Напередодні листопадового саміту у Вільнюсі, де Україна планує підписати Угоду про Асоціацію з ЄС, влада поспіхом почала виконувати вимоги Європи.
Депутати підтримали вже не один євроінтеграційний закон, а уряд своєю чергою схвалив підготовлений Мінюстом законопроект про внесення змін в антикорупційне законодавство на основі рекомендацій Єврокомісії.
Так, саме боротьба з корупцією є одним із пунктів так званого "списку Фюле" - вимог, які висунув ЄС перед Україною до підписання Угоди про асоціацію.
 
Корупція - завжди була однією з головних проблем України, а боротьба з цим явищем слугувала гарним показником ефективності державної політики.
 
Та в останні роки стало зрозуміло, що Національний антикорупційний комітет при президенті залишається бездіяльним, а на Державну програму протидії корупції не виділяється достатньо коштів.
 
Тому не дивно, що Україна у 2012 році виявилася найкорумпованішою державою Європи, зайнявши 144 місце в рейтингу сприйняття корупції разом із такими країнами як Бангладеш, Камерун, Конго, Сирія (за індексом Transparency International).
 
І хоча останнім часом, як стверджують експерти, у питанні боротьби з корупцією досягнуто певного прогресу, українці ще довго пам'ятатимуть корупційні скандали всередині держави.
 
1. Лазаренко
 
Символом української корупції став п'ятий прем'єр-міністр України Павло Лазаренко.
 
Лазаренко навіть потрапив у "топ-10" найкорумпованіших людей планети. Він посів 8 сходинку у відповідному рейтингу організації Transparency International, розмістившись між президентами Перу і Нікарагуа.
 
За оцінками організації, в кишенях Лазаренка осіло від 114 до 200 мільйонів доларів.
 
Як відомо, у Сан-Франциско Лазаренко був засуджений до 97 місяців тюремного ув'язнення і штрафу в 10 мільйонів доларів за відмивання грошей та інші злочини. Більше п'яти років Лазаренко провів під домашнім арештом. На волю Лазаренко вийшов у листопаді 2012 року.
 
2. Зварич
 
У грудні 2008 року було порушено кримінальну справу стосовно колишнього голови Львівського апеляційного адміністративного суду Ігоря Зварича за підозрою в отриманні 100 тисяч доларів хабара за причетність до ухвалення незаконного рішення.
 
За інформацією правоохоронців, удома в Зварича вилучили мільйон доларів та 340 тисяч гривень. Тоді суддя сказав, що це позичені гроші в товариша, адвоката Володимира Косенка, та власні заощадження.
 
Оболонський районний суд засудив Зварича до десяти років позбавлення волі.
 
3. Броварські чиновники
 
У 2008 році хабар розміром 42 мільйони доларів намагалися отримати чиновники на Київщині.
 
За підозрою в корупції у суді опинилися екс-голова Броварської районної адміністрації Микола Діденко, колишній начальник управління земресурсів району Михайло Колодій, його заступник Олександр Стецюк і ще два посередники в організації злочину.
 
У правоохоронних органах повідомляли, що чиновники вимагали гроші у сирійського бізнесмена за надання в Броварському районі земельних ділянок площею 76 гектарів для будівництва котеджного містечка.
 
Їх було затримано посадові особи були затримані при отриманні "першого траншу" хабара в 11 мільйонів гривень.
 
4. Кримський мер
 
Корупція міцно закріпилася у земельних питаннях. У червні 2008 року "на гарячому" при отриманні хабара у розмірі 5,2 мільйона доларів від підприємця за надання дозволу на оренду двох земельних ділянок були затримані мер Партеніту Микола Конев і депутат сільради Олег Бородай. Згодом мер і депутат були звільнені, а Конєв знову повернувся до керівництва селищем.
 
5. Волга
 
У липні 2011 року Генпрокуратура затримала голову Держфінпослуг Василя Волгу за звинуваченням у корупції. Він став четвертим підозрюваним у рамках розслідування кримінальної справи про вимагання хабара - до 4 мільйонів гривень - за виведення тимчасової адміністрації з найбільшого кредитного союзу.
 
У 2012 році Шевченківський суд засудив Волгу до п'яти років позбавлення волі за замах на отримання хабара у півмільйона доларів. Волга визнав свою провину у службовому недбальстві, але не в частині звинувачень у хабарництві.
 
На початку 2013 року Апеляційний суд Києва залишив у силі вирок екс-голові Державної комісії з регулювання фінансових послуг.
 
