У Львові починає роботу 10-й Світовий Конгрес Українців
Володимир Богайчук, член КЛГП СКУ: "Дивні речі довкола Світового Конгресу Українців я помітив ще десять років тому. Тоді я перед початком 8-го Світового Конгресу Українців серед делегатів розповсюджував пресу. Мене щиро здивувала відповідь англійською мовою делегатки дуже поважного віку про те, що вона нібельмеса не тямить українською мовою. Досі не розумію: невже у діаспорі не можна нашкребти делегатів, котрі б володіли українською мовою, чи у тієї пані не було іншої можливості побачити Україну?

Згодом у мене відбулося декілька зустрічей з тодішньою відповідальною за Україну в Комісії Людських та Громадянських Прав (КЛГП) СКУ пані Мартою Онуфрів, підсумком яких стало моє членство в цій комісії. Доручення були різноманітні: від кур’єрських до представлення в суді Комісії як третьої особи (тоді Сергій Мельничук добився скасування дискримінаційної норми щодо заборони епілептикам навчатися на юридичних спеціальностях).

Сильні доповіді на конференції КЛГП під час 9-го Конгресу показали, що комісія займається конкретними випадками захисту громадянських прав, відстежує ситуацію щодо дотримання їх у різних країнах поселення українців і без ілюзій ставиться до ситуації в Україні. А інакше і бути не могло. Адже члени КЛГП самовіддано ставилися до своєї громадської роботи. Убивства і побиття, напади на парафії і руйнування пам’ятників, погрози активістам громад і ліквідація різноманітних структур українців – це все проходило через совість і психіку членів комісії.

Тож у 2010 році для мене повною несподіванкою стала звістка про те, що частина членів комісії демонстративно вийшла з комісії, прийнявши різку заяву відносно обраного 9-м Конгресом президента СКУ. У відставку пішов і тодішній керівник комісії професор Юрій Даревич.

Виявилося, що новому президенту СКУ пану Чолію та Раді директорів робота КЛГП стала не потрібна. Спочатку було припинено бюджетне фінансування, а згодом почався простацький саботаж роботи комісії. Це і стало поштовхом до виходу з комісії частини її членів.

Тому новому керівнику КЛГП пану Олександру Басмату довелося докласти певних зусиль по відновленню роботи комісії, зокрема було посилено новими членами підкомісію по Україні. Одним із досягнень комісії стало практичне долучення до зусиль громадськості по звільненню з психіатричної лікарні правозахисника Анатолія Ільченка. Нагадаю: міліція без рішення суду помістила пана Анатолія у лікарню, як покарання за пікетування адміністрації президента та МВС. Такого не було навіть за часів СРСР, адже тоді для направлення людей у психлікарню проводили формальні суди. Комісія досі продовжує опікуватися цим активним правозахисником.

Конференція 2011 року у Києві показала, що рівень роботи комісії тримається на високому рівні. Навіть попри прохолодне ставлення президента СКУ пана Чолія до активних стосунків голови КЛГП Олександра Басмата з адвокатом Івана Дем'янюка доктором Ульріхом Бушем, той приїздив на запрошення КЛГП до Києва для участі в засіданні нашої комісії.

Та вже 2012 року керівництвом СКУ було зроблено все, щоб було провалено конференцію комісії у Греції підчас щорічного засідання Річних загальних зборів. Робилося це більш-менш коректно через дрібні непорозуміння при оформленні віз. Склалося враження, що члени КЛГП з України були зайвими біля пам’ятника Тарасу Григоровичу в Афінах.   

Нещодавно керівництво СКУ активізувало дії, спрямовані на знищення комісії. Спочатку було в обхід комісії призначено керівником підкомісії по Україні заробітчанина з Італії пана Городецького. А коли члени комісії з України висловили свій різкий протест такому самоуправству то виявилося, що вони не є членами комісії. Вважати керівництво СКУ некомпетентними людьми, які навіть не знайомі з внутрішньою документацією, зокрема звітами комісії за попередні періоди – це занадто просто. До влади в СКУ прийшли банальні аферисти та імовірно гебешня.

Так, аферисти, бо не може метикуватий хлопець Городецький без вказівки з верху присвоювати собі посаду голови комісії СКУ з прав людини. А саме так, і це зафіксовано в стенограмі, на парламентських слуханнях 3 липня 2013 року назвав пан Кошулинський цього діяча перераховуючи представників громадських організацій присутніх у залі.

Так, імовірно гебешня, бо лише спецслужби будь-якої держави зацікавлені у знищені чи занепаді іншої держави і нації. А керівництво СКУ демонструє вражаюче нерозуміння мовної ситуації в Україні. Спроби донести через президента СКУ до відповідних європейських інституцій інформацію про стан дотримання мовних прав українців (абсурдний варіант: україномовних українців) наштовхнулися на простацьке «нас не зрозуміють, потрібно в Україні вирішувати». А якщо в Україні нікому це робити? Чи керівництву СКУ не зрозуміло, що без українців і української мови в Україні діаспорні поселення приречені? Чи наїхавші у діаспору з України русскоязикі совки стали щирими українцями?

Чи може порушувати мовні права українців в Україні для керівництва СКУ є допустимим, бо ми, українці в Україні, для керівників СКУ є за другий сорт? Думаю, що так. Адже як пояснити, що прийнято рішення на 10-й Конгрес українців з України, як делегатів, не запрошувати. От громадяни України, що долучилися до західних цінностей шляхом підтирання тамтешніх задниць будуть делегатами з’їзду – це вже перший сорт українців. Так чого проводити свій з’їзд у Львові? У Мілані, приміром, теж є на що подивитися. І Статут СКУ тут ні до чого, бо має бути елементарна повага.

За декілька днів до 10-го Конгресу для проведення конференції КЛГП певні кошти все ж виділили і конференція відбудеться. А ось подальша перспектива діяльності (не існування) під великим питанням. Очевидно, що членам КЛГП потрібно шукати інші шляхи діяльності світового правозахисного руху українців."

Володимир Богайчук, член КЛГП СКУ

Також по темі:  20 серпня розпочинає роботу Х Світовий конгрес українців

Коментарі