Дівчину, поранену в спину гранатою "Беркута", від смерті врятував рюкзак (ФОТО)

Про це вона написала на своїй сторінці у Facebook: Я знала, КУДИ я йду, НАВІЩО йду, і що БУДЕ. Насправді, вчора ввечері у студії внутрішньо попрощалася з усіма і "закрила" всі свої нерозуміння і засудження. Це граната Беркута. Потрапила мені в спину, коли почався наступ. Я йшла практично остання - виводила з Інститутської бабусю років 75.
На спині був якісний брезентовий рюкзак з усіма захистами і прокладками під спину. Від нього залишилася права лямка і обгоріле денце. Якби його не було, то не було б мене.


Я дзвонила знайомим, розповідала, де ми і що терміново потрібна допомога, хлопці з Преси телефонували своїм. Таки на ВК кинули інфу, і до нас приїхав Червоний Хрест з Майдану. І Сергій якимось дивом зміг пробратися з машиною прямо на Шовковичну. Хвилина в хвилину.
Витягли всіх. Серьога "провів" швидку з важкими постраждалими дворами-городами до Майдану до Будинку профспілок, а мене вже додому.
РАЗОМ. Найголовніші враження від сьогодні.
Страшно - ЯК б'ють людей. Одна справа, коли це показують по новинах. І інша - коли бачиш це перед собою. І очі тих, хто б'є.
До речі, двох "спійманих" раніше вранці беркутівців моя Сашка особисто відвезла до лікарні, а третього просто випустили за барикадою. ЇХ НІХТО НЕ БИВ !
І прекрасне, моє особисте. Від початку і до зараз - повна рівновага. СТАН. І не випала ні на мить. Після подій 22 січня, коли у мене був емоційний шок, і далі, коли я засумнівалася в силі Любові, і у відповідь мені дали відчути на мить, що таке "Любов Христа", для мене пройшло ціле життя. Померла й народилася. У любові. Сьогодні, дивлячись на все, я ні на секунду не зазнала страху, агресії, ненависті, розпачу, осуду.
Ось такі Практичні Уроки ...
Оригінал ТУТ
Коментарі