Народні усмішки мають лише три колись поневолені народи - українці, болгари і шотландці, - Олег Чорногуз

Про це Олег Чорногуз сказав на вечорі пам'яті з нагоди 90-річчя Юрія Кругляка.
Як анонсував портал "Воля народу" 27 жовтня у київському Будинку письменника відбувся вечір пам’яті поета, письменника, науковця Юрія Кругляка з нагоди його 90-річного ювілею. Ведучими на цьому вечорі були відомий письменник Олег Чорногуз та поетеса Тетяна Домашенко.
Олег Чорногуз у своєму спогаді про друга, зокрема, сказав:

У росіян усмішок нема. Росіяни більше люблять воювати, їм не до усмішок, на відміну від українців. Тому у радянському журналі "Крокодил" нічого не придумали, як друкували анекдоти. Древні недарма казали: поки світ сміється, доти він і живе. Світ врятували тому, що сміялись. Українці завжди сміялись у скрутних ситуаціях.
Одна справа сміятися з анекдотів. Але є моє особисте і Юрка дослідження, що народи, які перебували й перебувають під гнітом - українці, болгари і шотландці - всі вони мають народні усмішки. А "Крокодил", який виходив трьох-, п'яти-мільйооним тиражем, давав просто анекдоти. Тобто авторитетний тоді журнал сам засвідчував, що в російського народу гумору мало".

"Усім відомо, що "Народні усмішки" посміхалися зі сторінок кожного номера “Перця”, але не всім відомо, що кожних три роки, наші величезні архіви списувалися. Списувалися би й народні усмішки, аби в нашій редакції не працював на той час, коли вони народилися на перчанських сторінках, Юрій Кругляк. Він з дозволу головного редактора Федора Маківчука брав на свої плечі ті мішки з усмішками і відносив у досить скромну свою квартиру по вулиці Л. Толстого, де й самому важко було розвернутися.
Це мені тоді й дало підстави його так незвично, гумористично назвати - Інститут фольклору і етнографії імені графа Толстого.
Так у тій скромній квартирі, очевидно, на колінах народилися його “Тисяча і одна усмішка”, видана у найпрестижнішому на той час видавництві “Дніпро” . Там планувалося видання і “Тисячу другої усмішки”, “Тисяча третьої, четвертої, п’ятої усмішки”, якби раптом... Якби раптом його життя так несподівано не обірвалося".

Захоплено слухали пристутні уривки з осучасненої поеми "Енеїда" Юрія Кругляка, яка є актуальною сьогодні, але на жаль, раритетною, маловідомою.
На вечорі також виступили ті, хто знав Юрія Кругляка і працював з ним.
Належно не оцінена творча й наукова спадщина Юрія Кругляка потребує гідного вивчення і визнання сучасниками.
Інф. ВН
Коментарі