6. Галицький
 
Одним з найрезонаншніших корупційних відкриттів останніх років стала "справа Галицького". Так, 25 листопада 2011 року в Києві СБУ заарештувала директора Державної служби зайнятості Володимира Галицького і ще кількох чиновників відомства.
 
Повідомлялося, що під час обшуків в кількох банківських комірках, що належали затриманим, були виявлені валюта на суму 7,5 мільйона доларів, а також багато коштовностей.
 
Галицького та ще трьох співробітників Державного центру зайнятості - начальника фінансового управління, водія директора і секретаря - звинуватили у вимаганні та отриманні у вересні 2011 року хабара на 738,5 тисячі доларів і 2,15 мільйона гривень.
 
Як стверджували в СБУ, Галицький організував хабарницьку схему навколо державних субвенцій на створення нових робочих місць для забезпечення зайнятості мешканців вугледобувних регіонів. З керівників підприємств, які мали намір взяти участь у програмі і освоїти кошти, Галицький та "команда" вимагали хабарі.
 
7. Топ-2012
 
Найбільша сума хабара, яку задокументували правоохоронні органи минулого року в Україні сягнула 11 мільйонів доларів.
 
Саме таку суму вимагали від представника приватного товариства один з директорів Інституту педагогіки Академії педагогічних наук України та його підлеглий протягом листопада 2011 року - березня 2012 року.
 
За таку ціну корупціонери пропонували допомогу у "проходженні процедури підготовки та безпосередньої підписання договору оренди державного майна - цілісного майнового комплексу площею 2 тисяч 290 квадратних метрів, розташованого в місті Києві".
 
8. "Укрспецекспорт"
 
На початку 2013 року в центрі корупційного скандалу опинилася державна компанія "Укрспецекспорт". Так, керівників департаментів підприємства затримали в аеропорту Астани у зв'язку з тим, що їх запідозрили в передачі хабара у розмірі 200 тисяч доларів представникові влади Казахстану.
 
Улітку Військовий суд Казахстану виніс вирок у цій справі. Співробітників "Укрспецекспорту", Олександра Школяренко та Олександра Хрульова, засудили до шести років колонії суворого режиму з конфіскацією майна.
 
Екс-начальника головного управління озброєнь генерал-майора Алмаза Асенова, якого звинувачували в отриманні хабара від українців, засудили на 11 років в'язниці.
 
9. Мельник
 
У липні цього року співробітники ГУБОЗ затримали ректора Національного університету державної податкової служби Петра Мельника за вимагання та одержання хабарів у розмірі 40 тисяч та 80 тисяч гривень від двох громадян за вступ їхніх родичів до вишу.
 
Під час обшуку у його кабінеті вилучили також 30 тисяч доларів.
 
Після затримання Мельник був госпіталізований. Після госпіталізації Мельник пересувався на інвалідному візку. Мельник став першим в історії країни високопосадовцем, якому була визначена міра запобіжного заходу домашній арешт.
 
Та згодом Колишній ректор Податкової академії Петро Мельник втік з-під домашнього арешту, позбувшись від електронного браслета. Українське бюро Інтерполу оголосило його в міжнародний розшук. Нині правоохоронні органи підозрюють, що Мельник знаходиться у США.
 
10. "Цукрова справа"
 
Масштабним корупційним викриттям стала "справа кримської митниці" ще у 2003 році.
 
З травня по грудень 2003 року співробітники митного посту "Феодосія" оформили фіктивний експорт з України в Арабські Емірати. Йшлося про 90 тисячах тонн цукру, виготовленого на наших цукрових заводах з бразильської та сінгапурської цукрової тростини, які за фіктивним митним документами начебто вивозили іноземні судна Spenser і Wienna Wood. Слідство з'ясувало, що ні таких судів, ні такого вантажу в феодосійських портах не було.
 
Цукор, вироблений з тростини, удвічі дешевший за цукор, отриманий з українських буряків.
 
"Тростинний" цукор, не обтяжений митом, податком на додану вартість і квотою, можна реалізувати з надприбутками.
 
Для цього використовуються давальницькі схеми.
 
У цьому випадку сировина ввозиться на цукрові заводи як власність іноземної фірми нібито для переробки, з обов'язковим вивезенням з України. Єдиний документ, що підтверджує вивезення готової продукції, - це вантажно-митна декларація.
 
Так, тонни тростинного цукру насправді продавалися в Україні, а держава недоотримала ПДВ та мита на суму 244,3 мільйона гривень.
 
Митники за реалізацію схеми отримали "всього" півтора мільйона доларів.
 

Коментарі

 

Add comment

Security code
Refresh