"Борис Тен - невмирущий. Він завжди буде прикладом творця, який вміщає в собі світи багатьох літератур", - Д. Павличко
Борис Тен мав глибинне розуміння сенсу "волі народу":
Своя у кожного є доля, / У муках роджена судьба —
Благословенна вільна воля / Чи шлях презренного раба.
І кожен варт своєї долі —/ Чи то людина, чи народ:
В одного плазування кволі, / А в іншого — орлиний льот.

(Борис Тен, "Ми горді тим, що ми — русини").
9 грудня 2012 року виповнюється 115 років з дня народження Бориса Тена - видатного українського поета і перекладача, мистецтвознавця, педагога.
Борис Тен - (Микола Васильович Хомичевський) - видатний український поет-перекладач, мистецтвознавець, педагог, член спілки письменників України. Лауреат премії імені Максима Рильського за досягнення в галузі художнього перекладу (1979), заслужений діяч польської культури (1977).

За переклади з Ю. Словацького, А. Міцкевича, Є. Жулавського дістав нагороду Міністерства Культури і Мистецтва Польщі. Літературний псевдонім Бориса Тена походить від стародавньої назви грецькою мовою річки Дніпра Борисфен (Бористен).
Творчий діапазон літературних, музичних та загальнокультурних інтересів Бориса Тена був надзвичайно широкий: він охоплював велику кількість художніх перекладів з античних та сучасних мов, оперних лібретто та інших вокальних творів, власних поезій.

Народився 9 грудня 1897 року в селі Дермань  на Рівненщині в сім'ї священика.У цьому селі, яке згадується в історичних актах  ще 1497 року, на початку XVII століття почала діяти перша в Україні сільська друкарня.

З Дерманським монастирем пов'язані імена російського першодрукаря Івана Федорова, українського друкаря Івана Тростянецького, автора «Граматики словенської» Мелетія Смотрицького. Корені духовного росту Бориса Тена сягають  в глибину історії рідного села Дерманя. Як знавець багатьох мов, як особливий людський тип з гуманітарною всебічністю, він сформувався на своїй «малій» батьківщині. Навчався у місцевій початковій школі, Клеванському духовному училищі, Волинській духовній семінарії, Волинському інституті народної освіти в Житомирі, Московському музично-педагогічному інституті.

Трудову діяльність розпочав службою в Житомирському Статистичному бюро  сільськогосподарського перепису. Із 1919 по 1923 роки викладав українську мову в школах і технікумах Житомира.
Висвятившись на священика, проводив значну роботу щодо відродження Української Автокефальної Православної Церкви.  Одночасно був співробітником журналу «Церква й життя». Тоді ж розпочав плідну літературну діяльність як поет і перекладач у видавництвах «Сяйво», «Книгоспілка», Державному видавництві України, близько зійшовся з Миколою Зеровим, Максимом Рильським.

Бере активну участь у культурному житті. Публікує свої перші поезії, які підписує псевдонімом Борис Тен (Бористен - антична назва Дніпра).
Береться перекладати українською мовою твори античних класиків.

У 1929 році був заарештований НКВС і засуджений до десяти років заслання. Покарання відбував у таборах Далекого Сходу.
Під час другої світової війни був на фронті, потрапив у полон.  Далі був німецький концтабір, де його навіть було засудили до розстрілу за підготовку до втечі, але в останній момент розстріл замінили каторгою в Німеччині. А ще потім - радянські фільтраційні табори і роки недовіри , доносів, цькувань.

Із 1946 року Борис Тен жив у Житомирі, працював у місцевих закладах освіти та культури - в інституті іноземних мов, педагогічному інституті, музичному училищі. Упорядковував збірники творів місцевих авторів, створив ряд хорових  пісень. І перекладав із багатьох мов.
Він подарував українському читачеві твори Гомера, Есхіла, Аристофана, Міллера, Міцкевича, Гете та багатьох-багатьох інших класиків світової літератури. Проте справжнім його подвигом стала багатолітня праця над перекладами «Іліади» і «Одісеї».

Чудове знання грецької, віртуозне володіння українською мовою зробили ці переклади неперевершеними. Вони до сьогодні вважаються найкращими слов'янськими перекладами Гомера.
А ще він - автор збірки сонетів «Зоряні сади» (1970) та низки оригінальних творів, вміщених у збірнику «Жадань і задумів неспокій» .
Член спілки письменників України з 1957 року.

За переклад із старогрецької мови «Одіссеї» та «Іліади» Гомера йому присвоєно звання лауреата премій  імені Максима Рильського (1979р.). За заслуги в пропаганді польської культури та мистецтва удостоєний відзнаки «Заслужений діяч польської культури».
Помер Борис Тен 12 березня 1983 року в Житомирі.

На Рівненщині свято шанують ім'я видатного письменника-земляка. У Дермані на будинку, де народився письменник, встановлено меморіальну дошку.
Іменем Бориса Тена названо обласну літературно-мистецьку премію, яка присуджується з 1987 року, вулиці в Рівному та Здолбунові.
Всього цього більш ніж достатньо, аби вважати Бориса Тена одним із найвидатніших представників української культури.

Вшановуючи пам'ять, оцінюючи багаторічну і плідну діяльність Бориса Тена, Дмитро Павличко сказав: «Борис Тен - невмирущий. Він завжди буде прикладом творця, який вміщає в собі світи багатьох літератур...»  


За інф. istvolyn.info    Фото: history-zt.blogspot.com
 

Коментарі