У 2023 році українська ІТ-галузь вперше за роки незалежності стала падати, хоча до війни її називали одним із головних драйверів української економіки.
Експортні доходи від неї були цілком порівнянні із доходами від традиційних лідерів - аграрного сектору та металургії, а високі зарплати в ІТ приваблювали не лише людей із профільною технічною освітою, але й так званих "світчерів" - тих, хто наважився змінити свій фах і стати айтівцем.
Мобільність, гнучкість, незалежність від громіздких основних фондів та звиклість до віддаленої роботи дозволила ІТ-сектору краще за інших пережити пандемію коронавірусу та карантини.
Після початку війни були очікування, що саме ці якості дозволять ІТ зберегти свій потенціал і надалі приносити Україні мільярди доларів. Але за два роки війни айтівці так і не отримали від влади відповіді на побоювання, а песимістичні прогнози стали реальністю.

Що сталося із "вундеркіндом" української економіки і чого очікувати в найближчій перспективі?
Що відбувається?
Українська ІТ галузь дає країні близько 5% ВВП, а один айтівець, який працює, створює та зберігає майже три робочі місця в економіці.
Весь час – включно із першим воєнним 2022 – ІТ-галузь лише зростала, а з нею зростали і доходи від неї, переважно експортні.
Але у 2023 році, за даними НБУ, обсяги експорту ІТ-послуг скоротилися до 6,7 млрд доларів. Це на понад 600 млн доларів менше ніж за 2022 рік.
Втім, частка ІТ в експорті послуг все ще перевищує 40%, а у загальному експорті дає понад десяту частину.
За результатами дослідження IT Research Ukraine 2023: Адаптивність та стійкість під час війни, що провів Львівський ІТ кластер у партнерстві з Мінцифри та за підтримки USAID, за останній рік кількість фахівців в індустрії навіть трохи збільшилася і наразі перевищує 300 тисяч працівників, із яких до третини - жінки.
Водночас зросла і кількість українських фахівців за кордоном. Нині їх близько 65 тисяч, хоча ще рік тому за кордоном працювали десь на 10 тисяч менше. З них близько 14% вже планують там легалізуватися.
За даними IT Research Ukraine, середній дохід айтівців в Україні становить 2630 доларів на місяць, що більше ніж у перший рік війни.
Проте на момент дослідження майже половина опитаних заявила про зміни в роботі. 6% айтівців вже стали безробітними, а третина заявила, що боїться втратити роботу. Кожен п'ятий твердить, що готовий до зниження зарплат, а у кожного десятого фахівця доходи вже зменшилися.
За дослідженням Львівського ІТ-кластеру, кількість працівників та компаній в українській ІТ у 2023 навіть зросла
Опитування аналітичного порталу DOU дають трохи інші цифри, але підтверджують тенденцію до зменшення зарплат та робочих місць в ІТ галузі.
У листопаді 2023 у DOU з’ясували, що за рік чверть айтівців звільнили або не продовжили контракт. Ще 16% фахівців пішли з роботи чи проєкту за власною ініціативою, а 8% відправляли "на бенч", тобто в резерв чи в неоплачувану відпустку.
При цьому під скорочення потрапили як досвідчені айтівці, так і ті, хто лише недавно почав працювати в індустрії.
Крім того, за даними DOU, оприлюдненими в січні 2024, вперше від початку війни доходи українських розробників почали зменшуватися. І це зниження стосується фахівців майже всіх рівнів, хоча найбільше падіння, у зарплатах фахівців рівня Senior.

Вперше доходи від експорту послуг ІТ з України зменшуються порівняно з попереднім роком
В ЕРАМ Україна, яка є лідером українського ринку зі штатом у близько 10 тисяч спеціалістів та кількома сотнями закордонних клієнтів, розповіли, що минулого року "скоригували процес найму відповідно до ринкового попиту".
Поточні потреби у фахівцях там закривають “за рахунок власного резерву експертів, які тимчасово не залучені до проєктної роботи”, а от ззовні залучають лише окремих вузькопрофільних фахівців.
Зарплати практично не змінюються. Але, зазначають в ЕРАМ, загалом в Україні “спостерігається тенденція до зменшення компенсацій в більшості спеціалізацій та мов програмування”.
"Єдина категорія спеціалістів поза цим трендом - це розробники з великим досвідом та нішеві експерти. Медіани їхніх зарплат залишаються високими і в окремих випадках навіть зростають", - каже віцепрезидент, голова ЕРАМ Україна Степан Мітіш.
Те, що відбувається у галузі із зарплатами та зайнятістю, напряму залежить від того, що відбувається із клієнтами та замовниками.
За даними IT Research Ukraine, кожні три із п’яти компаній мають досвід розірвання контрактів через війну. Приблизно така ж частка компаній має працівників, переведених в резерв, а попит на працівників в ІТ скоротився.
Три чверті опитаних компаній мають у штаті мобілізованих спеціалістів. Проте здебільшого їхня частка не перевищує 5% від усієї кількості працівників. При цьому більшість опитаних продовжують підтримувати своїх фахівців, які нині у лавах ЗСУ.
Загалом, якщо у 2022 році 78% керівників компаній вважали, що стан галузі є здоровим, то у 2023 році 43% заявили про нездорові тенденції.
Чому так сталося?
комп'ютерна гра

