Журналісти замість правоохоронців? - Ірина Вертосу, Центр інформації про права людини
Євромайдан засвідчив можливість ефективного активізму громадян України, але чи справді українці готові боротися за свої права?    
Незабаром Україна відзначатиме четверті роковини загибелі Небесної Сотні, розстріляної на Євромайдані в лютому 2014 року.

Досі родичі загиблих чекають справедливого суду й справедливого покарання за злочин. Ці чотири роки могли би стати перевіркою на міцність правоохоронної і судової систем після перезавантаження, яке далося такою кривавою ціною. Утім, цього й натепер не сталося.

Правозахисна стратегія: тягнемо воза назад

Є цілком серйозні побоювання, що правозахисний курс держави, взятий, зокрема, після підписання президентом України Національної стратегії з прав людини у серпні 2015 року, може "несподівано" змінитися.

Так, Нацстратегія декларує вдосконалення діяльності держави щодо забезпечення прав і свобод людини — права на життя, права на свободу та особисту недоторканність, на справедливий суд, на свободу вираження поглядів, протидію катуванню і дискримінації та ін.

Передумовою Нацстратегії стали трагічні події Євромайдану, анексія Криму, воєнна агресія Російської Федерації в Донецькій і Луганській областях. Та на сьогодні, згідно з моніторингом Української Гельсінської спілки з прав людини, виконано заледве чверть запланованого.

І хоча до 2020 року на виконання плану дій іще є трохи часу, в урядових колах уже почалися розмови про його зміну. Прем'єр-міністр Володимир Гройсман звернувся з відповідною пропозицією до міністерств і центральних органів виконавчої влади.

На що керівник секретаріату уповноваженого Верховної Ради з прав людини Богдан Крикливенко іронічно зауважив: "Не виконували, не виконували, а тепер вирішили змінити. Все по-нашому". За словами Крикливенка, ті, хто мав би виконувати Нацстратегію, не розуміють, як реалізувати її заходи, а з експертами, які могли б порадити, взаємодії не налагоджено.

Наразі невідомо, які заходи змінюватимуть і як це вплине на задеклароване в Нацстратегії "створення дієвого механізму захисту прав і свобод людини". Але заступник міністра юстиції Сергій Петухов уже попередив про можливе затягування процесу, оскільки будь-які зміни в плані дій доведеться узгоджувати з усіма органами влади...

Журналісти замість правоохоронців?

Євромайдан засвідчив можливість ефективного активізму громадян і громадянок України, але чи справді українці готові боротися за свої права?

Більш тверезо судити про спроможність наших співгромадян захищати свої права можна хіба що з цифр. Та за роки незалежності було проведено чи не єдине соціологічне дослідження про права людини. Його здійснили Фонд "Демократичні ініціативи" ім. Ілька Кучеріва і фірма "Юкрейніан соціолоджі сервіс" на замовлення Програми розвитку ООН в Україні та у співпраці з ГО "Центр інформації про права людини" й Офісом уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

Усього було опитано 2 002 респонденти за квотною загальнонаціональною вибіркою, яка за областями України, типами поселення (Київ, обласні центри, інші міста, села), статтю і віком репрезентує доросле населення України (18 років і старші). Опитування проводилось у всіх областях України, крім окупованих територій.

Результати цього дослідження важливі для розуміння, куди спрямовувати реформи в країні, чому маємо виконувати Нацстратегію і хто реально готовий творити зміни, а кому достатньо шукати "правильних" знайомств для вирішення своїх питань.    Повний текст

Інф.: dt.ua  
  

Коментарі