Цей секретний об'єкт залишився в Україні ще з часів СРСР і розрахований на виживання в умовах тотальної ядерної війни. Про такі місця люди, які там бували, при здоровому глузді не розповідають. Тому, наперед перепрошуючи, процитуємо тут Миколу Азарова.

"Якщо мова про бункер на території адміністрації президента, то це абсолютно захищений, підготовлений ще в радянські часи бункер для роботи вищого політичного і військового керівництва держави в умовах атомного нападу. Пряме влучання ядерного боєприпасу не завдасть жодної шкоди людям в бункері", – розповів після початку війни російським пропагандистам Азаров.

Очевидно, що такий вибір місця роботи президента більш ніж логічний. Держава утримувала всю цю інфраструктуру роками саме для таких часів. А тим, хто захоче критикувати Зеленського за те, що він не сидить у себе в кабінеті, варто подивитись на нинішній стан офісу, скажімо, миколаївського глави ОВА Віталія Кіма чи на завалини Харківської ОДА.  

Зеленський та його команда користуються приміщеннями Офісу для зустрічей, інтерв'ю, брифінгів, деяких нарад. Однак, за даними УП, основна робота відбувається саме у захищених приміщеннях бункера.

Повний текст

Роман Кравець, Роман Романюк
Інф.: pravda.com.ua

Коментарі

 

Add comment

Security code
Refresh