Юлія Самаєва, DT.UA,"Ілюзія успіху"
Добре підігнаний під рамки, споруджені для України Міжнародним валютним фондом: він виглядає збалансованим, видатки скорочено, дефіцит — у межах норми.  Але функціонери МВФ приїдуть і поїдуть, і їх, на відміну від українських громадян, не надто турбує, за рахунок чого Мінфіну вдалося "намалювати" правильні цифри, не збившись із заданого фондом курсу. І що стоїть за настільки кардинальними скороченнями, на чому ґрунтується "революційний" держкошторис, і що буде, якщо його прийняти? Бюджет-2016 — це ілюзія успіху. Насправді він базується лише на обіцянках ще не розпочатих реформ.

Гарний фантик

Незаперечний плюс запропонованого урядом бюджету — зниження частки держсектора у ВВП, яка з урахуванням квазіфіскальних витрат зменшиться з 49 до 41,7%. У довгостроковій перспективі це, у разі збереження тенденції, звичайно ж, прискорить економічне зростання України. Правильний вектор, але його необхідно розвивати, бо згідно з розрахунками Центру економічної стратегії, оптимальна частка держсектора у ВВП становить 37%. А нинішні досягнення — лише етап, причому ще не пройдений.

Домогтися такого успіху уряд зміг в основному завдяки скороченню саме квазіфіскальних витрат, до яких традиційно відносять покриття дефіциту НАК "Нафтогаз України", рекапіталізацію банків, фінансування Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Наскільки успішним буде це починання? Всі закладені суми за цими статтями, відповідно до Бюджетного кодексу, можуть бути перевищені, й залежати це перевищення буде від безлічі слабко прогнозованих факторів.

Наприклад, торішня оцінка потреб ФГВФО з реаліями нинішнього року розійшлася, що призвело до багатомільярдного збільшення призначеної йому суми. "Створюються передумови для того, щоб знижувалася монетизація дефіциту, фактично — емісія, яка призводить до багатьох негативних наслідків, передусім створюючи тиск на валюту. Створюються передумови для того, щоб рівень цієї монетизації був лише 16%.

Для порівняння, поточного року цей показник був 45%, а минулого — майже 90%, — коментує Олена Білан, головний економіст інвестиційної компанії Dragon Capital.
— Знову ж, це лише передумови. Обсяги коштів, які буде змушений надрукувати НБУ, залежать від багатьох факторів. Насамперед від того, чи одержимо ми 17 млрд від приватизації, чи будемо ми одержувати фінансування від зовнішніх кредиторів, чи будуть виконуватися інші статті доходів".

Майбутній рік проходитиме в непростих умовах скорочення видатків, причому чималого, — імпортний збір буде скасовано, планові перерахування Нацбанку до бюджету знижено. При цьому уряд, на прохання трудящих, зменшує єдиний соціальний внесок, істотно збільшуючи дефіцит Пенсійного фонду. Власне, необхідністю компенсації цього розриву й пояснюється парадокс податкової реформи Мінфіну, яка знижує податкове навантаження, підвищуючи ставки. Очікувано роль податкових надходжень у дохідній частині бюджету зростає. Так, Мінфін цілком розумно намагається перенести навантаження на непрямі податки — ПДВ та акцизи, але цього недостатньо.

Покладати надії на стабільність податкових надходжень за нинішніх умов — ризик. Запитання, чи виправданий він? Надії на поліпшення податкового адміністрування дуже малі, дотепер Державна фіскальна служба не демонструвала реформаторської завзятості, швидше, навпаки. Боротьба з контрабандою та контрафактом скоріше млява, ніж навіть просто активна. Але ж природною реакцією на підвищення акцизів буде відхід у "тінь" частини виробників, і всі надії покладатимуть саме на свідомість контролюючих органів. І вже зовсім небезпечно виглядає очікуване зростання надходжень за податком на прибуток з 37 млрд грн цього року до 50 млрд 2016-го. Частка податку у ВВП зросте з 1,9 до 2,2%.

По-перше, прибуток підприємств — плаваючий, залежний від багатьох факторів показник, і що дало можливість Мінфіну спрогнозувати таку прибутковість українського бізнесу у 2016-му, незрозуміло. Особливо з урахуванням того, що в останній редакції міністерство все-таки зважилося відмовитися від авансових платежів за цим податком. Закон про подовження мораторію на перевірки бізнесу до 30 червня 2016 р. ухвалено тільки в першому читанні, а пленарних засідань практично не залишилося. У результаті, одержавши завищений план із податку на прибуток, ДФС із радістю повернеться до практики перевірок та обов'язкових донарахувань як до бюджету, так і у власні кишені. Це ми вже неодноразово проходили. При цьому агросектору зберігають частину пільги з ПДВ на наступний рік. Так, вони вже не можуть залишати собі все й повинні 75% віддати в скарбницю, але з урахуванням відшкодування ПДВ при експорті зернових держбюджет все одно втрачає значну частину надходжень. Це необґрунтований і шкідницький прогин уряду, який зайвий раз доводить, що коли мова заходить про інтереси аграрного лобі, навіть наполегливих рекомендацій МВФ не беруть до уваги.

"Уряд пішов шляхом заміщення випадаючих доходів в основному за рахунок податкових надходжень, які мають зростати випереджальними темпами. Почасти це пов'язано з підвищенням деяких ставок, почасти з поліпшенням адміністрування, на яке розраховує уряд, і з поступовим відновленням економічної активності, зокрема із цим пов'язане зростання на третину податку на прибуток.

Це певні ризики, бо якщо економічна ситуація буде гіршою, ніж очікує уряд, недобір доходів можливий, що викличе певні проблеми, — пояснює економіст Павло Кухта.
— Видаткова частина також містить виклики для уряду. Насамперед зростання дефіциту Пенсійного фонду. Щоб це зростання компенсувати, уряд фактично пішов на дзеркальне зниження видатків за іншими статтями — освіта, наука, охорона здоров'я. Відповідно, якщо говорити про підтримку стандартів у цих сферах за умов недофінансування, то це потребуватиме здійснення в них глибоких реформ, які дали б змогу підвищити ефективність використання виділених коштів".   Повний текст

Інф.: gazeta.dt.ua

Коментарі