Порошенко - головний ворог Росії
А головна мета кремлівських ЗМІ — втовкмачити в голови телеглядачів думку про нелегітимність майбутніх виборів і про неможливість їх визнання Росією.
У російській політиці немає партії миру, але є дві партії війни. Одна з них підтримує війну в нинішньому, гібридному варіанті, з його вічним #настамнет. Інша ось уже який рік кричить, надривається в телевізорі, вимагаючи почати, нарешті, справжню війну, взяти Одесу, Київ, або хоча б Маріуполь.

Убити ненависні вибори

Хоча всі кандидати у президенти в Україні оголошені «неправильними», стрілянина з усіх телевізійних знарядь ведеться саме по Порошенку

Деякі безсилі та не сповна розуму старі люди ненавидять кохання та намагаються його заборонити. Східні деспоти доручали євнухам наглядати за гаремами, оскільки кастрати ненавиділи жінок. Путінський режим кастрував вибори в Росії і ще й тому відчуває люту ненависть до України, де незабаром відбудуться реальні конкурентні вибори.

Вибори в Україні сьогодні — головна тема всіх політичних шоу на всіх російських телеканалах. У мешканців російського телевізора немає в Україні переважаючого кандидата. Зате є найбільш ненависний кандидат і є головна мета. Найненависніший кандидат — це президент Петро Порошенко, що діє нині. А головна мета — втовкмачити в голови телеглядачів думку про нелегітимність майбутніх виборів і про неможливість їх визнання Росією. У російській політиці немає партії миру, але є дві партії війни. Одна з них підтримує війну в нинішньому, гібридному варіанті, з його вічним #настамнет. Інша ось уже який рік кричить, надривається в телевізорі, вимагаючи почати, нарешті, справжню війну, взяти Одесу, Київ, або хоча б Маріуполь. Перша партія об’єднує соромливих убивць, друга — вбивць зухвалих і відкритих. У телевізорі домінують зухвалі, в уряді — соромливі. Однією з цілей телевізійної атаки на українські вибори є голова того єдиного телеглядача, який може погодитися з рішенням про невизнання Росією результатів цих виборів, і як наслідок — невизнання нового президента України. Про наслідки цього кроку думати не належить. А й справді, хто ж у телевізорі думає про наслідки?

Досвід відкритої підтримки Трампа з шампанським, вітаннями  та всенародною радістю з приводу його обрання, після чого «щось пішло не так», не був марним. Боязкі спроби побачити в Зеленському того кандидата, який став би для путінського режиму меншим злом у разі свого обрання, були неодноразово та жорстко припинені Володимиром Соловйовим, який дав рішучу настанову: «хто б обраний не був, майбутні в Україні вибори не визнавати, новообраного президента оголосити самозванцем». Ну, а далі, звичайно, — на Маріуполь, Одесу, Київ.

Але, хоча всі кандидати у президенти в Україні оголошені «неправильними», стрілянина з усіх телевізійних знарядь ведеться саме по Порошенку. Не виняток, що, враховуючи ставлення в Україні до російського телевізора, саме ця ненависть і допоможе Петрові Олексійовичу вийти в другий тур.

Увесь минулий тиждень російські телеканали радісно показували та, захлинаючись, коментували ту негостинність, з якою зустріли Порошенка націоналісти в Черкасах і Житомирі, та як представники Нацкорпусу кричали йому «ганьба!» у Чернігові. У програмі «60 хвилин» від 13.03.2019 на екрані з’явився депутат Верховної Ради Нестор Шуфрич, який почав розповідати про те, хто такий Порошенко та хто такі Нацкорпус, що обидва були «породженням Майдану», після чого Нестор Іванович пригадав «Тараса Бульбу» та виголосив, що «Майдан породив Порошенка — він його й уб’є». На що Скабєєва з надією в голосі запитала: «А сили у «нациків» досить, чи зметуть вони Порошенка?» На що Шуфрич урочисто пообіцяв: «Порошенка, я сподіваюся, змете український народ!»

