Сьогодні українці відзначають День української писемності та мови
ДНЮ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ПРИСВЯЧУЄТЬСЯ
Вірш народного депутата України і поета Євгена Рибчинського з нагоди Дня української писемності та мови, який відзначається сьогодні, опублікований на його сторінці у Facebook:
Що для мене рідна мова?
Крапки ставлю я над “і”:
Це різдвяна ніч зимова
І журба на самоті,
Весняний пташиний гомін
І дзюрчання джерела,
По дідах – героях спомин,
Бабця, що в селі жила,
Вуса сивого Тараса,
Котляревського Еней,
В місто Лева файна траса,
Жінка, що коха мене,
Козаки мої маленькі,
В Запоріжжі брат Вадим,
Безтурботні теревеньки,
Луцьк, Полтава, Київ, Крим...
Половецький степ, Карпати,
Схили рідного Дніпра,
Рідний батько, рідна мати,
Віра у тріумф добра!
Що для мене мова рідна?
Довгождане немовля!
Нація, свободи гідна!
І не продана земля!

Євген Рибчинський

А ось роздуми Євгена Рибчинського про квотування української мови в нашому радіоефірі:

У нас усе не як у людей

Саме по собі питання, чи бути українській мові в українському ефірі, звучить абсурдно!
"Для унітарної країни, де живе більше 70% титульної нації, ситуація з квотами є просто принизливою. Адже, скажімо у Франції і Німеччині, де мешкають мільйони турок і арабів, усі 100% ефіру звучать національною мовою. А у нас все не як у людей. Ми і досі культурно і ментально перебуваємо у російському інформаційному рабстві..."

Для унітарної країни, де живе більше 70% титульної нації, ситуація з квотами є просто принизливою. Адже, скажімо у Франції і Німеччині, де мешкають мільйони турків і арабів, усі 100% ефіру звучать національною мовою. А у нас все не як у людей. Ми і досі культурно і ментально перебуваємо у російському інформаційному рабстві. ЗМІ, які належать проросійським олігархам, не зацікавлені у розвитку української культури, національного театру, пан-українського шоу-бізнесу тощо. Вони продовжують виконувати місію нав'язування українцям "руського миру" при повній байдужості Національної ради з телебачення і радіомовлення.

Квоти, в даному випадку, це, фактично, єдиний засіб українізації теле-радіо-ефіру. І не треба дурити людей, розказуючи, що московський продукт якісніше українського. Для досвідченого слухача російська попса звучить абсолютно нафталінно в порівнянні з тим, що крутять на радіостанціях Америки і Європи.

Щодо телебачення, то я не розумію, чому ми маємо дивитися серіали про життя в сусідній орді, а не скажімо, про життя в Європі, на яку ми так орієнтуємося. Або не американські серіали. Дорого? Крутіть кіношну класику. Навіть "старе" американське і французьке кіно якісніше "модернового" російського.

Джерело публікації: obozrevatel.com

Коментарі