Руйнування і жертви у справжній війні не такі, як у комп'ютерній грі
Серед причин того, чому раніше квітуча галузь стала почуватися "нездоровою" називають як зовнішні, так і внутрішні чинники.
Ще у перші місяці російського вторгнення представники ІТ бізнесу казали: галузь може й надалі генерувати великі валютні доходи, а айтівці – робити щедрі донати на армію (нині за різними підрахунками вони складають близько десятої частини від середніх зарплат в галузі). Проте для збереження "мізків" та пошуку нових замовлень треба ефективна система бронювання працівників та дозволи на виїзди чоловіків у відрядження. Але за два роки війни цього так і не з’явилося.
В Асоціації ІТ Ukraine серед причин падіння виручки від експорту галузі називають складнощі роботи на міжнародному ринку через неможливість короткочасних робочих виїздів та українську "прописку" IT-команд, а також вкрай низький відсоток заброньованих IT-фахівців.
"Цифра у 1% заброньованих від всієї ІТ-індустрії критично мала, – це близько 3500 осіб з понад 360 000 ІТ-фахівців. При цьому ІТ на 75% - чоловіча індустрія", - нагадують в IT Ukraine.
Там пояснюють: для бізнесу важливо гарантувати клієнтам, що компанія зможе реалізувати взяті на себе зобов’язання, виконати проєкти вчасно та в повному обсязі. Саме тому і у 2024 для ІТ компаній залишається вкрай актуальним питання бронювання працівників.
Так само критичним фактором є можливість для ключових працівників виїжджати у короткострокові відрядження за кордон – тільки так можна зберегти наявні контракти та отримати нових клієнтів.
"ІТ – це глобальна індустрія, конкуренція в якій відбувається не всередині ринку, а на розвинутих міжнародних ринках", - пояснюють в асоціації IT Ukraine чому загальні правила бронювання та виїзду з айтівцями не спрацьовують. Відтак, якою “гнучкою” не була б галузь, підлаштуватися під правила війни їй складно, і падіння експорту це підтверджує.
На іншому кінці цієї проблеми - закордонні замовники українських компаній. При тому, що багато бізнесів “адаптувалися” до воєнних умов роботи, а клієнти “вже звикли, що ми стабільно та ефективно працюємо в умовах війни”, ставлення міжнародних компаній до розміщення нових та продовження вже існуючих проєктів в Україні залишається дуже обережним, каже Степан Мітіш.
Він наголошує, що IT-спільнота поділяє необхідність впорядкування підходу до обліку військовозобов’язаних під час воєнного стану на принципах справедливості. Водночас, каже він, треба знайти баланс між обсягом мобілізації та здатності підтримувати економіку України на належному рівні, щоб забезпечувати військо. А останній запропонований урядом законопроєкт про мобілізацію "містить критичні ризики для ІТ-індустрії".
Втім, цей законопроєкт критикують не лише в ІТ-бізнесі. Зокрема, несхвалення викликають пропозиції щодо електронного кабінету військовозобов’язаного, обмеження права громадянина України на виїзд з країни, можливість арешту на банківські рахунки, відмова українцям у консульських послугах за кордоном.
цифрова мапа України
Три чверті IT компаній мають у штаті мобілізованих фахівців. Яка частка із них використовує свою кваліфікацію в армії - невідомо
Крім того, з оприлюдненої в останні дні 2023 року національної Стратегії доходів стало відомо про плани влади переглянути спрощену систему оподаткування, на якій як ФОПи продовжує працювати левова частка айтівців. В уряді запевнили, що не мають намірів чіпати спеціальну систему оподаткування технологічного бізнесу Дія.City, що запрацювала буквально за кілька тижнів до початку війни. Але й не заперечують, що одна із головних цілей змін – мінімізувати або ж ліквідувати пільгові або спеціальні режими оподаткування.
До того ж війна в Україні наклалася на дуже несприятливу кон’юнктуру в ІТ-секторі у світі. Після виходу з ковідних карантинів, під час яких попит на послуги ІТ у світі зріс, економіки провідних країн світу не зростають тими темпами, що потрібні для інвестицій та розвитку галузі. А відтак компанії почали “оптимізовувати” свої витрати.
Цей фактор, а також розвиток технологій штучного інтелекту зумовили масові звільнення навіть у найбільших технологічних компаніях. І ця тенденція перейшла й у 2024, – лише за січень Meta, Amazon, Microsoft, Google, TikTok і Salesforce звільнили близько 25 тисяч працівників.

Анастасія Зануда
Інф.: ВВС

Коментарі