Герой загинув за кілька днів до "дембеля"
У неділю, 3 квітня, на Майдані Незалежності у Києві відбулося прощання із загиблим героєм Дмитром Годзенком ("Годзілою").
Про це повідомив син загиблого бійця, журналіст 24 Каналу Олексій Годзенко.
Пізніше загиблого Годзилу поховають на Лук’янівському військовому кладовищі — похорон запланований на 14:00.


“Шановні колеги-телевізійники. Дякую за тишу. Наразі мати Годзили вже попереджена, тож можете давати новину. Якщо, власне…”- Опубліковано Олексієм Годзенком 1 квітня 2016 р.

Нагадаємо, Дмитро Годзенко був бійцем у 17-му окремому мотопіхотному батальйоні. Він загинув 31 березня близько 6 ранку під час мінометного обстрілу.

За кілька днів до дембеля він загинув під Горлівкою від ворожої міни, яка прилетіла просто у будинок, де жили солдати.

Його без перебільшення любили і бойові побратими, і місцеві жителі, і всі, хто його знав. 21 березня Президент нагородив воїна орденом "За мужність" третього ступеня.
А за три дні до загибелі, "Годзила" поспілкувався із нашими журналістами та поділився своїми поглядами про війну, життя та смерть.
На фото: Дмитро та Олексій Годзенки.

Які мінські угоди — це казки все,
— це слова з останнього інтерв’ю «Годзили», яке він дав нашому каналу 27 березня.

Та ніч була дуже неспокійною, але знімати обстріли він журналістів не відпустив.

Він сказав їм, що все одно вночі нормально не можна зняти, а вранці він сам усе покаже.

Та вранці журналісти поїхали в іншу гарячу точку. А Дмитру "Годзилі" пообіцяли скоро повернутися в гості. Але не судилося. 31-го березня "Годзила" загинув від ворожої міни 120 міліметрів.

Трагедія сталася вранці, коли терористи почали щільно посипати Зайцеве артилерією. Вони випустили по селищу понад сто снарядів калібру 152 міліметри.

Шум канонади заглушував постріли мінометів. В той день на подвір’ях приземлилося понад двісті мін. Одна із них і забрала життя хороброго воїна.

В крихітному коридорчику в той момент було п’ятеро людей. Вони намагалися перебігти з хати у підвал, але не могли вийти через обстріл.

"Годзилу" добре знала вся журналістська спільнота. Воєнкори всіх каналів любили брати в нього інтерв’ю, бо він як справжній патріот України — ніколи не боявся говорити правду.

За іронією долі, під час останньої зустрічі журналісти говорили з Дмитром про життя і смерть.

"Годзилу" любили не лише бойові побратими та журналісти. Навіть місцеві, які живуть у фронтовій зоні, і зазвичай скептично ставляться до українських вояків кажуть, що він - справжня людина.

Увесь колектив 24 каналу висловлює співчуття родині Дмитра Годзенка. Герої не вмирають.

Інф.: 24tv.ua

Коментарі