Потрібно законодавчо чітко розмежувати повноваження між органами влади різних рівнів, - Михайло Роль, політичний експерт
Надмірна централізація влади веде до авторитаризму державного управління, а надмірна децентралізація може призвести до сепаратизму.
В Україні дедалі частіше виникають конфлікти між центральними органами влади і органами місцевого самоврядування. Показовим став резонансний конфлікт між держорганами і мером Черкас Анатолієм Бондаренком. Він навіть заявив, що це протистояння може вилитися у створення "партії мерів".

Незалежний політичний експерт Михайло Роль вважає, що причини подібних конфліктів глибші. Вони грунтуються на відсутності оптимальної правової збалансованості повноважень органів державної влади та органів місцевого самоврядування.
Про це експерт сказав у коментарі для порталу "Воля народу".

Михайло Роль, незалежний політичний експерт:

Ідея створення такого політичного проекту як «партія мерів» - хибна.
По-перше, мери – це тимчасові чиновники. Завтра територіальні громади оберуть зовсім інших. Тоді це буде партія «екс-мерів»?
По-друге, мери – лише менеджери, найняті на роботу територіальними громадами. Потрібно, щоб тергромади, нарешті, стали повноправними первинними конституційними суб’єктами влади і публічними власниками на місцях.
По-третє, конфлікти в системі органів влади потрібно вирішувати не політичним,  а правовим шляхом.

Для запобігання подібним конфліктам потрібно вдосконалити взаємодію між органами місцевого самоврядування та органами державної влади. Тобто потрібно законодавчо розмежувати їхню компетенцію. Закріплення за органами відповідної компетенції означає заборону виходити за її межі, а також – заборону втручання у не свою сферу.

У Європейському Союзі проблема забезпечення реальної автономності місцевого самоврядування та матеріального забезпечення реалізації його повноважень вирішується через фінансову самостійність системи місцевого самоврядування.
Українське законодавство потрібно привести у відповідність з давно ратифікованою Україною Європейською хартією місцевого самоврядування.

Ми не повинні дискутувати, що краще: централізація чи децентралізація. Потрібно просто заглянути в Конституцію: Стаття 132. Територіальний устрій України ґрунтується на засадах …. поєднання централізації і децентралізації у здійсненні державної влади.
А уряд, проголосивши курс на децентралізацію, жодного разу не згадав про необхідність її гармонійного поєднання з централізацією. А коли уряд про це забуває, з’являється як ризик надмірної централізації (що ми вже проходили), так і ризик надмірної децентралізації.
Надмірна централізація влади веде до авторитаризму державного управління, а надмірна децентралізація може призвести до сепаратизму. Розмови про так звані «особливі статуси» для певних територій – це якраз приклад доведеної до абсурду «децентралізації», яка може призвести до виведення цих територій з-під контролю держави і подальшої втрати.

Тому має бути баланс між централізацією влади (тобто стратегічним управлінням державою з єдиного центру) і децентралізацією – незалежністю у вирішенні громадами місцевих проблем, які не є стратегічними.
Стратегічні питання – це національна безпека, зовнішня політика, макроекономіка, державна мова. Сьогодні відсутній оптимальний баланс між централізацією і децентралізацію, він регулюється в «ручному режимі».
Щоразу уряд торгується з місцевою владою відносно фінансових питань, повноважень органів місцевого самоврядування, екологічних питань, навіть питань мови спілкування. Вважаю, що Верховна Рада на основі Конституції України має прийняти закон про розмежування повноважень між державною і місцевою владою (впорядкувати систему визначення повноважень органів місцевого самоврядування різних рівнів; закріпити перелік повноважень, які делегуються  державою органам місцевого самоврядування; узгодити баланс між повноваженнями органів місцевого самоврядування та функціями місцевих державних адміністрацій).

В Україні знищується місцеве самоврядування. Це підриває конституційні засади держави. Адже місцеве самоврядування – це основа демократії. Невиконання Конституції загрожує національній безпеці держави.

Варто наголосити, що в європейських державах територіальна громада є юридичною особою публічного права власності. А в Україні – все навпаки: територіальні громади не є юрособами, а органи місцевого самоврядування, (які не створювалися тергромадами згідно із ст. 143 Конституції) є юридичними особами (увага!) приватного права, тобто комерційними структурами! Це легко перевірити в офіційних реєстрах. Таким чином, територіальні громади як первинні суб’єкти влади і публічної власності – відсутні.

В Україні досі немає влади територіальних громад: є влада непідконтрольних їм органів місцевого самоврядування - "власть совєтов"!

Коментарі