“Київстарівські наперсточники!” або Кошовий отаман Іван Сірко за “Київстаром“… - танцюрист!!!
Як відомий мобільний оператор "розводить" українців (фейлетон)
      Перед Новим 2015 роком “Київстар” оголосив акцію «SMS на Мільйон». Такий собі інформаційно-розважальний інтерактивний конкурс. Видно, гроші у „Київстар” кінчаються. Як патріот рідної країни, я вирішив підтримати вітчизняного виробника цієї блискучо-інтелектуальної гри. Подумав: стане на серці боляче, якщо раптом „Київстар” збанкрутує, а президент компанії "Київстар” — Петро Анатолійович Чернишов не переживе. Я увімкнувся по повній програмі в цю азартну гру. І буквально наступного дня виявилося, що це гра в наперстки. Оператори із „Київстару” працюють у кращому стилі суперкидал на Київ-Пасажирському чи одеському Привозі.
    В інформаційно-розважальній акції питання, на мій погляд, досить примітивні і, як кажуть деякі знавці української, я і собі увімкнувся по-дурості в цю гру. Питання й справді дитячі. Наприклад, куди впадає не холодильник, а річка Дніпро? У Чорне чи в Балтійське море? 25 тисяч балів. На це запитання  відповів би правильно і третьокласник. Звичайно, у Чорне море. На роздуми дається 30 хвилин. Поки я роздумував 3 хвилини, мені підсунули через 5 хвилин запитання про журналіста Савіка. Яке у нього правильне прізвище: Шустер чи Шуфрич. Як на мене, то Шустрий, але я відповів як за паспортом – Шустер. А мені „Київстар” повідомив: „Відповідь не вірна”. Моєму обуренню не було меж. З одного боку мені пишуть: ви знавець. Ви супер. Уважно читайте це SMS для 0672555... .Ваші бали наближають Вас до 1 млн. грн. Відповідайте на питання. Отримуйте більше балів”. А тут за “Київстаром” раптом Шустер став Шустрим. Це ж Савік може й образитися, якщо його українцем запишуть.
 
А перед цим надіслали ще кілька втішних і конкретніших SMSок (на свої еСеМеСки „Київстар” грошей не шкодує): „Через дві години ви можете виграти 100  000 тисяч. Вперед  за... гаманець! „Питання на 30 тисяч балів!” Сказитися можна: 100 тисяч через 2 години у вас у рідній  кишені! Я й побіг „заправлятися” у банкомат. Поки заправлявся (15 хвилин забрало з перебіжками) у мене ще було 15 хвилин у запасі (за правилами). Коли  це нестримний  „Київстар” ловить мене по дорозі додому, ніби з ножем: «гроші, чи життя» і присилає мені передчасно, під час мого бігу на коротку дистанцію (від квартири до банкомату) не питаннячко на 30 тисяч балів, а подарунок на 20. Без тисяч. Запитуєте, де зараз стирчить на тлі неба Версальський замок: в Англії чи у Франції? Ні, гадаю, ви мене цим не купите. Я спочатку відповім, якій країні належить танець ламбада, а потім і за замок візьмусь. Але тут та ж сама відповідь: „Не вірно...” В розумінні – не правильно. Згоріли мої 100 000 гривень. Після цього у мене склалося враження, що я ніколи не те, що не акінчував університет з „червоним дипломом”, а й досі навчаюся в коридорі поруч із другим класом „Бе”. Одне слово, почали мене кидати „по-ківаловськи”. За «Київстаром» виявилося, що я несподівано став таким тупим, як сибірський валянок. Я, українець, на  шостому десятку життя, як мене переконував оператор  з „Київстар” SMS-ками, що досі не знаю, що українці тисячу літ носять „вишиванки”, а... „косоворотки, які з’явилися через 500 років після вишиванок. Найбільший  морський євротунель під водою, виявилося, з’єднує Англію не з Францією, а з... Данією. Символ Японії - не сакура, а піаніно. Парламент в Індії – не  Сансад, а орангутанг.

