Націй з двома мовами у природі не буває
Якщо ми "одін народ", то тоді навіщо одному народові дві мови? Якщо нація має дві мови, то це вже не одна, а дві різні нації.
Якби всі популярні вітчизняні телеканали зараз повністю заговорили державною мовою, українське національне відродження поступово поширилося б на Харків, Одесу, Миколаїв, Херсон, Запоріжжя, Дніпро та на інші зросійщені міста.
Про це йдеться у Заяві Просвітницького Центру національного відродження ім. Євгена Чикаленка.

Заява Просвітницького Центру національного відродження ім. Євгена Чикаленка з приводу саботажу групою телеканалів мовного закону

    У медійному і експертному середовищах дискутується факт саботажу кількома вітчизняними телеканалами вимоги Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» в частинні обов’язкового озвучування державною мовою кінофільмів і серіалів. Саботажники мотивують свою поведінку комерційними причинами: мовляв, дублювання їм дорого обходиться, а «привыкшие к русскому языку зрители не воспринимают фильмы на украинском языке». Поведінка саботажників насправді лежить у політичній площині.
Протягом кількох віків, включно з останніми тридцятьма роками існування незалежної України, російська мова дієво використовувалася  російським імперіалізмом як знаряддя витіснення української мови з свідомості і вжитку українців, тобто вона служила засобом усунення української нації з геополітичного простору. Цій меті під приводом захисту прав «русскоязичного насєленія» ревно сприяли телевізійні канали, які нині саботують мовний закон.

    Свого часу донецький олігарх Р. Ахметов створив телеканал з претензійною назвою «Україна», який своїм змістом роками переконував  українців, що ніщо українське їм не потрібне. Цей канал та інші, створені нашими олігархами телеканали, насамперед, канали Інтер та ICTV, продовжували зросійщувати українців. Їхньою метою було формування українця нового типу, який носить українське прізвище, але не сприймає все українське та навіть ненавидить його. Наші олігархи не є етнічними українцями і все українське є для них чужим і шкідливим, бо ловити золоту рибку їм набагато легше в національно каламутній воді.

    Протягом багатьох років активісти Донецької «Просвіти» намагалися відкрити в Донецьку єдину українську школу. Коли їм нарешті пощастило, цю школу невдовзі закрили. Спираючись на дані останнього перепису населення, згідно з якими 51% мешканців Донецька становлять українці, просвітяни звернулися до тодішнього президента Януковича. Той пообіцяв допомогти поновити школу. Проте зробити це йому не дала донецька влада. А де ж був 51% українців Донецька? Чому вони мовчали і не протестували? Очевидно, що вони вже не є повноцінними українцями. Українцями були їхні діди чи батьки, які залишили їм українські прізвища, а донецька влада і проросійські телеканали зробили їх націонал-перевертнями, які нині з російських гармат і гранатометів під команду «По украм огонь!» вбивають українців або мордують їх у донецьких підвалах.

    Заспівувачем у саботажників виявився телеканал «1+1», що викликає неабияке здивування. Адже ще недавно цей канал успішно та з блискучим українськомовним дубляжем демонстрував низку турецьких серіалів, які охоче дивилася вся Україна. Адже в Україні немає людей, які не розуміють української мови, тобто не володіють нею пасивно: ніхто не слухає президента Зеленського, нашу Верховну Раду та не дивиться спортивні репортажі з перекладачем чи словником.  

    Викликає подив також та обставина, що «1+1» тісно пов'язаний з нинішньою верховною владою, зокрема з президентом. Як гарант додержання Конституції він мав би порадити цьому телеканалові, або дати вказівку не саботувати  мовний закон. Президент бо добре знає, що в Україні мало ухвалити закон: потрібна ще вказівка «зверху» його дотримуватися. Дати таку вказівку Володимир Зеленський чомусь не хоче.

    Політичне підґрунтя саботажу виглядає переконливішим, коли пригадати численні спроби російських шовіністів та їхніх кремлівських верховодів знищити українство як етнос. Їм не вдалося досягти цього  у царські часи стотридцятьма заборонами української мови, комуністичною практикою «сліянія націй», масовими переселеннями українців до Сибіру і заселенням українських земель мешканцями з Росії та інших республік. Вони не досягли своєї мети голодомором та розстрілами української еліти на Соловках і в Биківні. Їм не пощастило створити Новоросію на східних і південних теренах України. Але надії на це у них досі залишаються, про що свідчить текст недавньої статті  президента Російської Федерації. Бо якщо ми «одін народ», то тоді навіщо одному народові дві мови? Націй з двома мовами у природі не буває. Якщо нація має дві мови, то це вже не одна, а дві різні нації.

     Якби всі популярні вітчизняні телеканали зараз повністю заговорили державною мовою, українське національне відродження поступово поширилося б на Харків, Одесу, Миколаїв, Херсон, Запоріжжя, Дніпро та на інші  зросійщені міста. Бо тоді нині сущі там мешканці, які носять українські прізвища, збагнули б, що вони таки українці, а не «укрАинцы». Саме цього бояться у московському Кремлі. Саме тому його п’ята колона намагається зухвало саботувати наше мовне законодавство.  

    Юрій Гнаткевич, Голова Просвітницького центру національного відродження імені Євгена Чикаленка

Коментарі