Володимир ПИЛИПЧУК, 
  академік Академії економічних  наук,  професор  

Верховна Рада відкинула пропозицію Росії щодо вступу України в Митний союз, затвердивши, за підсумками парламентських слухань, основним першочерговим завданням створення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС. А новий договір про зону вільної торгівлі в рамках СНД має бути на принципах і умовах Світової організації торгівлі. Проте в Кремлі не попустять Україні відмову від Митного союзу й вимагатимуть нових поступок на шкоду українським національним інтересам.

Відвертої помсти Росії не буде, підніжку підставлять нишком. Хоча в арсеналі російської дипломатії зустрічається реакція зразку: "Ах так, тоді ми вам... газ перекриємо"! Варто згадати, як було при Кучмі, який вважався великим другом Росії, а Єльцин казав своїм міністрам - прокинувся вранці, то подумай, що ти можеш зробити для України. Кучма обнімався, цілувався з ним, їздили один до одного в гості сім'ями, горілку пили. А тим часом, у 1997 році, за 7 років до закінчення президентства Кучми, той же Єльцин потай дав команду на проектування газопроводу "Норд Стрім" в обхід України.

Якщо взаємини підуть у такому ключі, то вони не будуть на користь ні Україні, ні Росії. Україна теж має чим відповісти. Арсенал пакостей завжди ширший від арсеналу благодійності. Скажімо, заблокувати вступ Росії у СОТ, чи дозволити розміщення на своїй територій систем протиракетної оборони США. Судячи з того, що за завершення переговорів та підписання угоди про створення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС проголосували "регіонали", то влада зрозуміла - з Росією ні про що не можна домовлятися. Адже, ще Бісмарк казав, що ніякі угоди з нею не варті того паперу, на якому вони підписані.

У Партії регіонів вважали, що створять з Росією нормальні братні стосунки. Але, напевно, теж прозріли - Росія не виконує домовленостей, потребує постійних жертв і нових поступок. Янукович думав, що підпишуть "харківські угоди" і на цьому все. А виявляється з Росією не можна товаришувати, коли їй віддаєш і поступаєшся. Коли ж Україні щось треба, то вони кажуть "подписанный контракт надо выполнять". Звичайно, що треба! Але ж тоді, мають бути відносини взаємовигідні. Підписали росіяни "харківські угоди" й обіцяли, що буде остаточно врегульовано проблему міждержавного кордону - демаркація сухопутного, і делімітація водного. Де це все? Росія вимагає виконання всіх наших обіцянок, а сама вважає, що вона вільна від зобов'язань перед нами й ми не вправі їй вказувати на це.

За президента Ющенка Україна намагалася відстоювати перед Росією економічні, політичні і гуманітарні інтереси. Тоді російська влада здійняла галас - націоналізм, бандерівщина, фашизм. Тому Кремль на президентських виборах добивався обрання проросійського Януковича. Вони хвалили його за "харківські угоди", якими той здав економічні й політичні інтереси України? Казали: "ось приклад, як можна ефективно співпрацювати й вирішувати проблеми". Як тільки Янукович посмів заявити, що й Росія має врахувати інтереси України у визначені ціни на газ, про незгоду України на погіршення економічної ситуації в державі в результаті запропонованого Росією невигідного Україні вступу до Митного союзу, як у російських ЗМІ пішов шквал критики його дій. Одразу для Росії Янукович став продовжувачем "помаранчевої" політики Ющенка.

"Чем хуже для Украины, тем лучше для России" - цей "спіч" Затуліна був виголошений не при Ющенку, а вже тепер. Янукович повинен розуміти, що прийде час і він отримає від Росії те ж саме, що й Кучма з Ющенком. Достатньо буде не віддати чергового українського заводу, банку, чи відрізку газової труби Росії, як Януковича в Москві називатимуть "бандерівцем". У Кремлі вважають нас єдиними та братніми народами тільки тоді, коли це вигідно Росії. Якщо вимагається зробити крок назустріч Україні - то ми з братів моментально стаємо "хахлами", "бандеровцами", "недогосударством". Тільки керівники України, незалежно від політичного кольору, заявляють про інтереси української економіки та співвітчизників, які очікують поліпшення життя, то "наліт братства" в риториці і діях Росії одразу ж зникає. Тоді її функціонери знімають брутальний галас про русофобію, націоналізм і нацизм в Україні. Дошкуляти "слов'янським братам" - професійна забава Росії.

Володимир ПИЛИПЧУК

Інф. Gazeta.ua


Володимир 

 

 

Коментарі