Гнів і розчарування vs віра та надія. Які емоції викликає в українців Зеленський
Як і слід було очікувати, головним з переживань, які пов’язані зараз з очільником держави, є розчарування. Його відчувають біля половини респондентів (51,3%).
Для багатьох українців ставлення до представників влади є емоційно навантаженим. Коли респонденти говорять про недовіру чи розчарування, то вони мають на увазі почуття, що виникають на тлі нереалізованих сподівань.

Проте спектр емоційних переживань зазвичай є складнішим. Адже, вкрай рідко владні фігури лишають українців байдужими.

Однією із найбільш емоційно навантажених політичних фігур є чинний президент України Зеленський. При чому емоційна взаємодія з електоратом передувала надбанню офіційного статуса і вибудовувалася впродовж багатьох років телевізійної активності.

Статус змінився, але емоційний зв’язок лишається однією із базових сильних сторін президента. Наприклад, в нещодавньому новорічному привітанні президент виглядав не стільки офіційно, скільки емоційно.  

Президент був саме таким, до якого українці звикли в його допрезидентському минулому: відкритим, не нудним і головне, позитивним.

Ми провели дослідження, щоби дізнатися, як реагують широкі верстви населення на емоційний стиль комунікації і чи лишається емоційний контакт сильною стороною комунікації президента.

Опитування було проведено дослідницькою компанією Gradus Research методом самозаповнення анкети в мобільному додатку Gradus. Онлайн-панель Gradus відображає структуру населення міст з кількістю мешканців більше 50 тисяч у віці 18-60 років за статтю, віком, розміром населеного пункту та регіоном.

Період проведення поля: 22-23 грудня 2020 року. Розмір вибірки 1420 респондентів.

В основу дослідження було покладено теоретичне уявлення про те, що усі складні почуття утворюються на основі базових емоцій, які допомагають нам визначатися у різних життєвих ситуаціях.

Таких емоцій виділяють вісім.

У ставленні до близьких ми відчуваємо радість.

Наші друзі, ті, кого ми вважаємо "своїми", викликають почуття довіри.

Натомість ті, кого ми сприймаємо як противника, викликають злість.

У ситуаціях для нас нових ми відчуваємо інтерес, а якщо вони розвиваються неочікувано, виникає почуття подиву.

Якщо ситуацію ми оцінюємо як загрозливу, то сигналом небезпеки стає відчуття страху, а в ситуаціях зіткнення з чимось, що нам дуже не подобається, відчуваємо відразу.

Ну а якщо втрачаємо щось для себе важливе, то нас охоплює сум.

Кожна з базових емоцій може мати різний ступінь вираженості. Слабшим варіантом злості є досада, а в разі підсилення напруги злість перетворюється на гнів.

Страх спочатку відчувається як тривога, а мірою зростання може перетворитися на жах.

У процесі опитування респонденти могли обрати для кожної базової емоції ту інтенсивність, яку вони відчувають, або обрати варіант "не маю таких почуттів", якщо емоція відсутня.

Нижче наводимо схему розташування емоційних станів. На діаграмі в середньому колі позначено базові емоції у зовнішньому їх слабкий відповідник, у внутрішньому – посилений варіант переживання.

У проміжках між пелюстками, що позначені сірим кольором, розташовані ті почуття, що утворюються на перетині базових емоцій. Наприклад на перетині злості та огиди виникає почуття обурення.

Загальну картину сприйняття президента представлено на карті емоцій.
Повний текст

Олена Злобіна, Євгенія Близнюк
Інф.: pravda.com.ua

Коментарі

 

Додати коментар

Захисний код
Оновити