Олексій Курінний народився на Донеччині, все своє коротке життя боровся за українську мову
Він трагічно загинув 5 років тому, 6 вересня 2017-го року.
Готується вечір пам'яті Олексія. Один із організаторів заходу - керівник Київської "Просвіти" скрипаль-віртуоз Кирило  Вечір пам'яті відбудеться 18-го вересня 2022 року у Києві, в музеї Лесі Українки. Початок о 18.00.
Олексій Курінний передбачив багато з того, що відбувається зараз і ще може відбутися.
Він загинув у 2017-му, а цей його пророчий вірш був написаний ще раніше, але ніби сьогодні:

ЗГАДАЙ

Добродію, згадай
Благословенний український край,
Ніколи не кажи,
Що страшно знов хапатись за ножі.
Настав для цього час!
Пліч-о-пліч з нами Південь і Донбас,
І десь, напевно, Крим...
Як ні — це нас не спинить, біс із ним!
Ти ж зрадників коси,
Нехай чистіша буде від сльози
Моя й Твоя земля!
Не марно кров’ю вмиються поля,
Галявини й лани,
Не назавжди спинилися млини,
Не зникнуть наші сни...
Не марно наші гинули сини!!
Добродію, не плач —
Твій син поліг борцем, не утікач
Він був і не тюхтій,
В історії навік нащадок Твій!
Та перш ніж Він помер,
Багацько знищив мешканців печер —
Жорстоких москалів,
Їх нищив не в Росії — на землі,
Що з прадіда — Твоя,
Вкраїна-Русь — її ім’я.
Зазнала вже чимало втрат...
Аж знову суне ворогів “отряд”!
Комбат “ісконно русскій” на чолі,
Як злодій на чужій землі —
Російський шовініст!
Ненавидить “хохлов”, не п’є, не їсть —
Лиш мріє про реванш:
“І Крим, і Кієв, Львофф — ісконно наш”.
В очах образа й лють:
Борці свій край не віддають!
Комбате-враже, знай:
Моя земля — не Куба, не Китай
І навіть не Афган...
Помреш не від хвороби, не від ран —
Заколють, мов свиню,
Тебе, сатрапе, в марну цю війну...

2014-2015 рр., Київ.
(Зі збірки "Живу для України", виданої у 2018-му році)

Інф. із сторінки у Facebook "Пам'яті Олексія Курінного"

Коментарі