У мережі набирає популярності актуальний перифраз української народної пісні про Галю ("Їхали козаки")
Автор невідомий. Текст пісні - відповідь московському чи то холую, чи то провокатору, чи то яничару - журналістові Руслану Коцабі, заараштованому на 60 діб за зраду.
Для зручності альтернативний текст пісні можна проспівувати як пісню-"караоке".

“Їхали козаки”
(за мотивами української народної пісні)

Їхали козаки
З Кацапні додому
І дізнались в тата,
Що нема в них дому.

Запитали в тата,
Хто ж спалив нам хату?!
І сказав їм тато,
Що Москва проклята.

- Як було це, тату? -
Запитали в тата.
- Взяв кацап каністру
І полив ним хату.

Запалив ще й скалку
Дуже небезпечну,
Й одягнув на себе
Форму феесбешну.

Й підпалив спочатку
Нашу в полі мерву,
А тоді ще й хату
І усеньку ферму.

Все повипивали,
Все, що було з’їли,
А що не згоріло,
В танки загрузили.
 
Той, що звався братом
І казав, що любить,
Став і катом й гадом,
Заявив, що згубить.

І заплакав тато:
- Хоч поскаржся бісу,
Скільки не годуй їх,
Вони наче з лісу.

Москалі ці дикі
І такі жорстокі,
Що за ложку супу
Виймуть в тебе око.

А хто дасть ще пляшку
Й шкуринку понюхать,
То вийме і друге, -
І відріже вуха.

Узяли ту скалку
І з пальним каністру,
Й хату підпалили
І пішли до вітру.

Ще й зняли сорочку,
Ту, що вишиванка
І сказали тату:
- Пайдьот на портянкі.
 
Пояса забрали,
Штани залишили,
І сказали тату:
- Тримай що є сили.

Ще  сказали: - Батя,
Ми твой дом потушим,
Нє горюй ти очень
І не плач так дуже.
 
Лєса в нас поболє -
Він росте в Сибирі.
Хату там построїм,
Будеш в "русском мірє".
 
Не з верби, тополі,
А з сосни і кедра
Там ти будеш ползать -
Відкривать нам нєдра.
 
Там чистейший воздух,
Там ростуть модрини -
Только уж смотрі мнє:
Нє палі там шіни.

Ето нє Хрещатік,
Много там озона ,
Там усєм раздольє
І родная зона.
 
Чтоби ти, хохльонок,
Нє утьок із лєсу,-
Гірі ми привяжем
К твоєму жє вєсу.
 
І тепер я в гирях,
З димарем й без хати,
Бо все знищив, діти,
Той москаль проклятий.

Все забрав, що бачив
Від сукна до склянки,
І майно сховав він
У кацапські танки.
 
Навіть гусей крали
І курей ловили.
І отим товаром
Танки загрузили...
 

- А де ж, тату, Галя
Галя молодая?
- Дорогенькі дітки,
Галі вже немає.

Упіймали Галю  
Москалі–катюги
Зґвалтували Галю
Та її подругу.

Ґвалтували кляті
Звечора до ранку.
І спалили Галю
Й подругу на ганку.

Москалі - не люди,
Без сердець потвори.
Це вселюдські біди,
Це вселюдське горе.

Беріть, діти, зброю
І йдіть до спецназу,
Знищуйте цю нечисть -
Вселюдську заразу.

Їм у цьому світі
Тільки б воювати,
Різати всіх ближніх,
Катувать й вбивати.
 

Це така порода,
Яку світ не бачив!
Це не діти Бога -
Сатана собача!

Цей москаль –заброда,
Степовик ординський.
Має ще й характер
І ментальність свинську.
 
Може, через те в нас
Ті постійні біди,
Що на наше горе
Вони ще й сусіди.

Нам стіну б китайську
Від отого жлоба.
Та, щоб вже пошвидше
Нас взяла Європа.
 
Може, те прокляття,
Те вселюдське горе
Разом, вкупці з нами
Москаля поборе.

Вас благаю, діти,
Їдьте у Європу,
Бо москаль проклятий
Нас засуне в... ліс (у Азіопу).
 
Щоб того не сталось,
Маєм пам’ятати -
Козаками ж звались,
Вмієм воювати.

Ці двоглаві птиці
Хижі з віку, з роду.
Не даси по пиці -
Будуть на городі.

Все навкруг понищать  
Розгребуть, покрадуть.
А якщо все знищать,
То й на шию сядуть.

І почнуть клювати,
Що не буде спасу.
Отакі прокляті,
Отака зараза.
 
То ж поки не пізно,
Візьмемось за зброю,
Станемо залізно
Дружньою стіною.
 
Маєм пам’ятати:
Буде на порозі,
Влізе в хлів і в хату -
Треба дать по носі.
 


То ж вертайтесь, діти,
В бій за волю й віру,
Бо зведуть нас з світу
Нелюди і звірі.
 
Автор невідомий

Коментарі