        Уже було кинув мобільним телефоном об землю. В смислі об підлогу, коли раптом SMS – „Не засмучуйтесь! Ви в числі 1%.” Півтори години до виграшу у 100 тисяч! Я знову на старт до банкомату. Поки біг і думав, як називається у рідних Сумах фонтан  (питання на 30 тисяч балів)! Укакатися можна. Тільки не перед банкоматом і не в  конторі „Київстару”) я зняв  гроші. Мені в ту мить ще одне питаннячко, але цього разу на 20 балів замість 30 тисяч. Даю відповідь: фонтан у Сумах називається „Фонтаном Садко”. Я так і відповів. „Знавці” з „Київстар” мене через 30 секунд (довго не думали) сповістили, що не Садко, а… Сумко.
 Мені стало не тільки  сумно, а й страшно. Та й боляче до сліз. Куди пішли мої тисячі. У чий золотий унітаз?! На той час я вже викинув в „ефір”, або на смітник „Київстару” більше 2 тисяч гривень і не признався рідним, куди пішла пенсія. А на аналогічне  запитання відповів:
-    Витягли на Бессарабці!
 Після цього впав несподівано у депресію і, очевидно, на саме дно. Те, що я зв’язався з шулерами з „Київстар”, я рідним не признався навіть у сні. Це стало моєю сімейною таємницею. Через ту інтелектуальне дуель з „Київстар”, виявилося, що я став таким тупим, малорозвиненим і неадекватним, як Путін напередодні війни з Україною.  

Ліг уже було на подушку, коли це під вухом – дінь. SMS прийшла з „Київстару”. Ретроспективно повернувся у молодість. Так мені кохана регулярно не писала, як контора імені Чернишова Петра Анатолійовича. Знову питаннячко на 25 тисяч балів: народна артистка України Руслана Лижичко, чи… Ріанна. Поки ти думав 3 хвилини (замість 30), хто така в Україні Ріанна, і чи вона прописана на Дехтярівській, 53 а, мені чергове питаннячко через 4 хвилини на 20 балів: у Бузини (не Олеся) я... Ну, в смислі не те, що ви подумали, а ягоди достиглі. Червоні чи сині? Отут задачка. Вам хочеться ж відповісти на 25 000 балів, а вам уже підсунули на 20 (без тисяч і під різними цифрами). Тобто, не пронумерованим „Київстар”івським фокусом. Ви відповідаєте - Лижичко, а „Київстар” вам одразу відповідь: ”Ні! Але ви не засмучуйтесь! Попереду мільйон!”. В смислі не грошей, а… запитань. Гроші ваші - уже наші. Ніби серпом по синіх... ягодах. Ні, це грубо. Ніби косою вище колін. Такий стан у вас, як у закарпатського мольфара: ніколи в житті власника чи гендиректора „Київстару” Чернишова в очі не бачив”. А тут після „Київстар”івських відповідей з’явився. Як матір Божа перед очима. В усій своїй красі. Начебто, Янукович на золотому унітазі. Придивляєтесь¸ а то вже не Чернишов, а ви, персонально. І не на золотому, а на потрісканому в двох місцях. На новий унітаз гроші кінчилися. Все пішло на акцію „Київстару” «СМС на мільйон». Сидите, тужитесь і вичавлюєте із себе мислі - а правда: викинув мільйон, а дістав дулю без маку і дірку без бублика.

