Олег Чорногуз, письменник, поет: "Поглянь на ці страшні руїни: Чи є у світі щось жахливіше за це!"
“Мені соромно признаватися, що я “русскій”. Ці слова належать російському актору і телеведучому Сергію Бєлоголовцеву. Такому як Сергій Бєлоголовцев, Макаревич та інші, мій вірш і присвячується. До таких я з любов’ю, а до тих, хто до нас з ножем і автоматом на танках - з ненавистю.
                                                                                                 Автор вірша
“Російська армія застосовує у військовій операції в Сирії нецивілізовані методи, в тому числі тактику “випаленої землі”, яка призвела до руйнувань і смертей тисяч і тисяч мирних жителів”.             
                                                                                              Директор ЦРУ Джон Бреннан

Лист від сирійця до українця
     
Цей лист до тебе, любий українцю,
Ти “русскій мір” проходиш чи пройшов,
А ми тепер, як пишеш ти, по вінця
Вже теж відчули “русску ту любов”.

На серці в нас - одна суцільна рана.
Поглянь, що він в Алеппо натворив!
Як вороння, упала з неба банда,
Все, що живе, він миттю умертвив.
 
Він діточок обсмалював напалмом,
У матерів, і в дідусів стріляв
Вбивав усе, стріляв з ракет і залпом,
Стріляв впритул і так впритул вбивав.

Поглянь на ці, на ці страшні руїни:
Чи є у світі щось жахливіше за це!
Як кров і плач, маленької дитини,
Яка потрапила в московське пекло це!

Встань на землі і ти постав питання,
Так щоб тебе вселюдський рід почув:
Звідкіль прийшов оцей московський Ваня?
І що в твоєму домі він забув?!

Чого прийшов озброєним солдатом?
Гранат, як груш, на грудях – калаші.
Прикинувся туристом, “старшим братом”?
А за словами лжі - ні серця, ні душі.
 
Він палить все і нищить, і ламає -
Живе за принципом, нехай згорить земля?
Куди бреде, чому усіх вбиває?
Що за дурні вказівки від Кремля?

Нехай Донбас, Чечня (вони сусіди ваші)
А Придністров’я де? Та де лиш він не був?
Він учить всіх і каже – “землі наші”.
А в нашій Сирії? А тут він що забув?

Тут “русскій мір”? Тут “русскіх” ображають?
Чого влетів, мов вихор, у наш дім?
Тут наші люди, запитай, не знають,
Хто ти такий і звідки в світі цім.
 
За кілька днів ви звалище лишили
Там, де стояли села і міста.
Ви наче пекло із небес спустили,
І вас ще жде розплата й наша мста.

Ви ще відчуєте, аллах покличе в свідки
Ми прийдемо, як тінь, й до вас у дім
І там вмиратимуть, як наші, ваші дітки
І там міста ми перетворим в дим.

Не ми війну цю почали в Дамаску*
Не ми в Москві нагрянули на вас…  
Ми не вдягали на обличчя маски,
Вдягали ви у металеві нас.

Це не забуде  ні один сирієць:                   
В металі лиця*, ну, а де ж хіджаб?
Це не забуде також українець,
Як не простить, чеченець чи араб.

Як вбивць назвать? Чи є десь точне слово,
А ці двоногі брешуть нам щодня.
Скажіть мені, в якій всесвітній мові
Є щось подібне слову “болтовня”!?

Десь під Полтавою живе щеня собаче
Його полтавці зінським ще зовуть
Воно, як московіт, так бреше, що аж плаче
Бо в  гавкоті і в лайці їхня суть.

Наприклад, Кремль сказав, що чоловічки
Зелені, що украли у вас Крим,
Не їхні люди. Заблудились трішки
Відпочивальники, що їхали десь в Рим.
 
А може пішки забрели туристи
Й забралися без компаса й до вас
Ви їх простіть й допоможіть їм трішки
Їх зацікавив Лугандон й Донбас.
 
- Але ж вони приїхали на танках
І луплять так, що чорний білий світ.
- Взяли кредит, мабуть, в якомусь банку
На кілька місяців, а мо’, й на кілька літ.

Це не біда - пішли до воєнторгу,
Набрали танків, парочку ракет…
А хтось збрехав, відмовився від боргу
Взяли під руки, гахнули в паркет.
 
А ще у нас стріляють з автоматів
І ллється кров і чуть московський мат
Так це ж ідуть московськії солдати,
Це мотороли їдуть на парад.

З бляшанок їм нарізали медалей
Погон понашивали із парчі.
Прийшов же “русскій мір”, давай скоріш в підвали
І там сиди і їж, гуляють москвичі.
 
А що ж там у Москві? Про що телеканали
Танцюють “Бариню”, співають солов’ї…
І враження таке, що норкіни не знають
Що в бійні цій несуть гріхи й свої.

І, може, брехуни й московські трубадури
Такі, як Чуркін – тесаний солдат -
Нарешті, зрозуміють: світ весь не обдуриш,
Брехнею світ пройдеш - не вернешся назад.
 
Як оцінити їх? Як і гулящу дівку!
А передачі ті? Брехня! - усяк назве.
І я беру від вас народну поговірку,
Яка не до брехні, яка до правди зве.

І я на цьому  крапку жирну ставлю
І так скажу: що й в Кремль прийде цей жах,
Бо Судний День іде - народи День цей славлять,
Бо в руки взяв меча Всевишній сам - Аллах!

*Дама́ск — друге за величиною місто Сирії.
 В металі *лиця  - Арабські вдови одягають металеві маски на лиця
А де ж хіджаб* - жіночий одяг, хіджаб передбачає покриття всього тіла та голови

Олег ЧОРНОГУЗ, письменник, поет
для порталу "Воля народу"

Коментарі