Час на Майдан!
Українцю!
Ти й цього разу в хаті скраю?
Лежиш у ліжку, наче пан.
Так це тебе... Тебе питаю
Й тобі кажу: - Час на Майдан!
Там діти через тебе мерзнуть.
Ти ж триста з лишнім років спав,
Якщо тебе не били в спину,
То ти подушку обіймав.

Ти тут лежав, в кутку, у хаті,
Немов фортеця, цей твій дім.
Москаль прийде, ти маєш знати,
І смерть за спиною із ним.

Все забере і все тут знищить.
Невже тобі це не втямки?!
Тебе ж одразу зробить вищим,
Якщо є сад і там гілки.

На них повісить, як гірлянду.
Висітимеш там замість груш.
Кінчай цю розкіш, знищи банду
І на Майдан ти кроком руш.

Як не підеш, москаль без стуку,
Як смерть до тебе сам прийде,
Примусить простягнути руки
І чорним шляхом поведе.

Туди, туди, де за снігами
Панує вічна мерзлота.
Туди, де темними ночами
Цигарки вогник й темнота.
 
І знов ти житимеш під небом
Меридіанів і широт.
Скажи ж мені:
    - Тобі це треба?
Скажи: чи ти не ідіот?!

Тебе нічого не навчило,
Чи пам’ять все це забува?
Чи може в світі щось змінилось,
Чи може інша вже Москва?

Тобі ще мало Муравйових,
Тобі ще мало братніх пут?!
То буде Путін тут й по-новім
Відновить пам’ять біля Крут.

Уб’є за мову й вишиванку,
Уб’є, за те, що в тебе є:
А чи то піч, а чи лежанка
Уб’є за те, що то твоє.

Уб’є за те, що ти вже братом
Не хочеш буть, запам’ятай.
Він знову стане твоїм катом
У хаті скраю, так і знай.

Отож, вставай, закинь подушку,
Візьми кожух, в мороз іди.
Очисть сумлінням свою душу
І встань в ряди з дітьми і ти!
 
05.12.2013

Олег ЧОРНОГУЗ, письменник, номінант на Шевченківську премію 2014 року,
для "Волі народу"

Коментарі

 

Add comment

Security code
Refresh