10 червня 1917 Українська Центральна Рада на II Всеукраїнському Військовому З'їзді проголосила I Універсал "До українського народу, на Україні і поза нею сущому".
Це була відповідь УЦР Тимчасовому Уряду на його негативне ставлення до автономної України.
Згідно з I Універсалом, "не відділяючись від усієї Росії ... народ український має сам порядкувати своїм життям", закони повинні бути прийняті Всенародними Українські Зборами. Автором I Універсалу був В. Винниченко.

Після проголошення автономії 15 червня 1917 був створений Генеральний Секретаріат.

Основні положення I Універсалу:

1. Проголошення автономії України у складі Росії («відтепер ми самі будемо творити наше життя»);

2. Джерелом влади в Україні є український народ;

3. Управління законодавством України має здійснюватися шляхом таємного голосування на загальнонародних, рівних, прямих виборах у Всенародні українські збори (сейм);

4. Українські збори приймають закони, і тільки ці закони діють на території України, тобто проголошується право законодавчої ініціативи;

5. Висловлювалася надія, що неукраїнські народи, які проживають на території України, разом з українцями будуватимуть автономний устрій, призивалися до згоди і взаєморозуміння представники всіх національностей, що живуть в Україні.

6. Відмова передавати частину податків в центральну російську скарбницю, введення українського податку.

Результати проголошення I Універсалу:

Прийняття I Універсалу сприяло консолідації українського суспільства і встановлювало метою розвитку держави розширення автономії України у складі Росії.

Рішення I Універсалу в Петрограді були прийняті із занепокоєнням. Враховуючи політичну кризу, обумовлену масовими демонстраціями, поразкою російської армії на Південно-Західному фронті і, як наслідок, втратою Галичини, Тимчасовий уряд пішов на переговори з УЦР.

Інф.: odessit.ua

Коментарі