     Моя експресивна душа ще кипіла, як не згаслий вулкан, я не  витримав і зажадав справедливості: почав тим „розробникам” шахрайської системи” без нумерації питань писати правильні відповіді вже не цифрами - 1 чи 2, а письмово, хоч це мені ще дорожче обходилося, Мовляв, у мене точна відповідь: Дніпро ще й до Сталіна і під час його правління і розстрілів впадало у Чорне море. Хоча Сталін всі річки і хотів було пустити „задом наперед”, але навіть  йому це не вдалося. Дніпро як впадало в Чорне море, а не Балтійське, так і впадає. Виявилося, це вдалося зробити за кілька днів тільки „Київстару” на чолі з Петром Анатолійовичем Чернишовим. Він і його доблесна команда таки спустили Дніпро-Славуту у... Балтійське море. Принаймні на мою відповідь „оператори” таки написали: „Відповідь не вірна”! Далі – більше: Іван Сірко за «Київстаром» не  кошовий отаман, а... танцюрист. Після такої гри з „Київстаром” захотілося своє жалюгідне життя покінчити суїцидом, або добровільно записатися до психолікарні імені Павлова, бо Наполеон (за „Київстаром”) виявилося, був засланий не на острів Святої Єлени, а на Кіпр чи Сицилію, до „Хрещеного батька”. Коли я вже було подав заявку в палату №6, мені знову прийшла SMS: „Не вірно. Але ви не засмучуйтесь...100 тисяч сьогодні можуть бути ваші!”. Дайте відповідь, у якій руці смичок у скрипаля у лівій чи правій. Я знав, але розгубився. Про всяк випадок зателефонував Степану Ільковичу Хмарі. У нього зять Василь Попадюк - всесвітньо відомий скрипаль-віртуоз, якого називають у Канаді і США "український Паганіні". Засновник гурту PapaDuke. Я Степана Ільковича запитав: у якій руці його „Паганіні” тримає смичок, коли грає на сценах в Монреалі чи Майямі.
 - Ти що дурень? - у своєму стилі відповів мені експресивний Степан Ількович. - Це навіть третьокласник знає. У правій.
- Третьокласник може й знає, а от „Київстар” і я цього не знають. За „Київстаром” – у лівій! І плакали ваші грошики.
 Після цього всього я не витримав і засів за цей фейлетон. Бо подумав: якщо вже не отримав через дві години, як обіцяли 100 000 гривень, то може хоч гонораром у якійсь приватній газеті компенсую свою моральну травму і біль душі.
- Хай вони будуть проклятті!
 Таким був мій перший тост після першої випивки з горя!
 Віднині цей тост стане сімейним. Можна сказати сімейною реліквією на честь „Київстару”. І я після цієї азартної гри подумав:
” Це страшніше «одноруких бандитів». Страшніше „Казіно”, бо в „Казіно” (штат Флорида, США чи Багамські острови) якщо тебе у тих закладах „взують” серед білого дня, чи ілюмінаційної ночі, то після „взуття” перед дальньою дорогою тобі дадуть хоч безкоштовно попоїсти і трішки кишенькових грошей на дорогу і одну порцію віскі. Якщо приїдеш додому, заробиш ще, то ласкаво просимо - комплексний обід із трьох страв і без цента в кишені тобі знову гарантовано в казино „Козирна карта”. Велком!
        Але якщо ти сядеш за власний стіл (не в „Казіно), а  в Україні і почнеш грати з „Київ старом”, за плечима якого стоять нібито авторитетні люди республіки, окрім Петра Анатолійовича Чернишова ще й такі віп-персони, як Леонід Кучма чи Ренат Ахметов, ну і далі по ранжиру, то тобі капець, як кажуть у нас. Роздягнуть до штанів, до останньої копійки від пенсії і побічного заробітку. Марево перед твоїми очима під кодовою назвою „Виграй СМС мільйон” висітиме, як хмаринка, до останніх днів твоїх на цьому світі.
 Окрім „Київстару” (гравців-професіоналів, які з тебе зроблять лоха) в Україні існує ще десятки, якщо не сотні подібних контор. Може, й не таких рейтингових, але  запеклістю не поступаються і „Київстару”.  Скажімо, „Імідж клуб”. З цього клубу тобі присилатимуть через день суму в конверті на двісті тисяч з гаком плюс автомобіль. Друкованими кольоровими літерами і в душках ще й цифрами. Щоб тобі від щастя очі не вилізли на лоб. Більше того - ці  майбутні гроші тобі малюють фосфоричними цифрами, а заодно фотографують валізу чи портфель від фірми „Дербі”( українською - дер би пишеться окремо), яка визнана  найкращим трендом року, і ви її можете побачити безкоштовно, як і гроші, на... картинці.. Начальник (президент, голова - титул на ваш вибір) поставить ще й під цим листом і горішньою картинкою від „Дербі” свій штампований підпис і, не соромлячись і не боячись ані міліції, ані генеральної прокуратури, розшифрує своє прізвище під тією закарлючкою - Людмила Янченко. Прошу любити і жалувати власні і дурні гроші для „Імідж клуб” за тюбик еко рідини з тієї ж бузини. Рідина і бузина в цьому випадку, як і належить, пишеться з маленької літери. Для  більшої переконаності на першій сторінці  наліплять святкову усмішку української „звізди”. Скажімо, копію з оригіналу артиста Паперного, чи всесвітньо відомої Руслани Писанки,  або подадуть вічно усміхненого ніби він один  вдома - Вовчика Зеленського чи Вєрку Сердючку. Мовляв, „два сапога пара”, кажучи на їхньому бессарабському „нарєчію”.
       
