В його новорічній промові не було нічого про омріяний безвіз
Не знаю, як ви, а я нескінченно можу дивитися на три речі: на палаючий вогонь, хвилясту воду і політика, який звітує про свої успіхи. Роблять вони це, зрозуміло, по-різному. Тут усе залежить від висоти польоту "птаха", від роботи його прес-служби і від ораторських задатків самого слуги народу, - пише журналістка Олена Бондаренко на Інтернет-ресурсі "Фраза"

Одні напружують свої прес-служби, і ті видають шефу зворушливі «поздравлялки» мало не з графіками і діаграмами. Інші особливо не паряться з цього приводу і часто використовують торішні мови, обмежуючись невеликими правками. Ну а чому б і ні? Щастя і здоров'я нам як бажали, так і будуть бажати і через сто років. Корупцію ми як перемагали, так і будемо перемагати ще добрих сто років. Що нового нам можуть пообіцяти і про що новому перед нами можуть відзвітувати?

Та й який сенс особливо натужуватися в промовах, якщо вони все одно, як то кажуть, «для галочки»?

Давайте начистоту: ну хто з нас вслухається в новорічні привітання політиків? Стоїть собі людина в костюмі за ціною однокімнатної квартири на Троєщині, розповідає, як він майже переміг корупцію, а тих, кого не переміг в цьому році, обов'язково переможе в наступному, головне - щоб на виборах проголосували та не посадили завчасно.

Стоїть собі людина, віщає про якісь досягнутих результатах, про якісь неймовірні успіхи, і я ловлю себе на думці, що, напевно, ми з ним живемо в різних країнах, бо 100% українців в моїй країні про ці успіхи поняття не мають.

А раз ми про ці успіхи нічого не знаємо, особливо вникати у вітальні промови немає ніякого резону. Ось народ і звертає увагу на промову президента в новорічну ніч виключно заради фрази: «О, президент вже говорить! Наливай швидше».

Але іноді все-таки варто відірватися від новорічного столу і вслухатися в те, що нам віщають сильні світу цього, і, найголовніше, в те, чого вони вже НЕ обіцяють.

Цього року Президент України обіцяв нам захистити суверенітет, розповідав, як ми будемо протистояти російській агресії, як ми повинні консолідуватися перед обличчям зовнішньої загрози і приділити особливу увагу реформам. Але ось що цікаво: в його новорічній промові не було нічого про омріяний безвіз.

Що сталося і чому нам вже не обіцяють заповітний безвіз? Багаторазова обіцянка вже втратило свою магічну силу і в неї просто-напросто ніхто не вірить? Або ж Порошенко вирішив не чіпати тему безвізу виключно через те, що питання вже давно вирішене? Про це «Фраза» запитала у людей, які прекрасно розуміють, що те, про що політик промовчав, часто може бути важливіше за те, про що він сказав.

Повний текст

Інф.: fraza.ua

Коментарі