Як ми нову Конституцію приймали…
Подаємо спогади народного депутата України Євгена Лупакова про цю пам’ятну подію в історії відновлення державності УКРАЇНИ.
1. В яких умовах приймалась Конституція відновленої державності України? Якими були найбільш спірні статті нової Конституції?
2. Чому Конституційне положення про устрій державної влади кожні чергові керманичі викликають його змінити – з президентсько-парламентської форми правління на парламентсько-президентську і навпаки?
3. Історична роль і 25 річні наслідки прийняття Конституції 28 червня 1996 року.
 
Українській Конституції – 25!
Євген ЛУПАКОВ був одним із тих, хто приймав Конституцію Незалежної України в 1996 році. Подаємо спогади народного депутата України про цю пам’ятну подію в історії відновленої державності УКРАЇНИ.

Як пам’ятаємо, у 1995-1996 рр. між Президентом України Л.Кучмою та Головою Верховної Ради України О.Морозом «пробігла чорна кішка». Тому для того, щоб якось регламентували взаємодію гілок влади в Україні, і головне, визначитись з прийняттям нової Конституції, 8 червня 1995 p. був підписаний відповідний Конституційний договір України – документ, що складався із 61-ї статті. Він же визначав термін прийняття нової Конституції - не пізніше року з дня його підписання.
Але президент Кучма захотів отримати собі більше повноважень і, в порушення Конституційного договору України 26 червня 1996 р., видав указ про проведення Всеукраїнського референдуму 25 вересня 1996р. щодо прийняття нової Конституції України в редакції президентської робочої групи від 11 березня 1996 р.

У відповідь на це Верховна Рада України вже 27 червня 1996р. прийняла постанову «Про процедуру продовження розгляду проекту Конституції України у другому читанні» (у першому читанні проект Конституції України був прийнятий 4 червня 1996 року, а з 19 червня він розглядався у другому читанні). Було вирішено вести роботу Верховної Ради без обідньої перерви в режимі одного засідання до остаточного прийняття нової Конституції України.

І розпочалося жорстке протистояння народних депутатів-державників, народних депутатів які одночасно займали і відповідні міністерські та інші державні посади – тобто були залежними від рішень Президента (тоді ще діяла Конституція УРСР 1978 р. з деякими змінами і це було дозволено) і «п’ятою колоною» у Верховній Раді – комуністами, соціалістами та іншими популістами.

Якщо потрібної кількості при голосуванні за ту чи іншу статтю майбутнього основного закону країни не набиралось, Голова ВР О.Мороз закликав голосувати ще і ще раз. Наприклад, щодо того, як називати парламент, Верховною Радою чи Народною, депутати голосували шість разів. Окремі узгоджені і погоджені статті голосувалися по 17, а то і 28 разів…

Щоб не зупиняти конституційний процес, на пропозицію О.Мороза було винайдено компромісне рішення - вирішили проблемні питання приймати "пакетами". Окремі статті, які не вдавалося прийняти в сесійній залі, бо вони не сприймалися чи то лівими, чи то правими, об’єдувалися в «пакети» і таким чином і ті та інші за них голосували…

Найбільш проблемними виявилися питання Державного прапора, Герба, Гімну та державної мови

«Червоних директорів» і колишніх комуністів лякали жовто-сині, «петлюрівські» (на думку червоних) кольори державного прапора, бандерівський тризуб, войовничі рядки гімну Вербицького, а ще – повна «українізація» України!
Комуністи чітко засвоїли, що прапором УНР був жовто-блакитний прапор, а тому ніяк не погоджувалися затверджувати його знову для відновленої Незалежної України. Зійшлися на компромісному варіанті - синьо-жовтому…
В суперечці по Гербу зійшлися на тому, що його роль буде виконувати Малий Герб – Тризуб, до затвердження в майбутньому Великого Державного Герба…
По Гімну зупинились лише на музичному супровіді…без слів!

