Усі іноземці, які спілкувались з Гройсманом через перекладача завтра почнуть йорзати, пригадуючи, що вони там наговорили, і що про них знають росіяни
Богдан ЯРЕМЕНКО про російського шпигуна в Кабміні.
Можу лише пояснити деякі факти щодо шокуючого повідомлення про російського шпигуна в секретаріаті Кабміну.

По роботі в МЗС я добре знаю затриманого і звинуваченого Станіслава Єжова. Він дуже довго працював у секторі офіційних перекладів. Не знаю коли і як, але очевидно на якомусь етапі потрапив у протокол (де для наших "володіючих зі словником" керівників держави перекладачі завжди були на вагу золота). Зараз працював на посаді заступника керівника служби протоколу прем’єр-міністра. Цей підрозділ є частиною навіть не секретаріату кабміну, а служби прем’єр-міністра.

Я далекий від думки і можливості стверджувати будь що. Просто не знаю. Можу лише пояснити деякі факти.

В період, коли я очолював службу протоколу прем’єр-міністра мої заступники не мали доступу до державної таємниці. Їм його навіть не оформлювали. Звичайно, і міжнародне листування, і графіки роботи прем’єр-міністра, і програми візитів – документи чутливі, але не таємні. Перше управління в СКМУ в той час дуже ретельно слідкувало, щоб доступ до державної таємниці не надавався тим, кому він непотрібен. Визначити це нескладно.

Якщо керівник посадової особи не дає або дуже-дуже рідко дає вказівку ознайомити підлеглого з документами, що містять державну таємницю, або якщо посадовець не готує документи, які пізніше отримують відповідний гриф, то природно доступ таким людям непотрібен. Слідкували за цим уважно, бо доступ до держтаємниці – це ще й надбавка до зарплати. А навіщо платити більше?

В МЗС у мене часом виникали з цим проблеми – доступ був потрібен більшому числу моїх підлеглих, ніж секретчики були готові оформлювати. В СКМУ ця проблема ніколи не виникала. Ніхто крім мене доступу не мав, і ми прекрасно жили. Навіть до мене, як керівника протоколу, таємні документи потрапляли не частіше разу-два на рік (як я здогадувався перше управління просто не хотіло скасовувати мій допуск і щось вигадувало).

Заяви СБУ натякають, що Єжов був креативний і вигадливий шпигун – шукав і знаходив відомості. Ну, що ж – або хтось з його керівників матиме проблеми, якщо ознайомлював його з таємними документами без дозволів та потреби, або те, що збирав Єжов були кабмінівські плітки і замальовки на тему "что вижу, о том пою". Відомості про переговори і зустрічі прем’єра цікавіші, але якби хто знав, які вони (ці зустрічі і переговори) здебільшого формальні і пусті.

Хоча, якщо припустити, що росіяни мають чи добиваються тотального контролю над Україною, то навіть такий шпигун в оточенні прем’єра – дуже і дуже для них непогано. Ну, і по іміджу України це ударить, бо усі іноземці, хто спілкувались з Гройсманом через перекладача завтра почнуть йорзати, пригадуючи, що вони там наговорили, і що про них знають росіяни. Ну, і найближчим часом усі добре думатимуть, що говорити українцям, а що ні. Сам таке пережив у відносинах з американцями після початку Вікілікс (і витратив трохи часу, шукаючи документи, в яких йшлось про зустрічі зі мною).

Заява СБУ, що Єжова затримували за сприянням керівництва Кабміну, вірогідно, свідчить, що на якомусь етапі прем’єр-міністр був поінформований про підозри СБУ, і дозволив займатися розробкою свого протоколіста.

Фраза про те, що СБУ вже встановила, що росіяни завербували Єжова під час роботи в США трохи дивна. Встановити це до арешту могли хіба, якщо Єжов у своїх креативних шпигунських листах, які СБУ перехоплювала і читала, писав російським кураторам "с нежностью вспоминаю свою вербовку в Вашингтоне". Але навіть якщо і так, то навіщо натякати, що наша контррозвідка уміє читати шифровані листи російської агентури? А те, що вони не могли бути інакшими – я якось і не сумніваюсь. Але життя складне, і усе може бути.

Дивним виглядає і затримання на камери. Кабмін має двір і інші виїзди, звідки можна тихо і красиво вивезти затриманого без дефіле по вулиці Грушевського під софітами і камерами ніяк не пов’язаного ні з Росією, ні з українською владою каналу "Прямий". Пояснити це можна хіба бажанням дати повідомлення, щоб куратори шпигуна не хвилювались.

У протокольних службах прем’єра і СКМУ працюють чимало людей, яких я добре знаю, і пару, які є моїми друзями. Уявляю їх шок. Це життя. В чужу душу не зазирнеш, і якщо, як стверджує СБУ, Єжов був майстерним шпигуном, то ви нічого помітити і не могли, хлопці. Пам’ятайте, що хто часнику не їв, від того і не смердітиме – це все можна і потрібно пережити. Правда після дачі свідчень правоохоронцям. Але це в СКМУ не така вже і рідкість. Мені, наприклад, доводилось.

Богдан Яременко, дипломат, екс-генконсул України у Стамбулі, голова управління "Майдан закордонних справ", член партії "Укроп"
Інф.: nv.ua

Коментарі

 

Add comment

Security code
Refresh