Тут у бій вступив депутат Держдуми Затулін, який запідозрив, що оскільки за ситуації, коли проти головного ворога Росії, Порошенка, виступають націоналісти, у когось із телеглядачів могла виникнути думка, що українські націоналісти — друзі Росії. Цього допустити депутат Затулін не міг і тому почав пояснювати, що націоналісти в Україні всі поспіль неправильні, оскільки всі вони безідейні. «Де в Україні ідейні націоналісти?» — запитав депутат Затулін і кинув на студію пильний погляд, вочевидь розраховуючи, що хтось із присутніх устане й оголосить себе ідейним українським націоналістом, і вже тоді його можна буде допитати та викрити. Оскільки ніхто в студії в належності до ідейних українських націоналістів зізнаватися не збирався, депутат Затулін почав їх викривати заочно.

«Проблема в тому», — пояснив депутат Затулін, — «що українські націоналісти не можуть знайти в своїй історії героїв, окрім Бандери».
«В України були і є національні герої, але всі вони пов’язані з Росією», — заявив ведучий Попов. І зробив узагальнюючий висновок: «А всі хто проти Росії — шушваль!» Цією заявою ведучий Попов дещо прояснив свою персональну картину світу, в якій усі розвинені країни світу населені значною мірою «шушваллю», а не «шушваль» — це Асад, Мадуро, декілька людоїдів в Африці й екстремістів у Європі.

Через необхідність нарощувати градус ненависті з  наближенням  президентських виборів в Україні, мешканці російського телебачення почали випробовувати лінгвістичні проблеми, пов’язані з дефіцитом слів у мові ворожнечі. Лайливі слова банально закінчилися, а повторювати одне й те ж — незручно. Вони ж усі вважаються майстрами художнього слова.

Навіть у спілкуванні з українськими гостями студії Ольга Скабєєва миттєво переходить на кухонну істерику. Коли український експерт Гордій Бєлов спробував пояснити різницю в поведінці Порошенка та Путіна тим, що Порошенко спілкується безпосередньо з народом, а Путін у критичних ситуаціях до людей не виходить, і як приклад указав на поведінку російського президента під час торішньої трагедії в Кемерово, Ольга Скабєєва відкинула умовності. «Ви зараз виступаєте як мерзотник», — повідомила ведуча Скабєєва гостеві з України. — «Брехливий, мерзенний, огидний порохобот, що спекулює на нашій трагедії». У цю мить я щиро співчував  Євгенові Попову, оскільки Євген Георгійович є не лише колегою Ольги Володимирівни Скабєєвої, а й, будучи її чоловіком, може насолоджуватися її товариством у побуті.

В основі людського співжиття лежить золоте правило моралі: «стався до інших так само, як ти хочеш, щоб ставилися до тебе». Путінський режим і його обслуга керуються кардинально протилежними установками. Тоді як депутатська обслуга в Держдумі ухвалює закон про примус  пошани до власної влади, інша обслуга в телевізорі змагається у пошуках лайливих слів для керівників інших держав. Вишукуючи приводи для того, щоб образитися при згадці без належної поваги кимось з-за кордону якихось фактів у російській історії, з незвичайною легкістю оголошують історію інших народів суцільною помилкою, а самі народи та створені ними держави — неіснуючими. За порушення золотого правила моралі не передбачена відповідальність за нормами права. Але почуття безкарності, що притаманне порушникам цього правила, ілюзорне. В разі масових порушень золотого правила покарання є неминучим. Конкретну форму покарання передбачити неможливо, оскільки її кожного разу обирає Історія, пані, як відомо, примхлива та непередбачувана.

Ігор Яковенко
Інф.: day.kyiv.ua

Коментарі

 

Коментарі  

 
0 #4 Varnak 16.03.2019 17:54
А як вам така "політтехнологія " і хто на такі витівки мастак?

"Ввечері 11 березня у Facebook почали поширювати світлину житомирського фотографа Леоніда Шевчука з мітингу президента Петра Порошенка у Житомира.

