Століття червоного фашизму
7 листопада (25 жовтня за старим стилем) в Росії відбувся більшовицький переворот.
Саме так, переворотом самі більшовики називали аж до 1927 року подію, коли криміналізована терористична банда захопила владу в колишній царській Росії. І як у кожній терористичній організації її вожді носили підпільні клички. Так Ульянов став Леніним, Джугашвілі – Сталіним, а Костріков – Кіровим… A практика жахливого терору, який сповідувала РСДРП більшовиків, була перенесена на всю територію колишньої імперії, ба більше – практика червоного терору стала частиною так званого "експорту революції" на багнетах Красної армії, спочатку в Україну, Білорусь, Закавказзя та Середню Азію, а після другої світової війни - у Східну Європу, країни Азії, Африки та Латинської Америк.

Згадуючи 80-річчя сталінського терору, не можна забувати, що він був похідним від ленінського, якому сьгодні виповнюється рівно 100 років. Машина більшовицького терору, як метод державного управління, була створена Леніном і вже доведена до «ідеальності» Сталіном. Сталін виявився найбільш талановитим учнем Леніна, який, як це нерідко траплялось в історії, навіть перевершив свого вчителя. Його результат – девальвація цінності людського життя і свободи, зруйнування громадянського суспільства – громадських і політичних організацій, громад, церков, навіть сім`ї. Кожна людина залишалася сам-на-сам із молохом терористичної держави… Кількість жертв репресій, депортацій і голоду в Україні за часи совєцької влади не піддається підрахунку. Це приблизно третина українського народу. Рівно 80 років тому, з 27 жовтня по 4 листопада 1937 року  в урочищі Сандормох був розстріляний  "Соловецький етап" - 1111 в'язнів Соловецької тюрми особливого призначення. До 20-ї річниці більшовицького перевороту було вбите Українське Відродження. Тисячі  діячів науки, культури, мистецтва були просто розстріляні за те, що вони були українцями. Розпочалася наймасовіша за всю совєцьку епоху «чистка» суспільства від  «ворожих елементів», які не годилися на думку Сталіна для будівництва комунізму... Страшна епоха червоного фашизму написана кров'ю загублених десятків мільйонів людей, які з 1917 року по 1991-й  опинились під тоталітарною диктатурою комуністів.  Селяни  отримали голодну смерть у 1921\1922, 1932\33, 1946\47 роках, а ті що вижили отримали радянське  кріпацтво на довгі роки. На інших чекала постійна бідність, а на незгодних -  ГУЛАГ, психіатричні лікарні та тюрми… Також на радянських рабів аж до кінця СССР очікували  постійні загарбницькі війни, які продовжує неоімперська Росія Путіна  і тепер.

Американський дослідник української трагедії Джеймс Мейс писав, що нинішня Україна – це соціологічно випалена земля, а нинішній період історії України він визначав як “постгеноцидний”. На його думку, процесу інтелектуального і морального занепаду українського суспільства та подальшого змосковщення не змогло зупинити навіть відновлення незалежности у 1991-му.         За 70 років Радянської влади, жовтневий більшовицький переворот 1917-го приніс криваву антиселекцію і масове знищення громадян не тільки народам Європи, Азії, Африки, Латинської Америки, але й самій Російській Федерації, якій  страшні втрати наніс комуністичний Сатана, який правив у ній свій кривавий бал.                                   

Ніякого майбутнього у Росії не буде, доки не буде нарешті визнано що і Ленін, і Сталін – кати одного ряду. Доки не буде визнана злочинною організація ВЧК-ОГПУ-НКВД-МГБ-КГБ-ФСБ, яка завжди була «караючим мечом партії». Доки комуністична ідеологія не буде прирівняна до фашистської. Доки не будуть заборонені всі организації, які сповідують ці ідеології і піднімають на свої знамена «вождів», які здійснили чудовищні злочини. Доки люди не тільки в Москві, але й у маленьких містечках по всій Росії перестануть ходити вулицями, названими іменами вбивць і катів (а таких вулиць і площ багато на всій території колишньої імперії червоного фашизму).

Необхідно пам’ятати, що кількість жертв комуністичної ідеології значно більша, ніж жертв фашистської. І доки не буде викорчувана ця зараза, в Росії не буде майбутнього.                                                          

Громадські та політичні організації української столиці «відзначили» 100-річчя більшовицького перевороту в Росії біля посольства цієї агресивної держави у Києві з нагадуванням її нинішньому керівництву про невідворотність історичного покарання її антицивілізаційної політики у всьому світі та масових злочинів проти людяності протягом всього ХХ століття, та й у попередні перед ним. Активісти закликали всіх громадян нашої держави в пам'ять про багатомільйонні жертви наших співвітчизників бути пильними, щоб не дати відродитися й поширитися у світі неокомуністичним, неофашистським, неонацистським та іншим тоталітарним режимам з людиноненависницькою ідеологією!  
Тільки пам'ять про безневинні жертви ленінізму-сталінізму  не дасть прорости зернам тоталітаризму, людиноненависництву, які зможуть привести до нових злочинів проти людяності!
                                                                        
Георгій Лук’янчук, громадський діяч,
для порталу "Воля народу"

Коментарі

 

Додати коментар

Захисний код
Оновити