altПродовжуємо публікацію звернень Ради Оборони і Допомоги Українцям Українського Конґресового Комітету Америки (РОДУ УККА) до громадян України в Україні та за кордоном у рамках акції «Голоси патріотичних українців», яка проводиться з метою забезпечення чесних виборів в український парламент.
Публікуємо нижче черговий лист УККА до співвітчизників.
  

Лист  6-Б
 "ГДЄ РУССКІЙ ЯЗИК, ТАМ НАША ТЕРЕТОРІЯ"

Так недвозначно заявив новітній  «російський цар» Володимир Путін. У відповідь український гарант, звично прогнувшись перед  кремлівським господарем, запевнив що внесе відповідну пропозицію до Верховної Ради, аби було прийнято відповідне рішення про другу державну мову – російську. Щоправда, за пару днів близькі до В. Януковича кола зробили заяву, що слова українського президента не вірно розтлумачили російські мас-медіа. Мовляв, йшлося не про другу державну мову для російської, а лише про статус регіональної, що відповідає найбільш демократичним нормам цивілізованої мовної політики. Однак, як то кажуть, диму  без вогню не буває. А окрім того, теперішня, з дозволу сказати українська влада, завжди відрізнялася якраз антиукраїнською політикою в усіх сферах, у тому ліку й  у мовній.
 
Коли наближалася татарська орда на Україну, то сторожі у степу били на тривогу, щоб народ був готовий зберегти себе. Подібно, зараз, коли північно-монгольська орда, маючи при владі в нашій країні своїх опричників на кшталт Партії регіонів, включно вже із згаданим антиукраїнським президентом, то все українство мусить бути свідоме цієї тривоги.
          Намагання  московітів та їх холуїв з донецьких териконів постійно зростають і міцнішають, подібно, як в одному оповіданні Василя Стефаника, в якому пʼяний дядько сидів за воротами і плакав.
  • - Чого ж ти плачеш? - питають сусіди.
  • - Сини мене набили..
  • - Та вони б’ють тебе щотижня, - стенають здивовано ті плечима.
  • - Так, так, але б’ючи тягнули тільки до воріт, а тепер за ворота!
Подібне нині відбувається в українсько-російських стосунках. Коли потихенько здали Севастополь, то на Чорному морі не було шторму.  Кіріл їздить на Україну, як на свою дачу, і голосить молитву про ˮРусский мір» - так само нічого особливого в українській громаді не відбувається. Міністр освіти з юдейським корінням піддає ревізії нашу минувшину і у всякій спосіб принижує титульну націю. І народ у своїй більшості так само мовчить. Зрештою, коли найбільш авторитетних і дієвих лідерів опозиції кидають за грати – реакція суспільства також  квола на це кричуще беззаконня та свавілля. Незважаючи на те що такі прояви наочно демонструють: якщо потурають закон у відношенні до колишнього прем’єр-міністра України, за якого віддали свої голоси на президентських виборах близько 12 мільйонів громадян, то що будуть чинити з простим посполитим?!  Відповідь одна: розчавлять як комаху.

          Таких і подібних прикладів можна навести купу. Але ж повинна бути межа! Передвиборча торгівля українським словом напередодні виборів – це вже вершина наруги над нашою нацією. Не забуваймо, що мова і реліґія для українського народу, то наче гранітна скала, яку віками не здолали окупанти - гинули під нею і тепер можуть сконати. Бо український народ є незнищимий, він був, він є, і він вічно буде.
Слава Україні! Слава українському народові!

 
                  Прочитайте і передайте другим!

Попередні листи:
Лист 1
Лист 2
Лист 3    
Лист 4
Лист 5

Лист 6

Лист 6-А

   

  

Коментарі

 

Додати коментар

Захисний код
Оновити