Так вважає експерт громадської організації "Майдан закордонних справ" Олег Білоколос
Увесь світ визнав Росію агресором. Жартівники мають рацію, коли стверджують, що Верховна Рада України народилася під сузір’ям Воза. Тож і діє вона вкрай уповільнено. Лише 27 січня цього року вона визнала Росію державою-агресором і прийняла звернення до Організації Об’єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ГУАМ, парламентів держав світу про визнання Російської Федерації державою-агресором. "За" проголосував 271 народний депутат.

На цей час світова спільнота не лише встигла засудити анексію Криму та розв’язання російської агресії на сході України, а й упередити прагнення Росії розширити свою імперію за рахунок європейських держав. Більш як півроку тому були застосовані міжнародні санкції щодо Росії - політичні та економічні заходи проти країни-агресора. Окрім ЄС та США санкції ввели Канада, Японія, Норвегія, Швейцарія, Австралія, Нова Зеландія, загалом — 41 країна, а також Парламентська асамблея Ради Європи. Метою санкцій є припинення фінансування, озброєння та постачання РФ терористів на схід України.

Нині ЄС посилює санкції проти Росії. Попри загрозу грецького «вето», європейці зуміли об’єднати свої позиції щодо подальшого тиску на Росію за її агресію проти України. Посилення тиску на Москву запропонували до розгляду Європейська рада, на чолі з Дональдом Туском та голова дипломатичної служби ЄС Федеріка Моґеріні. Це сталося після зростання напруги на Донбасі, зокрема, кривавої атаки на Маріуполь, де загинуло понад 30 осіб і близько сотні було поранено. Продовжити до вересня чинні санкції, додати нові імена до «чорного списку» фізичних та юридичних осіб Росії і Донбасу вирішили на позачерговій нараді голів МЗС країн Євросоюзу. Також до середини лютого мають підготувати інші обмеження, зокрема, посилення галузевих санкцій. Їх ухвалять у разі, якщо на Донбасі зростатиме напруження, а Мінські домовленості й надалі не поважатимуться.  

До європейської єдності, попри різні підходи до політики тиску на Кремль, закликала навіть Франція, яка ще напередодні разом із дипломатами Греції, Австрії чи Кіпру відстоювала полегшення жорстких санкції, що були запропоновані державами Центральної та Східної Європи.
ЄС усвідомлює критичність ситуації, переконаний глава українського МЗС Павло Клімкін. «Ми розуміємо, що наступний мерзотний терористичний акт може призвести до переходу спіралі насилля на абсолютно інший рівень. Тож міністри мають зробити потужну заяву підтримки України й знайти подальші ідеї посилення тиску на Росію, включно із можливими обмежувальними заходами», – заявив глава МЗС України.

Росія вже загнала себе в міжнародну ізоляцію, а санкції проти неї призведуть до економічної кризи, яка виразно позначиться на житті населення РФ вже навесні 2015 року. Так вважає експерт громадської організації «Майдан закордонних справ» Олег Білоколос. Він зазначив, що навіть СРСР не оточував себе настільки ворожим поясом, настільки це зробила в останні роки Росія. «Мені здається, що навесні 2015 року, ми спостерігатимемо зовсім іншу картину. У тому числі і щодо наростання внутрішніх протиріч у Росії, а політика йтиме за економікою.  А потім Росії вже буде явно не до України», - резюмував Білоколос.

Сумні наслідки свого вторгнення в Україну Росія вже відчуває і нині. Несподіване рішення Центробанку Росії про зниження ключової ставки до 15% свідчить про те, що економіка країни перебуває у стані хаосу. Про це заявив на брифінгу офіційний представник Білого дому Джош Ернест, і додав, що криза викликана і західними санкціями. «Це конкретна і недвозначна ціна, обумовлена експедицією президента Путіна на східну Україну», - цитує слова Ернеста агентство Reuters. Представник Білого дому  висловив надію, що «зростання цієї ціни спонукає Путіна переглянути свою стратегію».

Більшість російських сімей (79%) відчули на собі наслідки санкцій Заходу, введених проти Росії. В той же час Путін відчайдушно намагається зберегти видимість зростання економіки. Несподіване рішення Центробанку Росії знизити ключову процентну ставку з 17 до 15% демонструє, що низькі ціни на нафту і західні санкції продовжують чинити серйозний негативний вплив на російську економіку. Центробанк же стверджує, що новий виток інфляції виявиться тимчасовим і що фінансові ринки на даний момент уже стабілізувалися. А тим часом МІД Росії після обвального падіння російського рубля та цін на нафту запросив у Євросоюзу припинити санкції.

Але сподіватися на це до повного припинення російської агресії на Донбасі Росії марно. На неї чекають ще й нові санкції. Так віце-спікер Верховної Ради Оксана Сироїд обіцяє, що українська делегація в Парламентській асамблеї Ради Європи наполягатиме на продовженні санкцій проти Російської Федерації у вигляді позбавлення її права голосу в цій міжпарламентській організації.
                                                                             
Сергій Горицвіт, журналіст,
для порталу "Воля народу"

Коментарі