Закон про переходи релігійних громад: що не подобається УПЦ (МП)
Гості програми "Ваша Свобода": Дмитро Горєвой, релігієзнавець; Микола Данилевич, заступник голови відділу зовнішніх церковних зв’язків УПЦ (МП); Сергій Здіорук, провідний науковий співробітник відділу гуманітарної безпеки Національного інституту стратегічних досліджень.
Триває процес переходу релігійних громад до новоствореної помісної Православної церкви України – незалежної церкви українського народу. За даними самої ПЦУ, до неї перейшли 80 парафій по всій території України. 17 січня Верховна Рада ухвалила довгоочікувані законодавчі правки, які регулюють перехід релігійної громади з однієї церкви до іншої.

Віталій Портников: Панове, що саме у цих правках цього законопроекту змінилося для українських громадян? І як це варто сприймати з різних боків?

Якщо є незгідні з переходом, то мають право утворити нову релігійну громаду і укласти договір про почергове користування храмом
Дмитро Горєвой


​Дмитро Горєвой: У профільному законі «Про свободу совісті та релігійні організації» було вже право громади кожної не тільки вільно сповідувати релігію, а й вільно змінювати. Не тільки одноособово, але й колективно. Право таке було, але як його застосувати – цієї процедури не було. Дуже важливий є нюанс в ухваленому законі, що (депутати захищають не тільки більшість, яка хоче перейти, але й меншість) якщо є незгідні з переходом, то мають право утворити нову релігійну громаду і укласти договір про почергове користування храмом.

Громади тікають з УПЦ (МП)
(Повна версія програми)

Є ознаки втручання держави у справи церкви, а саме, порушення автономності релігійних організацій
Микола Данилевич


Микола Данилевич: Цей законопроект писався проти нашої церкви, тобто під нас. Немає зараз жодної конфесії, яка була би в захваті від цього закону, всі стурбовані. Закон зачепить всі релігійні організації – не тільки православних, але й католиків, протестантів, іудеїв, мусульман. Закон був ухвалений з поспіхом, без обговорення з Всеукраїнською радою церков.

По-перше, є ознаки втручання держави у справи церкви, а саме, порушення автономності релігійних організацій. Можливість переходу є. І вона прописана в самих уставах церков. Зберігається небезпека рейдерства. Хоча вона мінімізована в порівнянні з першою версією закону. Тобто закон цей поганий, але те, що пропонувалося – ще гірше. Тут, як хороший поліцейський і поганий поліцейський – обидва на меті мають одне і те ж. При реалізації закону передбачаємо дуже багато проблем.

– Важлива річ, чи має держава регламентувати норми переходу громад?

Немає чіткого розуміння навіть у церкви, хто є членом громади
Дмитро Горєвой


​Дмитро Горєвой: Питання членства, критеріїв членства, як приймати, як виключати, які збори є правочинними – все це держава не регулює, а дає відсилки до статутів. Кожна релігійна громада вирішує. Держава лише встановлює, що для переходу потрібно дві третини, а не 50% плюс 1, як це було раніше. І мораторій на будь-які маніпуляції щодо майна. Це єдині зміни, які пропонуються державою.

Немає чіткого розуміння навіть у церкви, хто є членом громади. У канонічному праві православної церкви є норма, що, якщо людина три тижні не приступала до причастя, має бути відлучена. Вона у сучасних реаліях не працює. Але коли люди приходять до священика освятити квартиру, машину, вінчання, поховання, хрестини, то платять гроші. Коли ж люди, які платили гроші за ці треби, не можуть ніяк брати участі в долі громади, то або відмовляйте їм в требах, або проводьте катехизацію і залучайте їх до церковного життя.

Інф.: radiosvoboda.org

Коментарі

 

Додати коментар

Захисний код
Оновити