«Користувачі соцмережі обговорюють фото президента Петра Порошенка в Житомирі, який біжить по калюжі. Відповідний знімок з'явився у Faceboоk. За їхньою інформацією, президент "втік" зі свого передвиборчого мітингу в Житомирі, після того, як місцеві мешканці досить холодно його зустріли. На фото видно, як Порошенко біжить по калюжі, тоді як його наздоганяють охоронці», - пише сайт «Кореспондент».

Згодом цей же сайт повідомив, що фотографія стала темою для фотожаб, які також розповсюджували у соцмережі.

Така реакція змусила Леоніда Шевчука вранці 12 березня пояснити, що фото зроблене до початку мітингу, і президент не «тікає», а йде до людей.

«Всім зрадофілам присвячується. Я - автор фото з Президентом, який ЙДЕ ДО ЛЮДЕЙ! Не тікає, а йде в натовп тисяч людей, в тому числі і натовп c опонентами. Ці фото, зроблені ДО мітингу, коли Порошенко тільки виходить до людей», - наголосив Леонід Шевчук."
https://www.zhitomir.info/news_182145.html
---
Люблю такие истории. Люблю смотреть, как наши #сучукрмедиа, урча и причмокивая, кушают… не, не шоколад. И вместе с ними, тоже урча и причмокивая, кушают тот же самый “не шоколад” противники Петра Алексеевича.

Сбежал с митинга? Испугался “националистов” (это кто? типа нацжены – националисты?)? Боится выходить к людям?

Инфузории, этот Президент не боится обедать на передовой и награждать военных в 800 метрах от забора ДАПа. Этот Верховный приезжает к вооруженным до зубов армейцам, спокойно и комфортно себя среди них чувствует. Это единственный политик, который поехал в 2014 году в Крым, когда УЖЕ начиналась оккупация. Кого боится, мухи вы жужжащие, зрадофилки?

А так, да. Взять одну фотку из ряда. Обрезать ее и выдать желаемое за действительное – единственное, на что хватает ума у некоторых наших журналистов. В реальности же – он, как всегда, нашугал собственную охрану, рванув пообщаться с людьми.

Упссс…

Юрий Бирюков
12.03.2019
https://tverezo.info/post/90273
Цитувати
 
 
0 #3 Varnak 16.03.2019 17:42
"...После умелого финансового сотрудничества с Центром Разумкова Гриценко стал очень полезным человеком и скоро пересел в кресло министра обороны.
Слуга царю. Отец солдату. Армейский стаж аж целых 2 года.

И началось.

- Гриценко одел армию в «стекляшку» и «избавил от портянок». По странному стечению обстоятельств тендер на «носки от Гриценко» выиграла фирма ПТП «Шарме ЛТД», не имеющая даже теоретических мощностей для выполнения заказа. Как же так получилось? А просто две владелицы фирмы совершенно случайно носили ту же фамилию, что и начальник Департамента тыла ВСУ. Которого через 4 дня уволили за коррупцию, но сотрудничать с фирмой не перестали. Ушло туда по итогу 44 тендера. Кто молодец? Анатолий – молодец!
- Гриценко провернул некую «реформу питания», дупля в этой системе не отбивая, на чистом незамутнённом топании министерской ножкой: «Аки велю – будет! Мост мне. Хрустальный. Отседова и до Парижу!». По итогу всё в труху, и в тарелках у вояк не еда, а грубо порубленный корм, который и собаке предложить стрёмно. Зато коммерсы икают от счастья, бюджетное бабло изжоги у них не вызывает никогда.
- Гриценко не только закрыл Одесский институт сухопутных войск, но и вообще развалил группировку ВСУ на молдавском и южном направлениях. Ибо «там не с кем воевать» ©. Кто бы мог подумать, да?
- По итогу 2005-2007 ВСУ были сокращены на 85 тысяч военнослужащих, уволены 18 650 офицеров.
- Вооружение ВСУ сократились на 345 единиц бронетехники, почти полмиллиона автоматов и пулеметов, 16 564 тысяч артиллерийских систем, 8 боевых самолетов и 14 вертолетов (4 отданы бесплатно), а также было просто уничтожено полторы тысячи ПЗРК стоимостью около 100 миллионов долларов.
- А в 2007 году пан Гриценко продал две зенитные системы С-300, имеющих стратегическое значение для обороноспособно сти Украины. Минобороны списало и продало их госпредприятию «Укроборонэкспо рт» чуть ли не по запчастям.
«Тимчасова слідча комісія Верховної Ради встановила численні факти причетності Гриценка до розкрадання військового майна та розпродажу зброї у бутність його міністром оборони в 2005-07 роках в урядах Тимошенко, Єханурова та Януковича. Масово розпродавалися танки, гелікоптери, літаки, планери, беспілотники, БМП, БТР та БТА, автомобілі, ракетно-артилерійське озброєння, стрілецька зброя, боєприпаси»"

