Портал ВОЛЯ НАРОДУ публікує інтерв’ю політиків та
    авторитетних представників громадськості на найактуальніші
    теми, які є визначальними для стратегії України.
    Пропонуємо Вашій увазі відповіді на запитання ВН 

    автора багатьох фундаментальних книг і статей про
    утвердження української державності
, доктора економічних
    наук, професора,
громадського діяча Івана БЕЛЕБЕХИ

  1. Яким має бути механізм контролю народу за владою?

 – В умовах існуючої державної моделі, коли народ не допущений до управління  державою, країною, контроль народу не можливий. Він може бути «створений» на папері як проект, як віртуальна схема, але в життя її впровадити неможливо.
 Існуючу державну модель, де керують державою олігархи, удосконалювати можна, але удосконалити – неможливо. Цю модель можна і треба демонтувати та впровадити  реальну волю народу – народну державу, у якій влада належатиме народу, нації. Така державна модель називається  українська  національна держава. Зауважимо, що феномен національної держави – це не політична, не націоналістична, а чисто наукова постановка проблеми, хоча вона й містить у собі згадані мотиви. Ключові слова цієї науки – українська нація має левову частину суспільства.

2. Які зміни потрібно внести в Конституцію?

 – Конституція має чітко і однозначно зафіксувати такі позиції:
 а)державу має очолювати  титульна нація, тобто українська нація, яка займає у структурі населення 80 %;
 б) президентом України має бути тільки українець – представник титульної нації;
 в) владу в Україні мають очолювати дві особи: президент і патріарх.
 Держава – це продукт світогляду української нації та християнської православної віри. Українська  Національна Держава  має складатися з світської та духовної влади, як  логі- чна єдність і неподільність. Державна влада, очолювана Президентом і Патріархом, не має статусу  вищої правової інстанції. Такий статус надається спеціальному наддержавному органу – Вищій Національній Наглядовій Раді України (ВННРУ). Вища управлінська влада належить Президенту(або Гетьману) та Патріархові з такими  структурами: Національні Збори, Правова система, Уряд, Самоврядування, Духовна сфера, Національний Банк.
Схема державної влади може мати такий варіант:










 

Це президентсько-патріарша модель української національної державності, у якій вирішальна роль належить народові. Вища Національна Наглядова Рада України – символ  Українського народу, Президент і Патріарх – очільники держави. Президент очолює світську владу, Патріарх– духовну. Гарантією справедливого державно-суспільного ладу (як цього вимагає Українська Національна Ідея)  пропонується триєдина влада: президент, патріарх і народ.
 Без такої єдності влада обов’язково потрапить у тенети корупції. З метою недопущення узурпації державної влади Президентом чи Патріархом, за Конституцією, утворюється спеціальний орган, який наділяється правом негайного позбавлення кожного з них посади, а в разі потреби – арешту та засудження. Цей орган – Вища Національна Наглядова Рада України (ВННРУ). 
Президенту надається право призначати і звільняти віце-президентів на свій розсуд і під його особисту відповідальність, не узгоджуючи ні з ким свої рішення. Він відповідає тільки перед народом.

3. Як реформувати  партійну систему в Україні в інтересах народу?

 – В Україні функціонує майже 200 політичних і більше тисячі громадських організацій з різновекторними ідеологіями, що вносить дезорганізацію в суспільно-державне і політичне життя країни. Усі ці структури призвели до катастрофічної руйнації України.   В умовах національної держави розв’язуються усі життєві проблеми, а тому полі-
тичні партії втрачають свій  смисл. Через етнічні групи держави вирішуються  великі і малі проблеми. Етнічні групи очолюються лідерами.

4. Яким Ви бачите механізм об’єднання української нації?

  – Нація буде об’єднана дуже швидко, якщо знайдеться така патріотична сила, яка скаже: «Українська націє, візьми владу в свої руки! Вона твоя і ніяк не національних меншин». Нині, на жаль, в Україні немає такої  потужної  сили, яка б очолила похід  нації до державного управління.
 Українська нація два рази продемонструвала свою волю перебрати владу в свої руки:       1 грудня 1991 року і восени 2004 року, спалахнувши найвищою формою патріотизму.      А влада погасила цей ентузіазм.
  Нині треба йти в народ і пояснювати, що він є господарем держави і країни, а не прези- денти, не Верховна Рада і не уряди. Хай цю доленосну місію візьме на себе «Українська Національна Рада»!
























5. Як необхідно реформувати виборчу систему і відділити владу від бізнесу?

