Парламент понад 60 разів застосував таку процедуру (відхилення від регламенту)
Голова парламентської фракції "Голосу" Сергій Рахманін розкритикував новий склад Верховної Ради за зловживання застосуванням процедури ad hoc під час першої сесії парламенту в ніч з 29 на 30 серпня. Відповідну заяву він зробив під час засідання погоджувальної ради в понеділок. Трансляцію вів телеканал "112 Україна".

"Дуже хотілося би, щоб ми зробили всі висновки, винесли правильні уроки з першого дня нашої роботи і в нас не було справді такого дуже довільного ставлення до регламенту. Нагадаю такий момент, це справді, знаєте, таке ноу-хау українського парламентаризму юридичної практики. Якщо не помиляюся, 64 рази використовували процедуру ad hoc за одним і тим самим алгоритмом", - сказав Рахманін.

Він закликав колег дотримуватися закону про регламент Верховної Ради.

"Я не пам’ятаю, щоб у світовій юридичній практиці коли-небудь таке було. Давайте все-таки чітко дотримуватись регламенту і жити по ньому. Тоді буде всім простіше - і більшості, і меншості, і позиції, й опозиції, і надпозиції", - сказав голова фракції "Голосу".

Нагадаємо, під час першої сесії у ніч з 29 на 30 серпня 2019 року Верховна Рада IX скликання звернулася до низки парламентських комітетів і доручила їм скоротити час розгляду законопроектів. Також нардепи ухвалили рішення щодо скорочення терміну внесення альтернативних законопроектів.

Зазначимо, що п. 3 ст. 101 регламенту ВРУ дозволяє парламенту ухвалити рішення щодо законопроектів, визначених як невідкладні, про одноразове відхилення (ad hoc) від процедури розгляду, передбаченої регламентом, і скоротити строки внесення альтернативних законопроектів, внесення пропозицій і поправок, а також строки надання законопроекту народним депутатам до його розгляду в тому чи іншому читанні.

При цьому не допускається скорочення зазначених строків більш як наполовину.

Інф.: 112.ua

Коментарі

 

Коментарі  

 
+5 #1 Varnak 03.09.2019 17:17
Країну закрито на деструкцію
Віталій Гайдукевич
03.09.2019

Посміхайтеся, нам начхати на Ваші незручності.

Все частіше виникає враження, що ми – полігон з випробування забувай-штуки, якою клацав Вілл Сміт у «Людях в чорному». Опція «пам’ятати» кульгає не лише у широких мас, а й серед нечисленного прошарку мислячих. Пам’ятається лише те, про що із методичністю дятла нагадує зброя масового медіа-отупіння.

Порошенкові нагадували про Липецьку фабрику так часто, що фразу затерли яскравіше ніж яйця бика з Уолл-Стрит. Пам’ятаєте? А от масової істерики, що Зеленський вів бізнес в Росії під час війни, нема. І що переписав бізнес Глав Слуга на товаришів, а самих товаришів взяв до себе на Банкову. З цього приводу теж тиша. Чого? Команди не було? Не проплатили?

Пам’ятаєте, як пучило інформаційний простір від прогресивних ідей «начорта потрібні ці літаки?! Я продам їх!» Пам’ятаєте? Минуло 100 днів, і тим же самим ротом ті ж самі люди кажуть: «ні, продавати борт №1 не варто…». Ясна річ, на ровері Голобородько в реалі теж не їздить. Навпаки, на вулиці повернулися кортежі та перекриття. Втім “простим людям байдуже”. А скільки подібного?

