На другий рік війни – принаймні за показниками - українська економіка почувається краще, ніж у перший.
Як очікують, ВВП зросте на 5%, це після падіння на третину у 2022-му. Курс гривні - стабільний, вона навіть зміцнилася. Інфляція, яка минулого року перевищила 26%, увійшла у цільові рамки Нацбанку (близько 5%). Такого не було навіть до війни.
Безробіття зменшилося, в магазинах і кав’ярнях не бракує покупців, а опитування підтверджували покращення споживчих настроїв. Врешті, у великих містах знову з’явилися затори. Автодилери кажуть про зростання продажів дорогих авто.
У бюджеті на 2024 рік, який вчасно ухвалив парламент, все більш-менш розподілилося так, як у кошторисі поточного року. Проте і урядовці, і аналітики стали бити на сполох і закликати "протверезіти". Що сталося?
За чий кошт цей "бенкет"?
На 1,8 трлн грн доходів, які наступного року може забезпечити українська економіка, є 3,3 трлн видатків, каже виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський.
І є 1,5 трлн грн дефіциту, тобто різниці між доходами і видатками. "Це, фактично, другий бюджет", - каже економіст.
"Діра" в бюджеті поточного року - це чверть усього ВВП, а наступного року це буде трохи "менше" - 20%.
Для порівняння: у мирні часи дефіцит був 2-3%. Він зріс під час пандемії до 6%. І це вважали надзвичайною ситуацією.
З початком повномасштабної російської агресії половина бюджетних видатків іде на армію. У кошторисі на 2024 рік видатки на оборону становитимуть 1,6 трлн грн – це 50,5% витрат.
Інша половина – на зарплати бюджетникам і держслужбовцям, соціальні видатки та пенсії.
Коштів, які виробляє економіка, вистачає лише на першу половину – армію. Решта фінансується за рахунок міжнародних партнерів.
Тобто і економічне зростання, і рівень добробуту практично на рівні довоєнного 2021 року, і те, що є попит на необов’язкові товари та послуги, і що на вулицях столиці пробки, - все це пов’язано із припливом зовнішніх грошей.
За даними міністерства фінансів, у 2022 році країна отримала від міжнародних партнерів майже 32 млрд доларів. Цього року станом на листопад – майже 37,5 млрд доларів.
Головним "спонсором" України у 2023 році став Євросоюз, звідки надійшло майже 18 млрд доларів. Цього року ЄС потіснив з першого місця США, які вели перед за фінансовою допомогою у перший рік війни. За 11 місяців 2023 року від США надійшло майже 11 млрд доларів (проти 12 млрд у 2022-му).
Серед інших донорів Канада, Японія та Британія, а також МВФ та Світовий банк.
Очікується, що наступного року країна має отримати приблизно таку саму суму міжнародної допомоги, як і цього – близько 42 млрд доларів. Різниця полягає у тому, що, як заявив міністр фінансів Сергій Марченко, розуміння, хто покриє три чверті цієї суми, наразі немає.
Практично як головнокомандувач Валерій Залужний у статті в Economist, міністр фінансів твердить, що "нам зараз треба створити умови, щоб переломити хід війни".
Але на відміну від Залужного, Марченко не закликає сподіватися на високотехнологічну зброю, а "повернутися в реальність – в березень і квітень 2022" і "протверезіти".
Що не так?
Вже за рік стане відомо ім'я наступного президента США.
Проблеми пов’язані із двома найбільшими донорами – ЄС та США, які досі не затвердили бюджети допомоги Україні.
У США наближаються президентські вибори, і головним політичним гравцям стає дедалі складніше досягати компромісів. Щоб уникнути так званого "шатдауна" із припиненням фінансування бюджетних видатків, президент Байден був змушений підписати тимчасовий бюджет – без допомоги Україні. Наступне голосування в Конгресі очікується на початку грудня.