По мові ж зійшлися тоді на формулюванні в ст.10 нової Конституції виокремлення та гарантії вільного розвитку, використання і захист російської мови: «В Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист російської, інших мов національних меншин України», та окремих формулювань по Криму… Мова ж другої державотворчої нації України – кримських татар в Коституції зазнала дискримінації заради визнання української державною мовою…

Щоб завадити прийняттю Конституції, з Банкової була дана команда депутатам-сумісникам покинути сесійну залу і не брати участі в голосуванні, щоб не було кворуму для голосування або ж сидіти і не голосувати. Близько другої години ночі, коли парламентарям-членам Кабміну надійшло повідомлення про «термінове виїзне засідання уряду», то вони залишили сесійну залу. Мороз оголосив перерву на 10 хвилин і на всю Раду оголосив, що наступним питанням на голосування поставить позбавлення мандатів усіх народних депутатів, які не беруть участі в засіданні – тоді, згідно з регламентом, такий крок був можливий. Зрозумівши, що конституційний процес не зупинити, Банкова дала дозвіл депутатам-сумісникам повернутися до сесійної зали: депутати з'явилися в зал з виправданнями і голосування продовжилося.

Також, вірогідно з Банкової, надійшла команда близько третьої години ночі вимкнути світло в сесійній залі і таким чином завадити роботі Верховної Ради, але у приміщенні ВР передбачено резервне електроживлення, і тому ми навіть не помітили цього відключення.

І вже вранці до сесійної зали Верховної Ради прибув Президент України Л.Кучма. Всі статті Конституції були проголосовані. Голова Верховної Ради ставить на голосування прийняття нової Конституції – результат – 299 голосів. Легкий шок (не вистачає 2 голосів!). Чергове голосування 28 червня 1996р. о 9 год. 20 хв. після 24 годин безперервної праці Верховна Рада України прийняла і ввела в дію Конституцію України («за» проголосували 315 народних депутатів, 36 було проти, 12 утримались і 30 депутатів взагалі не голосували – тобто вийняли свої картки для голосування). Цікаво, що навіть 20 комуністів з 86-ти теж проголосували «за» прийняття Конституції…

Під пильним оком Леоніда Кучми Олександр Мороз ще раз виносить Конституцію на голосування в цілому, і отримує підсумковий результат – 321 голос "за". Президент Кучма привітав депутатів з прийняттям Конституції і пообіцяв усіх без розбору нагородити високими державними нагородами… Сонні, але задоволені своєю роботою, всі вийшли на сходи Верховної Ради України для спільного фото, після чого Голова Верховної Ради України О.Мороз запросив усіх відзначити прийняття Конституції в кафе в підвалі Верховної Ради України.

Після прийняття Конституції України Президент скасував свій указ про проведення всеукраїнського референдуму.
Закон України «Про прийняття Конституції України та введення її в дію» від 28 червня 1996 р. засвідчив втрату чинності радянської Конституції УРСР від 20 квітня 1978 р. з наступними змінами та доповненнями.

12 липня 1996 р. в останній день роботи п'ятої сесії Верховної Ради України тринадцятого (другого) скликання, яка ухвалила Основний Закон – Конституцію України,  більшість народних депутатів уперше в історії держави  склали присягу народного депутата України на вірність Україні, її Конституції та засвідчили це підписом на її тексті.  Текст присяги зачитував старійшина парламенту, академік Ігор Юхновський.

Після цього у Білій залі Маріїнського палацу Президент України Л.Кучма та голова Верховної Ради О.Мороз в урочистій обстановці підписали Закон "Про прийняття Конституції України і введення її в дію". Під час літньої відпустки депутати підняли текст нової Конституції на вершину Говерли.

Але ставлення, в першу чергу державних структур, до прийнятого Основного Закону держави – Конституції - не стало надалі догматичним. До неї з перших днів її прийняття і донині, в першу чергу народні депутати, а також інші органи влади ставляться як до чогось іграшкового, не зобов’язуючого до незаперечного виконання. Незважаючи на те, як важко було виборювати авторам Конституції 1996 року кожне слово в Основному Законі, ледь не б'ючись зі старою радянською номенклатурою, вона й досі залишається в багатьох положеннях здебільшого пафосними словами на папері, якими із задоволенням нехтують її "Ґаранти" і вся політична система країни. Тому не дивно, що Конституцію порушують і президенти, і Уряди, і олігархи… Бо, виявляється, Основний Закон Держави – Конституція - для них не є обов’язковим для виконання. От лише простим громадянам порушувати її не можна. Тут, як правило, спрацьовують і правоохоронні органи, і огани влади…

Хоч нова Конституція стала калькою з європейських конституцій - збірником красивих популістичних декларацій (особливо в соціальній сфері!), які живуть своєю реальністю, не пересікаючись з дійсністю, без адаптації під наші реалії та особливості… та треба визнати, що свою державотворчу функцію нова Конституція, прийнята чверть століття тому, все ж виконала і продовжує виконувати!

Розмову вів журналіст Георгій Лук'янчук

Коментарі