Сьогодні група журналістів презентувала проект громадського телебачення в Україні. На перший погляд, команда підібралася брава: Роман Скрипін, Мустафа Найем, Євген Глібовицький, Данило Яневський і т. п. Але одразу ж виникають запитання, які ставлять під сумнів їхні наміри:
1. Червоною ниткою на презентації проекту проходила тема грошей. Були заяви про прозоре фінансування. Тоді перед ким команда журналістів буде звітувати про використання коштів?

2. Напевно, варто було б запропонувати суспільству концепцію ГРТ (без акценту на персоналії), знайти підтримку, а тоді вже вести мову про гроші.

3. Концепція самозваного і самопризначеного ГРТ широко не обговорювалася не лише в суспільстві, не лише у місцевій громаді (назва ж зобов'язує) а й у журналістському середовищі. Тобто, принцип НЕПРОЗОРОСТІ був закладений уже в зародку. Мовляв, ми хлопці добрі, повірте нам на слово.

4. Дії журналістів, які базуються на груповщині, не можуть відображати інтереси всієї української громади, яка знову опиняється за бортом цих процесів (залишаючись, як це часто бувало, лише в титульній назві).

5. Автори проекту хотіли будь що стати "піонерами-першопрохідцями", і не порадившись з народом, спробувати витягти з нього останні кошти для благої справи. Але навряд чи простий громадянин платитиме цій команді гроші.

З цього починається деградація журналістської професії.
З цього рою не вийде нічого.

Павло Січкар, для "Волі народу"

Коментарі