Після таких листів ви відчуваєте себе стовідсотковим ідіотом з порожнечею в голові, а згодом і в шлунку, якщо тільки клюнете на цей „фасад” чи  на цей „парад” демонстрації мільйонних сум, яких вам ніхто ніколи не збирається виплачувати. Принаймні ці дві контори, за якими стоять солідні „дяді” і тьоті”. Вони можуть навіть подати в кінці кольорових буклетів портрети бессарабських тьоть чи своїх далеких запорогомських родичів по бабиній лінії і підписати „Переможці конкурсу”. А от що гроші на бочку і поділимося - сорок на шістдесят - там про це ні слова. Вони страшніші одноруких бандитів. Читай спочатку, якщо цікаво...
 
Автор фейлетону - номер 067 2555  і три крапочки
   
PS-1: Президенту компанії— Петру Анатолійовичу Чернишову, звичайно, моє співчуття і  післяноворічний привіт. Якщо власник цієї компанії - Альфа-Груп (РФ), тоді зрозуміло, звідки в ефірі дух Віктора Федоровича. Віктор Федорович - давній професіонал гри у наперстки. Невже школа імені Януковича посіяла своє зерно і в „Київстарі”? З чим я й вітаю „Київстар” авансом з Першим квітня! Про всяк випадок. А що як вони вам і перед Першим квітнем напишуть: „Уважно прочитайте це SMS. Ваші бали Вас наближають уже не до 100 000, а до 1 млн. грн.!”, або „Чорну ікру продаємо по вартості кабачкової” - не дивуйтесь. Майстри з „Київстару” і на таке здатні.
   Принаймні саме такого змісту мені надіслали від „Київстар” три дні тому (03/01\2015 об 11:39 хвилині) і щойно (07\01\2015) саме такі чергові SMS. Знову заохочують. Знову спокушатимуть іроди, як у ніч перед Різдвом, так і перед Першим квітнем! От тільки біда - у мене гроші закінчилися і в телефоні, і в гаманці. Всі пішли на „Київстар”. Та й   гонорар за цей фейлетон авансом не дадуть. А так хочеться пограти в чергову азартну гру чи то з державою, чи то з власником компанії.
Ще раз з привітом до Чернишова Петра Анатолійовича автор 067 255- і чотири крапочки.

