Екологи обґрунтували створення у столиці ландшафтного заказника місцевого значення "Нижній каскад Совських ставків"
Тут утворилася екосистема, дуже рідкісна для Києва. Так, у нас є паркові зони, але такого острівця саме дикої природи, такого її різноманіття посеред міста немає.
Уперше Совські водойми разом з млинами, названими "печерськими", зафіксував в плані Києва і його околиць військовий інженер Данило де Боскет в 1753 році. Їх на річці Совка облаштували монахи Києво-Печерської лаври, якій певний час належало тутешнє село.

Кілька років тому група екологів обґрунтувала створення ландшафтного заказника місцевого значення "Нижній каскад Совських ставків". Один із головних аргументів на його користь – порятунок тутешніх птахів, комах, занесених до Червоної книги України, та колонії черепах, що охороняються Бернською конвенцією.

"Дивіться, яка дичина!". Що приховують зарості Совських ставків, і чи можна врятувати зелений Київ

Горностаї, сапсани, боривітри, орлани-білохвости, лисиці – попри жорстку урбанізацію, в межах київської агломерації все ще можлива зустріч із різними хижаками. Але найнебезпечніші з них ховаються не в заростях Голосіївського лісу, хащах Пущі-Водиці або на Жуковому острові, а в преміальних авто і чиновницьких кабінетах.

Столичний журналіст і активіст Андрій Яніцький, один із тих, хто бореться за збереження нижнього каскаду Совських ставків, порівнює забудовників Києва та їхніх лобістів у владі зі стерв'ятниками. Алгоритм їхніх дій вироблений десятиріччями і доведений до рівня рефлексу: взяти землю, привести в запустіння, заасфальтувати, залити бетоном.

"Вони обіцяють: "Дайте нам цю ділянку, і ми зробимо красиво!". Потім вбивають усе живе і ласують мертвечиною, як грифи", – говорить Яніцький.

У цьому емоційному порівнянні перебільшення небагато. На карті Києва безліч локацій, де ентузіасти намагаються зберегти залишки природи. Часом настільки дикої, що складно повірити в її існування в межах багатомільйонного міста.

Для двоногих київських хижаків, з якими воюють активісти, немає жодних табу. Вони намагаються збільшити свій ареал за рахунок Феофанії і природного ландшафту Пирогово. За рахунок парку "Теремки". Вирубаних яблуневих садів на Виноградарі. Або знищеного саду в районі Іподрому, на місці якого з'явився проблемний і недобудований квартал "Еврика".

Апетити забудовників поширюються далі, на водойми. Ось уже кілька років йде боротьба за озера Небреж і Мартишев на Осокорках. Триває битва за озеро Вирлиця, на березі якого теж хочуть будувати, хоча воно і так вже задихається в оточенні житлових масивів.

Попри нерівні сили, локальні перемоги у захисників зеленого Києва все ж трапляються. Хоча і в них рано ставити крапку.

Які птахи гніздяться біля Деміївської? На що хочуть перетворити водойми біля річки Совка? Чи збирається мер Кличко рятувати зелені зони? І чому Київ – не "новий Берлін"? Репортаж УП з Совських ставків.

Споглядання

Для пізнання дзену є дві підходящі пози: сидіти, як Будда, або стояти, склавши руки за спину, як 73-річний рибалка Микола Якович.

Не хвилюватися про суще слюсарю-пенсіонеру допомагає магічна аура Совських ставків, куди він приходить з вудками ось уже сорок років.

Спостерігати за поплавками, оточеними очеретом, Микола Якович може годинами. Клювання в спогляданні не головне, а докучливий писк комарів лише загартовує чистий розум.

– У меня квартира там, на горе, – флегматично киває чоловік у бік історичної місцевості Ширма. – А тут я отдыхаю. Доживаю свой век.

У спекотний літній день дикі зарості з водоймами, місцями заболоченими, тотально затиснутими між проспектом Лобановського і вулицею Брожка, на кілька градусів збивають температуру повітря в цій незрозуміло як збереженій оазі.

З потужним гулом авто, що обволікає з усіх боків, тут, всередині нижнього каскаду Совських ставків, успішно конкурують трелі солов'їв, крякання качок і крики чайок.

Через півтори години прозорий пакет із водою наповнюється дрібною здобиччю рибалки.

– КраснОпер, – пояснює Микола Якович, оригінально наголошуючи на "о". – Тут и щука была. Но ее почти всю выловили, стало больше краснОпера. А еще карась ловится, окунь.

Рыбу отсюда можно есть, а там, дальше, загрязнение сильное. Канализацию туда сбрасывают.

Різноманіття тутешньої фауни рибалка, який не налаштований на тривалу розмову, пояснює ємко і фольклорно: "От ежа до ужа".

Пасторальні пейзажі Совських ставків кілька років тому забудовники перетворили на дивну картину, в якій центральне місце займають кілька висоток.

З одного боку – скандальні недобудови Войцеховського, який зник десь в Європі з грошима інвесторів. З іншого – ЖК The Lakes, схожий на поліпшену версію радянських багатоповерхівок.

– Если попробуют осушить ставки и построить новые дома, люди поднимутся, – обіцяє Микола Якович.
Повний текст

Євген Руденко, Дмитро Ларін

Інф.: pravda.com.ua

Коментарі

 

Add comment

Security code
Refresh