Пригадуємо:

Було: «бариги і алігархі все робили не так і не туди, в країні все погано…»
Стало: «в країні було не так все й погано, реформи робилися, тільки повільно, ми прискоримо…»

Було: «Роттердам+ – це ганьба! Ми зробимо Роттердам-мінус!».
Стало: «знаєте, Роттердам+ насправді найвигідніша пропозиція для України…»

Було: «на війні заробляють Путін і Порошенко, а її треба просто припинити стріляти».
Стало: «війну не можна просто взяти і припинити, все не так просто…»

Було: «Мінські домовленості не принесуть миру… треба шукати інший формат».
Стало: «альтернативи Мінським домовленостям немає…»

Було: «треба переселити президента з Банкової кудись, де аура світліша…».
Стало: «ні, переїзд з Банкової не на часі…»

Країні не сказали це пам’ятати. Нехай Сватів дивиться і до ВКонтакті повертається. Навіть урядові засідання народові більше не знімають – боронь, Боже, хтось побачить суть зеленого абсурду.

Натомість країні розкажуть про стрімке покращення вже сьогодні – «прості люди» повірять. А як же мислячі? Де поділися різноманітні ЦПК і РПР? Де іскромьотні розслідування, що рвуть владу бариг на шмаття заради прекрасного завтра?
Невже високодостойне товариство не бентежить кількість судових рішень на користь кишені Коломойського? ДБР в ролі кишенькового йорка Портнова? СБУ, як розподілювач благ? Легалайз для своїх і закон для чужих? Смерть парламентаризму в країні?
Невже, шановні, ніхто не помітив, Рада – всьо? Ні про яку законотворчість (!), фахові дискусії, процедуру, експертну оцінку, контроль громадськості мова більше не йде. І не йтиме. Рада була не з найгірших, хоч і кульгава, але зараз вона мертва.

І де десятки фахівців, які щовечора в телевізорах знаходили колоди гріхів розміром із секвойю? Де шляхетні фонди, що відгодували телевізійних баригоборців? Зрештою, де вельмишановні іноземні порадники, які гримали заявами і бурмосилися одразу, коли Порошенко, Парубій чи Гройсман щось там не тойво? Агов, чому така тиша?

Ніхто не ідеалізує 5 попередніх років, але вони мали головне – сталу тенденцію ПРО УКРАЇНУ. Із набитими гулями, сварками, скандалами, успіхами і провалами, але про Україну. Зараз про Україну більше не йдеться. Ані у Вашингтоні, ані в Брюсселі, ані в Парижі, ані в Берліні…
Але найгірше – на Банковій теж не про Україну. І попри те – тиша. Або гірше – інфантильні просторікування «в уряді багато гарних людей, треба побачити, що вони робитимуть». Капець, якщо це говорять мислячі, то яка каша в головах немислячих?

Парламенту – немає, уряду – немає. Все вирішується в одному кабінеті. А як називається концентрація влади в одних руках? Дінь-дінь, прокидайтеся.

Вихід? Поки що є:

Забути ідіотську фразу «от тільки без політики». Наглухо забути – в південно-західному федеральному окрузі Путін зробить вам без політики. Якщо мова про захист України, це політика – май клепку і сміливість це визнати.
Слід усвідомити, «молоді обличчя» – це мантра ні про що, коли за ними стоять старі фейси. Важливо лише – український інтерес рухає політиком або ні. Досить трешу, коли Луценка без профосвіти брудом не полив лише безрукий, а такий же без прокурорської освіти Рябошапка – норм.
Країну рейдернули, і протидіяти цьому може лише єднання зусиль та досвіду тих, хто, виявляється, робив правильні речі переважно, просто повільно ©, і тих, хто дозрів до державної служби. Не до клоунади, а СЛУЖБИ. Конструктивні критики теж мають долучатися – ще трохи і критикувати в країні просто не дадуть.
Максималістам тут не місце – краще повільний крок до цивілізаційної мети, аніж шалений експрес в прірву приватних інтересів олігархату, російського лобі та європейської безпринципності .
Втрата часу – пряма дорога до напівдиктатури і, по суті, повернення до стану колонії.

Фанклубу Трускавецького політичного ПТУ не дійде.
Але багато хто ще має опцію “мозок – вкл.”
Швидше “вкл.”, інакше країну “викл.”

https://tverezo.info/post/102263
Цитувати
 

Додати коментар

Захисний код
Оновити