 – Оскільки в Україні національні політичні партії, фактично, відсутні, вибори повинні відбуватись тільки за можаритарною системою. Національні Збори України ухвалюють Закон про вибори та ротацію депутатів. Встановлюється квота чисельності депутатів у місцеві управи та Національні Збори. Народне волевиявлення здійснюється через вибори, референдуми, народну та місцеву ініціативи тощо.
   За всіма законами демократії виборча система в національно-демократичній Україні має
грунтуватися на таких основоположних принципах:
 1. Норми представництва етносів у виборних структурах державної влади та органах самоврядування мають бути твердими і незмінними.
 2. Дотримання норм представництва має забезпечуватися всією системою влади та громадськості.
 3. Категорична заборона антидержавної, антиукраїнської агітації та пропаганди. міжнаціональних суперечок, всілякої ксенофобії.
 4. Заборона втручання у виборчі процеси закордонних комівояжерів, політтехнологів, спецслужб.
 5. Вважати кримінальним злочином підкуп виборців, обман їх, маніпулювання людською свідомістю заради отримання голосів виборців.
 6. Категорична заборона допуску до балотування в депутати осіб, які виступають з програмами, що суперечать Конституції України, зокрема про державну двомовність, подвійне громадянство, відновлення СРСР тощо. 
 7. Заборона балотування у депутати всіх рівнів бізнесменів, які мають великий бізнес, з метою запобігання системі використання важелів влади у корисливих цілях.
 8. У виборчих змаганнях заборонити кандидатам у депутати ображати суперників, поширювати неправдиву інформацію, поводити себе брутально стосовно виборців, органів та осіб державної влади, виборчих комісій.  
 9. Виборча агітація має обмежуватися тільки програмними засадами  або особистими проектами стосовно майбутньої депутатської діяльності.
 10. Заборонити і вилучити з суспільства злочинну комуністичну систему, яка скоїла у 1918-1991 роках геноцид української нації, а в сучасних умовах постала на політичній арені у вигляді прямих і завуальованих носіїв україноненависницької ідеології: КПУ, СПУ, ПСПУ та їм подібних резидентів закордонних недругів, що не полишають надій позбавити Україну її суверенітету.
 11. Виборці мають право безперешкодно відкликати депутата, групу депутатів, цілу фракцію і весь склад будь-якої установи, якщо для цього є вагомі причини. До таких причин належать: антидержавна, антинаціональна діяльність, корупція, шахрайство, нечесність депутатів, злочини та інші аналогічні вчинки, які ганьблять честь депутата, установи і держави. Процедура відкликання депутатів повинна бути унормована простим законом прямої дії.
 Всенародні вибори мають відбуватися один раз:
а) на посаду Президента України і в Національні Збори; 
б) в органи місцевого самовря- дування;
в) суддів;
г) в інші структури. 
Обирається тільки Президент. Усі віце-президенти призначаються президентом без будь-якого узгодження з Національними Зборами чи Вищою Національною Наглядовою Радою України (ВННРУ). Президенту надається виключне право формувати державний апарат управління на свій розсуд і під його персональну відповідальність.  
Територіальна громада села, району, області (краю) обирає  на відповідне місце основного депутата і резервного кандидата. Основний посідає депутатське крісло, а резервний працює з громадою на громадських засадах. Далі діє ротаційна система. Як тільки основний депутат допустив порушення закону чи обіцянок, територіальна громада відкликає його своїм рішенням і призначає резервного на основне місце.
Громадянин України може перебувати в статусі депутата будь-якогорівня лише п’ять років. Система виборів забезпечується територіальними громадами: сіл, селищ, районів, областей (країв). Балотуються на всі виборні посади тільки члени даної територіальної громади.
Законом про вибори визначається кількість депутатів по всіх виборчих установах: Національні Збори (в Палату депутатів та Сенат); крайові (обласні), міські, районні, селищні, сільські парламенти (колегії). Територіальні громади висувають кандидатів як в центральні, так і місцеві виборчі установи та створюють виборчі комісії.  
Центральна виборча комісія контролює діяльність місцевих виборчих комісій щодо дотримання процедури проведення виборів.
Виборча система має бути тільки мажоритарною, з повною інформацією про життя, дія- льність, матеріальний стан кандидата, з документальними підтвердженнями здобутого багатства. До балотування не допускаються особи з антиукраїнськими, антидержавними устремліннями, з ворожою щодо України ідеологією, в тім числі: про двомовність, подві- йне громадянство. Бізнесмени-мільйонери також не можуть балотуватися на державні посади, щоб уникнути використання службового становища для власних інтересів.
 Законодавчо затвердити відповідальність державної влади перед народом.
Перший варіант.Відповідальною особою в державі за життя і безпеку країни має бути одна особа – президент. Для цього він наділяється повноваженнями по захисту суверенітету і незалежності держави. Це великі, але обмежені повноваження. Він одноосібно несе відповідальність за долю держави, країни, народу, нації і за свою долю як державного діяча і як громадянина України. Обрання Президента (Гетьмана) України має відбуватися на підставі його поетапної програми дій на найвищій посаді, а саме: а) за перший рік буде зроблене (конкретний перелік); б) за другий рік буде здійснено (конкретний перелік) і т.д. Минув рік. Президент звітує. Відкритий звіт – найкраща форма виявити позитивні та негативні дії за звітний період. Якщо результати діяльності президента не задовольняють ВННРУ, народну масу, президент тут же звільняється з посади. Його обов’язки  доручаються одному з віце-президентів. Має добрі справи –  продовжується термін ще на один рік.
Другий варіант.Відповідальними особами в державі за життя і безпеку країни визна-
 чаються дві особи: президент і патріарх як верховні правителі. Їх обирають на підставі програм поетапних діянь на вищих державних посадах. Обидва в рівній мірі несуть відповідальність за долю держави, території, народу, сталий розвиток. Обидва звітують кожного року. Негативні показники в їхній діяльності дають право ВННРУ на усунення з посад обох, або одного з них. У цьому варіанті діє трисутнісна система (Нарід – Патріарх – Президент). Президент функціонує як світський керівник, патріарх як духовний керівник, ВННРУ як представник народу. Така система дає можливість здійснити прогрес у відродженні державно-національної справедливості. Ця система може бути тимчасовою або постійною моделлю життєдіяльності України як народної держави.

