alt23 жовтня у духовно-інтелектуальній цитаделі України – Будинку письменників, де витає дух великих національних світочів Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесі Українки та багатьох інших геніїв нашого народу, де завжди пульсує джерело української незалежності і козацьких вольностей, де створювалися перші  структури української державності (Народний рух, "Меморіал", національно-демократичні партії), відбулася презентація концепції реформування системи влади в Україні. Це цілком закономірно, як закономірно й те, що час для докорінної зміни державного управління назрів. Вперше на широке громадське обговорення винесена пропозиція щодо реформи системи влади в державі.   
Засідання відкрив член Президії НСПУ, поет та прозаїк Микола Славинський. Концепція була представлена Головою ДО "УНР" Юрієм Пальчуковським.

В обговоренні концепції взяли участь письменники, науковці, політологи, громадські діячі та журналісти, які її повністю схвалили. Зокрема, у своїх виступах концепцію підтримав Голова Київської письменницької організації НСПУ Михайло Сидоржевський, який зробив наголос на нагальності системного реформування влади в Україні і підтримав концепцію. Відомий письменник Петро Осадчук запропонував залучити до реалізації цього проекту якнайбільшу кількість представників інтелектуальної еліти України. Політолог Леонід Тупчієнко наголосив на тому, що молодь, студенство повинне бути проінформоване про цю концепцію і залучене до активної праці для її реалізації. Член НСПУ, письменник Сергій Соловйов наголосив на необхідності максимального використання медіа-ресурсів та мережі Інтернет для втілення цієї ідеї.  
В результаті обговорення прийнято рішення про необхідність невідкладної системної роботи по реалізації концепції. Наступне засідання робочої групи відбудеться в середині листопада.

Подаємо повний текст концепції:

                                           КОНЦЕПЦІЯ
                   реформування системи влади в Україні


    Шлях до утвердження України як демократичної процвітаючої європейської держави лежить через зміну системи влади.
 
    Для відповіді на запитання: як реформувати систему влади в Україні, потрібно визначити глибинні причини того перманентно кризового стану, в якому вона опинилася. Найголовніші причини такі:
Недостатньо сформована нація (недостатньо сконсолідоване суспільство) і недостатній рівень демократії (в сенсі досягнення реального народовладдя).
    Отже необхідно здійснити найголовніші речі: консолідувати українську націю і демократизувати українське суспільство.

1. Шлях об’єднання української нації

   Згуртувати українську націю можливо лише за умови об’єднання української еліти – патріотичного громадсько-політичного активу України. Об’єднана еліта буде локомотивом об’єднання української нації.
   Громадсько-політичний актив України складається з політичних партій, громадських організацій та активних представників українського суспільства.
    Національно-патріотичні політичні партії та громадські організації діють в Україні розрізнено, тому їхній вплив на ситуацію в державі є слабким.    
     Інтегральна проблема українського суспільства якраз і полягає у відсутності системної скоординованої взаємодії між суб’єктами громадсько-політичного процесу, що є проявом низької громадсько-політичної культури.
     Отже для згуртування патріотичної еліти потрібно створити єдиний постійно діючий формат скоординованої взаємодії проукраїнських громадсько-політичних сил. Формування єдиної об’єднавчої партії – не самоціль, головне, щоб чинні партії та громадські організації діяли системно і узгоджено.

     В організаційному плані до складу єдиного громадсько-політичного формату має увійти активна частина суспільства:

–   політичні партії демократичного спрямування, які відстоюють національні інтереси України;
–    громадські організації, які стоять на демократичних засадах;
–    активні патріотичні представники українського суспільства.

     Пропонується назвати такий орган: «Українська Національна Рада» (УНР).

     Це український формат, який уперше був створений у Львові 18 жовтня 1918 р., а пізніше, в різні часи, відновлювався.

      Замість керівного органу «УНР» вперше створюється координаційний орган, який не є надструктурою, а лише узгоджує діяльність суб’єктів «УНР».
       До його складу входять:

–    уповноважені представники політичних партій;
–    уповноважені представники громадських організацій;
–    визначні представники українського суспільства.

       Пропонується назвати такий орган «Українська Координаційна Рада» (УКР).
       
       Пропонується, переважно, консенсусний спосіб прийняття рішень УКР. Усі члени УКР мають рівні права. УКР вирішує проблеми загальноукраїнського рівня. Діяльність УКР регулюється Регламентом, який приймається УНР.

      За тим же принципом створюються координаційні ради на місцевому рівні: Обласні Координаційні Ради (ОКР), Міські Координаційні Ради (МКР),   Районні Координаційні Ради (РКР), сільські та селищні Координаційні Ради (СКР). Вони мають розв’язувати нагальні проблеми, що постають перед місцевими громадами, виробляти конкретні рекомендації стосовно формування місцевої політики і впливу на органи влади на місцях і, в перспективі, стануть юридичними суб’єктами цих територіальних громад, об’єднаних єдиною мережею скоординованої взаємодії.
      Суттєвою відмінністю такої форми народовладдя від місцевого самоврядування є те, що координаційні структури місцевого рівня також беруть активну участь у вирішенні загальнодержавних проблем.