Татьяна Худякова. "Гриценко и пустота"
13.01.2019
https://tverezo.info/post/83814



-------------------------------
Багаторівнева російська пропаганда

"Російська пропаганда багаторівнева, вона направлена не лише на масу примітивних глядачів ток-шоу, споживачів фейків та шанувальників псевдоінтелекту альних youtube-каналів, але спирається і на серйозних представників так званої “ліберальної” частини інформаційного простору.

Коли з критикою Кремля виступають такі зубри публіцистики, політтехнології та суспільної діяльності як, наприклад, Алєксандр Нєвзоров, Станіслав Бєлковській, Глєб Павловський, Ніколай Сванідзе, на перший погляд може здатися, що в РФ існує спротив та антипутінська фронда.
І багато українців прислуховуються до думок цих та інших дійсно дуже авторитетних представників російської інтелігенції.

І справді, умніца Нєвзоров в хлам розносить РПЦ з Гундяєвим та насміхається над російським устроєм, який з людей робить гарматне м’ясо.
Павловський з Бєлковським в єфірах фіксують неадекватність Путіна та цивілізаційний тупік сучасної російської держави, а Сванідзе викриває її бездушну чекістську сутність.

Але все це чомусь абсолютно без наслідків для себе.

Бо є один невеличкий, але важливий момент, який об’єднує всіх цих достойників з соловьйовим-кісєлєвим-шарієм-скабєєвой.

Знаєте, який?

Вони в один голос негативно висловлюються про українського Президента Порошенка.
І, як наслідок, обережно та лагідно просувають тезу про “очєрєдноє разочарованіє українцев в своєм государствє”.

Нєвзоров лукаво говорить про “торгашей в укрАінской власті” та патетично вивхваляє… “воіна” Надію Савченко.
Бєлковський безапеляційно заявляє, що “… Крємль, конєчно, поддєрживаєт Порошенко”.
Павловський з висоти гуру міфотворення підкреслює “Очєвідно, Порошенко хуже Зєлєнського”.
Душевніший Сванідзе захоплюється “лідєрскімі качєствамі Юлії Тімошенко”.
Є ще відома “захисниця України” Ахєджакова, яка бачить “кандідата Садового как чєловєка, которий способєн победіть коррупцию”, але вона акторка, просто теж показово.

А єдиного послідовного ворога їхнього режима, який не пішов на жодну поступку, створив антиросійську коаліцію, відновив армію, ствердив автокефальну церкву, конституційно зафіксував шлях своєї країни до євроатлантичної інтеграції, припинив енергетичну залежність – жоден з “ліберальних інтелектуалів” не називає гідним керівником України.

Знаєте чому?

Бо всі вони хворі на імперську хворобу, не визнають українців повноцінною нацією та вбачають в діях Петра Порошенка загрозу для існування РФ в тому вигляді, до якого вона докотилася, і в своїй критиці виступають скоріше керованим “клапаном випуска пара”.
Інтуітивно, за вказівкою або за гроші – неважливо, головне, що в цьому позиція “нє такіх рускіх” повністю співпадає з прілєпінимі, міхалковими та іншим “вєлікороскім” непотрібом.

