Бакота розташувалася у Хмельницькій області
У долині перебувало кілька сіл, поки влада СРСР не побудувала Новодністровську ГЕС. У підсумку 27 жовтня 1981 село виключили з облікових даних як затоплене село, мовляв, так і треба.
Тут знаходиться найбільша затока річки Дністер з гарною рибалкою і барвистими видами. А ще тут дуже актуальне водне таксі (відпочивальники оцінять)!
Про це повідомляє канал newsnetwork.tv.
Цікаво те, що в цій місцевості були знайдені сліди залізоробного і залізообробного виробництв.
 
Пам'ятка - Бакотський Свято-Михайлівський монастир, який побудували на висоті 70 метрів над урвищем. Спочатку він був місцем поклоніння язичників: святилища, капища, і курганні жіночі поховання. А ще існує частково підтверджена підводними дослідженнями інформація про семисаженний кам'яний відбиток стопи самого Будди на дні річки Смотрич.
 
Також існує думка, що печери монастиря одні з найпотужніших у всьому світі. У храмі туристи відкриють для себе ікони різних релігій. Колекцію церковного інвентаря поповнювали люди.
 
Тут не розділяють конфесії, а в скелях залишають записки з іменами, які читають під час молитов на Маковея - 14 серпня. Так що, якщо хочете, щоб за вас і рідних замовили слівце, тоді поспішіть!
 
Бакота вперше згадується в літописі 1024 як політико-адміністративний центр Дністровського Пониззя, потім Поділля, що входило до Галицько-Волинського князівства.
 
За легендою і текстами Іпатіївського літопису, в 1255 році під час навали татарської орди, заховані в печерах ченці, відмовившись зректися своєї віри, були замуровані живцем. Після чого в 1259-му татари зі своїм ватажком Бурандаєм зруйнували Бакотський замок і укріплення городища.
 
У київському літописі сказано, що печери облюбували приблизно в 1362 році. Під час дослідження келій і скельної монастирської церкви знайшли напис імовірно ХI століття, де йдеться про ігумена Григорія як про засновника святині. Печерну лавру вважають найстарішою на території Поділля.
 
Оскільки Литва і Польща підписали перемир'я, литовські князі Коріатовичі в XIV столітті дали друге життя монастирю. А після повстання 1431 Бакота втратила статус міста, після чого з літописів зникли всі згадки про монастир. Підкреслимо те, що прості жителі під час бунту вбили всіх землевласників і проголосили незалежність. По закінченню 3 років війська Польщі вкрай жорстоко придушили заколот, покарали ініціаторів, спалили будинки, зруйнували замок і розігнали населення.
 
І все ж варто відзначити, що наприкінці XIV століття Бакоту внесли в літописний "Список руських міст далеких і ближніх".
 
Селище проіснувало до 1981-го, оскільки в ході будівництва гідроелектростанції його затопили. Потім обвал Білої гори в 1996-му зрівняв із землею більшу частину печер з давньоруськими фресками. Лише в одному місці збереглися залишки келій і поховань монахів, нечисленні руїни Михайлівської церкви та покинуті фруктові сади.

У цій місцевості досить своєрідний і унікальний мікроклімат - тепло, як у Ялті, а скелі і ліси захищають узбережжя Дністра від північних повітряних потоків. Дивний природний світ і романтичний імідж цих місць приваблюють паломників і мандрівників.
 
Багато хто стверджує, що в останні роки Бакота стала своєрідною Меккою і притулком прихильників "рольових ігор" і послідовників численних екзотичних релігій.
 
Цікаві факти:

Після повстання 1431 скоротилася кількість поміщиків.
 
Голод 1947 зменшив кількість всього населення Бакоти втричі.
 
У ході будівництва Новодністровської ГЕС населення виселили в сусідні міста, а Бакоту затопили.
 
ДОВІДКА: Дістатися до Бакоти можна з села Грушка по грунтовій дорозі.
 GPS координати: 48° 35′ 35″ N, 26° 58′ 44″ E

Інф.: newsnetwork.tv

Коментарі