      Саме «Українська Національна Рада» спроможна стати центром єднання української нації.


2. Забезпечення реального народовладдя

    За Конституцією України (ст.5) носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в державі є народ. У Конституції закладений головний принцип демократії: народ панує над державою, тобто є суверенним щодо неї. Якщо ж держава панує над народом, то політична система є тоталітарною.
 
    Отже, необхідно вирішити проблему досягнення реального народовладдя, забезпечивши суверенітет (тобто верховну владу) народу.
    З юридичної точки зору народ повинен бути не об’єктом, а суб’єктом влади – влади суверенної, влади верховної. Носієм суверенітету (з суверенним правом) може виступати лише один суб’єкт, а всі інші гілки влади вже не можуть бути верховними (включаючи і Верховну Раду), а виконувати функції державного менеджменту. Ці гілки теперішньої влади підпадають під так зване позитивне право.
    Таким чином, для реалізації ст. 5 Конституції необхідно прийняти низку законів, і насамперед, «Закон про народовладдя», в якому чітко окреслити формат суб’єкта народовладдя та його функції й повноваження, порядок формування тощо.
      
    Вищезгаданий формат «Української Національної Ради» крім функції консолідації суспільства має виконувати і функцію колективного суб’єкта народовладдя. Цей орган був би виразником волі народу, розробляв би стратегію для України, контролював би втілення цієї стратегії в життя. Одна з найголовніших функцій «Української Національної Ради» - формування державного менеджменту (всіх управлінських структур, наділених позитивним правом) та постійний контроль за ним.

      Отже, необхідно здійснити правове оформлення суб’єкта народовладдя відповідно до 5-ї статті Конституції України. Це все поставить на свої місця. Носієм верховної (суверенної) влади в державі буде вже не Верховна Рада (яка узурпує суверенні права народу), а повноцінний представницький орган народовладдя, що виражає і виконує волю народу. Тоді відпаде потреба у всіляких «асамблеях»(включаючи так звану «конституційну»). Відпаде проблема засновника суспільного мовлення і т.п., тому що господарем у країні нарешті стане народ. Усе це можна здійснити в рамках чинної Конституції України, яка визнана однією з найкращих у Європі. Новий проект Конституції приймати не потрібно, бо це призведе не до вдосконалення політичної системи, а до її ще більшого розбалансування.
Необхідно лише внести поправки в деякі статті Конституції, щоб забезпечити таку систему народовладдя, коли сам народ дає собі закони.
     
      В існуючій системі влади народ позбавлений контролю за владою. Він стає суб’єктом верховної влади ситуативно – на момент виборів (пряма демократія). У той же час увесь народ не може бути представлений у органі народовладдя. Але й Верховна Рада (представницька демократія) не може замінити такий орган: ні за кількістю, ні за якістю членів, ні за її нижчим (позитивним) правом відносно суверена – народу.
      Сучасні потреби демократичного розвитку вимагають збалансованого співвідношення прямої і представницької демократії. Такому оптимальному співвідношенню відповідає концепція партисіпітарної демократії, тобто такої, яка спрямована на забезпечення реальної участі якомога ширших верств населення у здійсненні влади, громадянського контролю над прийняттям рішень, що буде сприяти досягненню справжньої свободи і рівності. Оскільки неможливо перейти до прямої демократії, при цьому пропонується змішана форма політичної організації з елементами прямої і представницької демократії.  
     Таким чином, окреслений вище формат «Української Національної Ради» вписується у передове наукове бачення розвитку демократичних інституцій і відповідає концепції партисіпітарної демократії.

       Завдання «Української Національної Ради» такі:
1. Виражати волю народу.
2. Сформувати цілісну загальнонаціональну ідеологію.
3. Консолідувати українську націю.
4. Забезпечувати ефективне управління державою.

   Отже, «Українська Національна Рада» – це орган народовладдя та національної консолідації.

      Одвічному прагненню українського народу до єдності та народовладдя відповідає саме формат «Української Національної Ради».
       Базові принципи «УНР» демократичні і прозорі:
- спільна проукраїнська платформа;
- постійна і системна скоординована взаємодія;
- принцип консенсусного прийняття рішень.

Саме в цьому громадсько-політичному форматі вирішаться найнагальніші проблеми: згуртування демократичних сил, що відстоюють національні інтереси України, та об¢єднання всієї української нації.

Саме «УНР» має стати виразником волі українського народу. Держава повинна, нарешті, стати виконавцем волі народу.


Є впевненість у тому, що коли всі українські громадсько-політичні сили, які відстоюють національної інтереси та демократичні цінності, стануть до спільної справи в «Українській Національній Раді», де буде забезпечена системність та ефективність їхньої діяльності, це стане механізмом трансформації суспільства – цивілізованої зміни системи влади в Україні.
       
 2011-2012© Демократичне об’єднання
                  «Українська Національна Рада»


                   www.unr.org.ua    Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду     


Усі права застережені. Будь-яке використання цієї Концепції (повне або часткове) дозволяється тільки з посиланням на www.unr.org.ua         
                                     

Коментарі