Якщо ми не навчимося цього бачити та будемо сприймати думку ворога, і ворога, який прикидається другом, замість підтримувати своїх державників – вчергове втратимо саму державу.
А над нашими смертями на колективному “Ехє Москви” продовжить проливати крокодилячі слозі колективна Ксюша Собчак."

Валерій Прозапас
23.02.2019
https://tverezo.info/post/88222
Цитувати
 
 
-1 #2 Ігор 16.03.2019 17:01
І для українців теж, голосуйте за Гриценка, голосуйте за українців.
Цитувати
 
 
+1 #1 Varnak 16.03.2019 16:24
Багаторівнева російська пропаганда

"Російська пропаганда багаторівнева, вона направлена не лише на масу примітивних глядачів ток-шоу, споживачів фейків та шанувальників псевдоінтелекту альних youtube-каналів, але спирається і на серйозних представників так званої “ліберальної” частини інформаційного простору.

Коли з критикою Кремля виступають такі зубри публіцистики, політтехнології та суспільної діяльності як, наприклад, Алєксандр Нєвзоров, Станіслав Бєлковській, Глєб Павловський, Ніколай Сванідзе, на перший погляд може здатися, що в РФ існує спротив та антипутінська фронда.
І багато українців прислуховуються до думок цих та інших дійсно дуже авторитетних представників російської інтелігенції.

І справді, умніца Нєвзоров в хлам розносить РПЦ з Гундяєвим та насміхається над російським устроєм, який з людей робить гарматне м’ясо.
Павловський з Бєлковським в єфірах фіксують неадекватність Путіна та цивілізаційний тупік сучасної російської держави, а Сванідзе викриває її бездушну чекістську сутність.

Але все це чомусь абсолютно без наслідків для себе.

Бо є один невеличкий, але важливий момент, який об’єднує всіх цих достойників з соловьйовим-кісєлєвим-шарієм-скабєєвой.

Знаєте, який?

Вони в один голос негативно висловлюються про українського Президента Порошенка.
І, як наслідок, обережно та лагідно просувають тезу про “очєрєдноє разочарованіє українцев в своєм государствє”.

Нєвзоров лукаво говорить про “торгашей в укрАінской власті” та патетично вивхваляє… “воіна” Надію Савченко.
Бєлковський безапеляційно заявляє, що “… Крємль, конєчно, поддєрживаєт Порошенко”.
Павловський з висоти гуру міфотворення підкреслює “Очєвідно, Порошенко хуже Зєлєнського”.
Душевніший Сванідзе захоплюється “лідєрскімі качєствамі Юлії Тімошенко”.
Є ще відома “захисниця України” Ахєджакова, яка бачить “кандідата Садового как чєловєка, которий способєн победіть коррупцию”, але вона акторка, просто теж показово.

А єдиного послідовного ворога їхнього режима, який не пішов на жодну поступку, створив антиросійську коаліцію, відновив армію, ствердив автокефальну церкву, конституційно зафіксував шлях своєї країни до євроатлантичної інтеграції, припинив енергетичну залежність – жоден з “ліберальних інтелектуалів” не називає гідним керівником України.

Знаєте чому?

Бо всі вони хворі на імперську хворобу, не визнають українців повноцінною нацією та вбачають в діях Петра Порошенка загрозу для існування РФ в тому вигляді, до якого вона докотилася, і в своїй критиці виступають скоріше керованим “клапаном випуска пара”.
Інтуітивно, за вказівкою або за гроші – неважливо, головне, що в цьому позиція “нє такіх рускіх” повністю співпадає з прілєпінимі, міхалковими та іншим “вєлікороскім” непотрібом.

Якщо ми не навчимося цього бачити та будемо сприймати думку ворога, і ворога, який прикидається другом, замість підтримувати своїх державників – вчергове втратимо саму державу.
А над нашими смертями на колективному “Ехє Москви” продовжить проливати крокодилячі слозі колективна Ксюша Собчак."

Валерій Прозапас
23.02.2019
https://tverezo.info/post/88222
Цитувати
 

Додати коментар

Захисний код
Оновити