Сорок Севастійських мучеників або просто Сорок святих - 40 воїнів римського ХІІ легіону (Legio XII Fulminata), які загинули у 320 році біля міста Севастія нині турецьке місто Сівас (тур. Sivas) за відмову зректись християнської віри.
Пам'ять про них вшановується у православній і католицькій церкві, а такох у давньосхідних та ряді протестантських церквах. Їм моляться за скоріше повернення когось із подружжя з дальньої відлучки.
Воїни були родом з Каппадокії (нині на території Туреччини) у складі римського війська, що стояло у місті Севастії. Воєначальник Агрікола зажадав від них жертву язичницьким богам. Після відмови римські воїни увечері роздягнули воїнів і поставили у вкрите кригою озеро.На березі в той час постійно розігрівали лазню для тих, хто відступництвом захотів би врятувати своє життя.

На ранок один з воїнів не витримав, але як тільки забіг до лазні, то відразу помер. Однак мучеників все-таки стало сорок. Один тюремний сторож Аглай побачив видіння, як ангели несли 39 прегарних вінків для мучеників. Тоді він обратився до Христа і, знявши одежу, пішов на лід.

Мучителі, що прийшли згодом, побачили, що воїни-християни нетільки не замерзли, але й навіть відігрілись. Тоді мучителі молотами перебили їм голені і вкинули в вогонь, а обвугленні кістки мучеників скинули в річку. Але частину святих мощей християнам потайки вдалося зберегти.

Ось їхні імена:

Киріон  Кандид  Домній Ісихій Іраклій Смарагд Евноїк Валент

Вівіан Клавдій Пріск Теодул Євтихій Іван Ксантій Іліан

Сисиній Огій Аетій Флавій Акакій Екдикій Лісимах Александр

Ілій Горгоній Теофіл Доміціан Гай Леонтій Афанасій Кирило

Сакердон Миколай Валерій Філиктимон Северіан Кудіон Мелітон Аглай.

Пам'ять 40 мучеників відноситься до кола найшанованіших свят. У день їх пам'яті полегшується строгість Великого Посту і звершується Літургія передосвячених дарів.

Як і кожна християнська подія Свято сорока святих в Україні набули язичних традицій.

«На Сорок Святих - сорока іменинниця», - казали наші прадіди. Вважалося що в день Сорока Святих сорока кладе в своє гніздо 40 прутиків, а з вирію повертаються пернаті - сорок різних видів.

Готуючись до цього дня господині пекли печиво у формі пташечок із дзьобиками та крильцями, гребінчиками та хвостиками. Нерідко їх садовили на бублик, неначе на гніздечко. Очі таких пташечок робили із родзинок або ж калинових ягід. Печиво обливали медом чи цуровою поливою. А ще господині нанизували «пташечок» на вишневі прутики і так запікали, щоб потім роздати сусідським дітлахам. В різних областях України це печиво іменували по-різному, здебільшого це були назви птахів – «жайворонки», «буслики», «сороки», «птички», «пташки».
Вважалось, що обрядове печиво у вигляді «пташечок», котре з’їдають дітлахи є помічним у господарських справах. А відтак добре плодитимуться кури, гуси, качки. Божа благодать від умилостивлення птахів, що повертаються із вирію мала перейти й на домашню птицю.

З дня «Сорока Святих», що відзначався 22 березня повинно бути ще сорок морозів, рахуючи ранковий та вечірній мороз за два.

Популярною стравою на «Сорок Святих» була горохова юшка, пекли пиріжки з горохом, готували вареники з маком.

За інф.: briz.if.ua

Коментарі