А у ЄС тривають дискусії через розбіжності між членами, зокрема щодо механізму ухвалення рішень. При цьому масштабна програма допомоги Україні на 50 млрд євро - Ukraine Facility - пройшла попереднє схвалення у Європарламенті. Але попереду голосування в Раді ЄС, яке має бути одностайним, включно із голосом Угорщини, яка має історію блокування рішень на підтримку України.
За інформацією Politico, угорський лідер Віктор Орбан у листі до голови Європейської ради Шарля Мішеля написав, що жодні рішення щодо допомоги Україні і навіть переговори щодо її членства в ЄС, а також подальші санкції проти Росії є неможливими, поки не відбудеться "стратегічна дискусія", коли керівники зберуться в Брюсселі в середині грудня.
Втім, поки що ми бачимо, що погрози Угорщини вдавалося якось нейтралізувати, зауважує Олександр Паращій, керівник аналітичного відділу Concorde Capital. Тому наразі більш проблемною виглядає допомога Сполучених Штатів.
"У цьому році уряд очікує (від США) більше 3 млрд доларів, і поки що якось незрозуміло, коли ця допомога надійде і чи надійде взагалі. Відповідно, біля 13 млрд, які розраховують отримати наступного року, теж поки що під питанням", - пояснює економіст. Але водночас зауважує: допомога від США все-таки надійде, "бо якби там не було, а в Америці і демократи, і республіканці розуміють, що без цієї допомоги Україні буде дуже скрутно".
"Вони не хочуть брати на себе відповідальність за можливі проблеми, які може створити невчасне надходження цієї допомоги", - каже Паращій.
У ЄС складається свій "пазл" із старих, нових і потенційних членів
Є й інші нюанси. Із 50 млрд євро від ЄС суто на підтримку українського бюджету призначено 39 млрд. І як вони розподілятимуться по роках - наразі не визначено, пояснює Олександра Бетлій, провідний економіст Інституту економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД).
Вважали, що допомога надходитиме рівномірно. Але український уряд вже звернувся до керівництва ЄС і попросив видати у наступному році одразу 18 млрд євро – власне, стільки ж, скільки Київ отримає від Брюсселя і цього року.
Що стосується США, додає Бетлій, то наразі точних цифр можливої допомоги немає. Загалом її оцінюють у 60 млрд доларів, але левова частка буде військовою, тоді як на фінансування українського бюджету може піти близько 10 млрд доларів.
Якщо додати до цього допомогу від Канади, Японії та міжнародних фінансових організацій, навіть за оптимістичного сценарію розрив може зберегтися – десь на рівні 5 млрд доларів, каже економістка.
Як закрити "діру" і що буде без грошей?
Наслідки можуть бути різними і залежатимуть від того, скільки саме бракуватиме для покриття дефіциту.
За словами міністра фінансів, якщо із 29 млрд доларів бракуватиме 5 – "це буде маленькою проблемою, і ми знайдемо спосіб, як її вирішити".
Одним із рішень є ухвалений парламентом закон про переспрямування податку на доходи військових з місцевих бюджетів до державного. Ці доходи, які несподівано з’явилися у місцевих бюджетах із початком війни, викликали запеклі суперечки про бруківку та озеленення замість дронів.
За оцінками Сергія Марченка, завдяки такому перерозподілу бюджет отримає понад 200 млрд грн або близько 6 млрд доларів наступного року.
Ухвалення закону, за словами Гліба Вишлінського, є першою ознакою "протверезіння" і того, що у влади та суспільства з’являється розуміння потреби у фінансовій мобілізації.
Поки в державному бюджеті шукали гроші на фінансування війська, місцеві бюджети фінансували "благоустрій" з податків військових
Якщо "діра" буде у 10 млрд доларів, то, каже міністр, це теж буде в принципі вирішуваною проблемою, але тут вже уряду доведеться "десь скорочувати видатки, десь збільшувати податки".
