Дмитро Орєшкін: "Захід абсолютно не налаштований на масштабний конфлікт, а тому буде переводити ситуацію в стан холодної війни. І на цій холодній війні Росія надірветься"

Ситуація в Сирії від початку була досить передбачуваною. Путін повторює траєкторію Радянського Союзу в мініатюрі і гібридній формі: Україну можна порівняти з Чехословаччиною 1968, а Сирію можна порівняти з Афганістаном. Проблема в помилковому виборі пріоритетів. Зрештою на цьому шляху російський президент програє, а разом з ним - і країна.

 Питання в тому, як дорого за це буде заплачено.

 

Спроба змусити рахуватися із собою, не маючи реальних економічних і культурних ресурсів, а лише силові, призводить до самоізоляції, перетворенню країни в ізгоя. Тому що в мирному просторі Північна Корея, Іран, а також щось типу Сирії і того ж Іраку нічого цікавого запропонувати не можуть, як і Росія, втім. Підкреслю - путінська Росія.

 

Особливо зрозуміло, що це спроба грати роль "поганого хлопчика" - "якщо ви зі мною не будете вважатися, я продовжу тирити пряники з буфету, і куди ви подінетеся, тому що бити мене не можете або боїтеся, а на будь-яку спробу протидії я буду відповідати ще більшою ескалацією". З одного боку, Путін здійснює ескалацію, з іншого - це абсолютно передбачувано і неминуче в рамках його пріоритетів. А значить, це перестало бути несподіванкою для країн Заходу. Він уже може приблизно розуміти, як буде реагувати Путін на ту чи іншу подію.

 

Відповідно, для Заходу завдання просте - втриматися від зриву в конфлікт у гарячій фазі, тому що єдина сфера, де Путін може виставити щось паритетне Заходу - це сфера міжконтинентальних ракет і важкої зброї. В середньому конфлікті він програє, оскільки тут потрібні більш точні і більш передові технології і методи ведення війни.

 

Захід занадто довго поступався Путіну і зрозумів це
 

Захід абсолютно не налаштований на масштабний конфлікт, а тому буде переводити ситуацію в стан холодної війни. Те ж буде робити і Путін - йому від цього нікуди не дітися. В результаті ж на цій холодній війні Росія надірветься. Незрозуміло тільки, коли саме це станеться.

 

Логіка зрозуміла: Захід занадто довго поступався Путіну і зрозумів це. Відповідно, несподіванка путінської політики зникла. Він став передбачуваний, стало зрозуміло, чого від нього чекати і як з ним поводитися. Його будуть оточувати - або він сам буде себе оточувати, так як його мета - втриматися при владі в Росії. Буде посилення риторики з його боку. Будуть спроби наскочити - відскочити, залякати, балансувати на лезі ножа. До всього цього Захід готовий - у нього є великий досвід ведення холодної війни, а його економічна і технологічна перевага сумнівів не викликає.

 

Так що Заходу навіть зручніше, щоб Путін загруз у Сирії глибше. Як і в Афганістані, у Заходу там знайдуться союзники, які будуть робити знаходження російської армії в Сирії дедалі більш болісним.
 

Дмитро Орєшкін, росіський політолог

Інф.: nv.ua