6. Яка ідеологія має бути провідною для України?

 – Як відомо, світом управляють ідеї. Саме тому кожна нація світу має свою власну ідею – концепт свого існування на Землі. Не винятком стала й українська нація. Вона породила власний світогляд- оберіг етнічної спільноти, який  називається Українська  Національна Ідея (УНІ). Це ідейна основа поведінки нації  і є Законом буття українців усього світу. Наше тлумачення Української Національної Ідеї окреслене такими поняттями:

     1. Українська Соборна Національна Держава.

     2. Українська етнічна територія.

     3. Українська ідейно, морально і фізично здорова  нація

     4. Українська  національна  еліта.

     5. Мирне співіснування з Небожителями та народами Землі.

Ще стисліше: Українська Національна Ідея – це Національна Україна- концентрований вираз національних інтересів України, українців як громадян держави, українців поза межами материнської території. В основу діяльності держави і суспільства має бути закладений зміст Української Національної Ідеї. Життя держави, суспільства без враху- вання Української Національної Ідеї позбавлено будь-якої рації і веде до загибелі, що й відбувається з нинішньою Україною. І все це на наших очах.
Мета українського народу – жити в Національній Україні. Сучасна космополітична Україна має тільки одну, єдину, одну-єдину стежину – стежину до національної сутності, до національної  держави, до Національної України, до Національної Ідеї. Це дорога до життя і безсмертя. Іншої дороги до життя немає. Усі інші дороги ведуть у прірву.
Саме тому патріотична еліта  покликана історією і долею української нації допомогти українському громадянству встановити народну владу, громадянське суспільство на національній основі, утвердити чистоту держави та суспільства.
Місія  надзвичайно складна. Виконати її в  короткий час неможливо. Це обумовлено тим, що українська нація потребує реанімаційного періоду для врятування, очищення її від впливу ворожих ідеологій. Націю спочатку треба ввести в стан господаря держави та суспільства.
Ми відкриті і чесні.У нас немає зерна неправди за собою. Ми розпочали народний похід, народну ходу за правду, справедливість і свободу. Ми йдемо мирним, не збройним похо- дом. Наша зброя – правда, справедливість і тверда наполегливість. Ми на своїй землі захи- щаємо себе і своє майбуття. З нами Бог і правда!
Смислові «промені» УНІ мають проникнути у всі соціальні прошарки суспільства, щоб подолати усталену зневіру в себе. Пересічний громадянин має стати центральною постаттю в українській державі. Народ – це велика фізична, інтелектуальна , політична, державотворча сила. Треба всім нам вірити в себе  І цю віру маємо вселити у свідомість молодого покоління, якому належить в недалекому майбутньому перебрати владу у свої руки. Саме для цього й мають спрямовуватися зусилля авангарду нації – еліти, що чесно і жертовно повинна служити своїй нації.

7. Які найголовніші втрати і здобутки України за 20 років відновленої державності?

 – Здобутки:
а) факт юридичного оформлення державної окремішності України;
б) державна символіка; в) міжнародне визнання України. 
Втрати:
розграбоване народне добро, населення ожебрачене. Коли німці відступали з України, то в колгоспах і в населення залишилося тварин удвічі  більше, ніж нині є в Україні. Хіба таку державність хотів мати український народ?!
Кордонів немає. Збройні сили безпорадні. Влада чужа. Деградація народу…


Ознайомитися з бібілографією І. Белебехи та прочитати(або скачати) його нову книгу "Національна Україна" можна на порталі ВОЛЯ НАРОДУ тут
  

Коментарі

 

Додати коментар

Захисний код
Оновити