Швидше за все, такі кроки будуть схоже на те, що відбувалося у 2022-му, - відмова від підвищення зарплат бюджетникам, індексації пенсій, посилення податкового тиску. Це виглядатиме "некрасиво" і буде непопулярним, каже Гліб Вишлінський, але цього не уникнути.
А от як покрити розрив у понад 20 млрд доларів, в уряді поки що не знають.
Експерти озвучують різні припущення про те, як уряд може закривати "діру", і до чого це призведе. Серед можливих наслідків називають і відновлення друку грошей НБУ, і повернення до високої інфляції та девальвації гривні, і навіть скорочення чи замороження воєнних та соціальних видатків.
Зменшувати забезпечення військових уряд навряд чи наважиться, розмірковує Гліб Вишлінський, бо це підірве моральний дух. Так само навряд чи уряд відмовиться від індексації пенсій. Більш реалістичним, на погляд експерта, є відновлення друку грошей, - через викуп Нацбанком облігацій Мінфіну так, як це було навесні-на початку літа 2022. Він нагадує, що у такий спосіб в економіку потрапили 400 млрд грн.
"Це сформувало потребу у девальвації гривні з 29 до 36,6 грн за долар, і це призвело до інфляції, яка була 26%, - нагадує Вишлінський. - Після того, як ми отримали велике і регулярне зовнішнє фінансування, ми й маємо інфляцію 6% замість 26%".
Життя в тилу напряму залежить від допомоги партнерів України
На такий рівень інфляція навряд чи повернеться, хоча й, безперечно, буде вищою, ніж цього року, вважає Олександра Бетлій.
По-перше, її стимулюватиме не лише друк грошей. Наприклад, після опалювального сезону уряду таки доведеться піти на підвищення комунальних тарифів, адже їхнє замороження вже призвело до накопичення десятків мільярдів боргів в енергетичній системі.
По-друге, міжнародна допомога все-таки надходитиме, і розрив навряд чи буде більшим за 5 млрд доларів. Навіть якщо всі ці гроші треба буде надрукувати і покривати Нацбанком, то вийде десь 200 млрд грн, а не 400, як минулого року, наголошує Олександра Бетлій. Вона додає, що тут доведеться обирати менше зло.
"Тому що ризик, що буде, як ми не фінансуємо армію, всі розуміють", - каже економістка.
Урізати капітальні видатки, які зазвичай першими скорочують при секвестрі бюджету, вже теж неможливо – "там різати нема що".
Зменшення фінансування медицини, освіти та виплати пенсій також відгукнеться – подальшим зростанням бідності, яка, за оцінками Світового банку, вже поширюється на чверть населення України.
А це означатиме, що ще більше людей можуть виїхати з України, припускає Олександра Бетлій.
Про те, що соціальні видатки "вже нема куди скорочувати" каже і Олександр Паращій. Він припускає, що за песимістичного сценарію, у першу чергу, можуть бути обмеження військових витрат.
"Ризиковано, думаю, всі це розуміють, тож будемо якось активніше домовлятися", - припускає економіст.
Друк коштів Нацбанком він називає неприємною, але цілком ймовірною опцією. При цьому, на думку Паращія, на відміну від 2022 року інфляцію та курс гривні вдасться тримати під контролем.
Він прогнозує, що наступного року інфляція буде в межах 7-9%, середній курс - 37,5 грн за долар, а ближче до кінця року - десь близько 39.
Звісно, курс гривні залежить від міжнародної допомоги та її розмірів, визнає економіст. Гривня девальвує, коли цієї допомоги замало. Водночас він зауважує: за цей рік Нацбанку вдалося дещо відкласти у золотовалютних запасах, тож НБУ має достатньо резервів, аби виконати свою обіцянку - зберегти курсову стабільність.
Але вже очевидно: з погляду фінансів 2024 рік буде важчим, ніж 2023-тий. Так само складними будуть і рішення, які доведеться ухвалювати.
Анастасія Зануда
Інф.:
BBC NEWS УкраїнаКоментарі