PS-2. Ще один латинський „ps”, бо перед тим, як написати цей фейлетон, я таки зателефонував оператору по 466. Мені відповів такий милий  і ввічливий голос, що я подумав: ”Аби мені таку милу дружину, то я не те, що сто тисяч виграв би в першому кварталі, а до ста з лишнім років прожив і не знав, що таке лікар і де його кабінет і на якому поверсі”. Одне слово, я йому, операторові, розповів про музикальні інструменти: альт і арфу. Він безпомилково визначив, як і я, у своєму посланні на той світ (тобто в „Київстар”), що поміж них  щипковий інструмент таки «да», як каже тьотя Соня в Одесі - арфа, а не альт. Після такого позитивного діалогу (принаймні для мене) оператор, що сидить на кнопках 466, спрямував мою усну скаргу вище, тобто, в генеральний штаб по розробці „Клюнь на гачок, а не на золоту рибку” і повідомив – чекайте відповіді.
     Відповідь прийшла, як від царя – імператора. Але у Kyivstar чи не там кому поставили, чи забули частку „не” викинути. Бо у царя, як відомо,  мало бути”: Казніть нельзя, поміловать”. А мені надіслали:” Казніть, нєльзя поміловать”. А як перекласти з окупаційної на українську (жарти, як і гроші, на бік), то дослівно так:
”Шановний абонент! Складнощів з „Акцією смс на мільйон” не виявлено, відповідь була дійсно( по-нашому – справді) не правильна. З повагою Kyiv star”.
Я подумав: з якого ж боку?! Виявляється, у відповідях „Київстар”. У них і справді ані складнощів, ані проблем. У них усе (!!!) правильно! У Сумах фонтан до неба, як ракети Путіна на українську територію, як бив, так і б’є. От тільки чому він сьогодні (фонтан) за „Київстар” називається не САДКО, а СУМКО, хоч убийте мене - не знаю. Невже тому, що комп’ютери поставили десь у районі „перемир’я”, яке Путін і його камарилья глушить „тюльпанами”, „градами”, „Буратіно” і ще якусь „сатану по імені „Нона” возить по житлових містах Донбасу? Тоді зрозуміло. Голова і в комп’ютера „Київстар” піде обертом. Тепер і до мене, тупака, дійшло, чому старий Славута на старість років збожеволів і в 2015 році Дніпро (він чи воно?)  почав(ло) впадати в ...Балтійське море. Зрозуміло, там рибі безпечніше, аніж у Криму. Може, від того десь під Китаєм і Жовте море за „Київстар” стало Сірим. Кашемір - уже не пух гірської кози, вищипаної вручну ранньою весною, а загадка віку. Танго – не аргентинський танець. А за „Київстаром” - це твіст. Червона картка показується не тому, хто проштрафився під час футбольного матчу (за «Київстаром»), а  виключно на уроках української мови. І  не лише на тимчасово окупованих територіях, а й  у зонах АТО, де чи то брати, чи то сусіди, чи то окупанти ще не увімкнули „Київстар” на свою користь і сидять та грають у перерві між канонадами реактивних установок в оцю всеукраїнську „Акцію смс на мільйон”,  і навіть вони самі собі кажуть, що ця нечувана акція спрямована на лоха. І це кажуть ті, які ніколи не читали, що таке Новоросія. Вони тільки слухають сакральні слова свого вождя Путіна, який, як і вони, ніколи не тримав, судячи по його виступах, в руках  ані словників, ані енциклопедій. Бідний Сергій Бубка! Я подумав: аби він передбачив, як баба Ванга, що його спортивні  подвиги „Київстар” у майбутньому понизить своєю акцією до такого низького рівня, то він би не стрибав з жердиною, а швидше за все взявся ще в молодості за перо... Як оце я - 067 255- 5...

PS-3. 8 січня мені надійшло повідомлення, щоб я на все життя запам’ятав 9 січня. Мовляв, 9 січня ви можете стати „київстарівським” стотисячником”. Це була незабутня ніч, бо там ще було приписка: не втрачайте сподівань на мільйон. Якщо так далі підуть ваші фінансові справи з «Київстаром», то вважайте ваш мільйон уже у вас у кишені. Я тієї ночі взагалі не лягав спати. Вирішив різдвяну ніч провести на свіжому повітрі, бо вірив у чудеса не тільки неба, а й „Київстару”. Заснув під ранок, стоячи. Як вартовий на посту. Розбудила дружина о 12 дня.
 - «Київстар» не телефонував?
 - «Київстар»? - здивувалася вона. - Там тобі дзвонили разів сорок. Але я не хотіла тебе будити.
  По дорозі до телефону я подумав, куди потратити ці сто тисяч. Коли ж я прочитав есемески, то виявилося, вони мене переконують, що дендропарк „Софіївка” не в Умані, а в Дніпропетровську. Десна після АТО змінила напрямок на сто вісімдесят градусів і  вирішила податися у бік НАТО. Я зрозумів, що я з «Київстаром» програв азартну гру. І поставив крапку. Ні вони таки правильно написали „Ви супер!” Забули тільки додати „Ви суперлох!”.  

067 255- 5 з  трьома сатанинськими тлустими крапками

Коментарі